Рішення

від 15.01.2015 по справі 908/5457/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/144/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 908/5457/14

за позовом Південно-східного регіонального центру страхового фонду документації (49049, місто Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 17)

до відповідача відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 7)

про стягнення 14556,68 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Деркунський К.Л., довіреність № б/н від 21.07.2014 р., паспорт серії АК № 683007 від 05.10.1999 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.12.2014 року звернувся позивач - Південно-східний регіональний центр страхового фонду документації з позовною заявою до відповідача - відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області про стягнення 14556,68 грн., які складаються з: 9843,16 грн. заборгованості за надані послуги, 2326,85 грн. пені, 389,95 грн. 3% річних та 1996,725 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03.12.2014 року порушено провадження у справі № 908/5457/14, присвоєно справі номер провадження 18/144/14, судове засідання призначене на 15 січня 2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 15.01.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2015 р. наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, на вимогу суду надав необхідні документи, які залучені до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 57/13 про надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 9843,16 грн. Враховуючи умови договору та положення діючого законодавства відповідачу нараховані до стягнення пеня, 3% річних та втрати від інфляції. Позовні вимоги вмотивовані ст.ст. 526, 530, 525 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19902887 від 15.01.2015 р. місцезнаходженням відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізькій області є: 72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 7. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце і час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відділ Держземагенства у Приазовському районі Запорізькій області (замовник, відповідач у справі) та Південно-східний регіональний центр страхового фонду документації (виконавець, позивач у справі) 12.06.2013 р. уклали договір № 57/13 про надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з:

- підготовки технічної документації до виготовлення документів страхового фонду згідно з вимогами нормативних документів системи страхового фонду документації та виготовлення комплектувальних документів;

- виготовлення документів страхового фонду в складі (додаток 5) (ар.с. 41-42):

1) землі населених пунктів Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області (с. Новоолександрівка, с. Південне, с-ще Жовтневе);

2) землі смт. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель смт. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області;

3) землі смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області;

4) землі населених пунктів Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Ботіївської сільської ради (с. Ботієве, с. Строганівка, с. Бабанівка) Приазовського району Запорізької області;

5) землі населених пунктів Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Приазовської селищної ради (с. Новоіванівка, с. Гамівка, с. Білорічанське, с. Таврійське, с. Вишневе) Приазовського району Запорізької області.

Відповідно до п. 1.4 договору зміст та термін надання послуг визначається Календарним планом надання послуг (додаток 1 до договору). Відповідно до Календарного плану строк надання послуг встановлений до 31.07.2013 р.

Згідно з п. 2.1.3, п. 2.1.4 договору замовник зобов'язаний: у порядку та строки, передбачені цим договором, підписати та передати виконавцю Акт приймання-здавання наданих послуг або направити мотивовану відмову від приймання таких послуг; оплатити надані послуги у порядку та строки, передбачені цим договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що загальна вартість послуг по договору складає 9843,16 гри., у т.ч. ПДВ - 1640,53 грн. Оплата проводиться одноразовим платежем після завершення надання послуг на підставі Акта і приймання-здавання наданих послуг за встановленою формою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів після підписання Акта приймання-здавання наданих послуг (п. 3.2 договору).

По завершенню надання послуг, визначених у п.1.1 договору, виконавець надає замовнику Акт приймання-здавання наданих послуг, який протягом 10-ти календарних днів з моменту його отримання підписується та передається виконавцю (п. 4.2 договору). У випадку, коли надані послуги не відповідають умовам, визначеним у договорі, замовник протягом 5-ти банківських днів після отримання Акта приймання-здавання на виконання послуг від виконавця надає мотивовану відмову від приймання таких послуг у вигляді Акта із зазначенням допущених порушень.

Про факт виконання позивачем та прийняття відповідачем послуг з підготовки технічної документації до виготовлення документів СФД, виготовлення документів страхового фонду документації, свідчить підписаний обома сторонами акт приймання-здавання наданих послуг № 48 від 17.07.2013 р. на загальну суму 9843,16 грн. (ар.с. 11). Зазначений акт підписаний з боку відповідача без зауважень.

Таким чином, враховуючи положення п. 3.2 договору, замовник остаточний розрахунок за виконану позивачем роботу повинен здійснити протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту приймання-здавання наданих послуг.

Відповідач зобов'язання щодо вчасної оплати виконаних робіт не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9843,16 грн.

У зв'язку з порушенням строків оплати наданих послуг, позивач на адресу відповідача спрямував претензію вих. № 1423 від 25.09.2013 р., якою просив оплатити заборгованість у розмірі 9843,16 грн., пеню та 3% річних.

Відповідач у відповіді на претензію № 1478/02-08 від 02.10.2013 р. заборгованість за надані послуги за договором 3 57/13 від 12.06.2013 р. визнав в повному обсязі. Додатково повідомив, що відповідно до Наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 21.06.2013 р. № 19/07-31 «Про оголошення наказу Держземагенства України від 18.06.2013 р. № 1322-кт/а» знято виконання обов'язків з начальника Відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області з головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру Джанима А.В., у зв'язку з чим не було можливості надіслати Акт приймання-здавання наданих послуг № 48 від 17.07.2013 р. згідно договору № 57/13 за підписом керівника відділу, що призвело до заборгованості за надані послуги.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості наданих послуг, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 57/13 про надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати наданих послуг про надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації на суму 9843,16 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 9843,16 грн. заборгованості за надані послуги задовольняється судом .

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач просив стягнути 3% річних за період прострочення з 28.07.2013 року по 21.11.2014 року у розмірі 389,95 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2013 р. по жовтень 2014 р. (включно) у розмірі 1996,72 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 28.07.2013 року по 21.11.2014 року у розмірі 389,95 грн., інфляційних втрат за період з вересня 2013 р. по жовтень 2014 р. (включно) у розмірі 1996,72 грн. такими, що підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати позивач, враховуючи положення п. 5.3 договору, просив стягнути 2326,85 грн. пені за період прострочення з 28.07.2013 р. по 21.11.2014 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Умовами п. 5.3 договору встановлено, що за порушення строків оплати послуг виконавця замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, нарахованої на суму простроченого платежу, за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

В розрізі наданих роз'яснень ВГСУ, суд дійшов висновку, що умова у договорі про нарахування пені за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості є такою, що змінює тривалість періоду, визначену законодавцем в шість місяців.

Однак, наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, а саме - в розмірі 2266,08 грн. за період з 28.07.2013 р. по 21.11.2014 р., в частині стягнення 60,77 грн. пені, суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені відповідач суду не надав, доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача також суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Пушкіна, буд. 7, код ЄДРПОУ 38548870) на користь Південно-східного регіонального центру страхового фонду документації (49049, м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 17, код ЄДРПОУ 26459664, р/р 31259201105234 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012) 9843,16 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок три грн. 16 коп.) основного боргу, 2266,08 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість грн. 08 коп.) пені, 389,95 грн. (триста вісімдесят дев'ять грн. 95 коп.) 3% річних, 1996,72 грн. (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто шість грн. 72 коп.) втрат від інфляції, 1819,37 грн. (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять грн. 37 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19 січня 2015 р.