Постанова

від 15.01.2015 по справі 903/1117/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 903/1117/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Лукашин Є.В. довіреність № 547-О від 20.02.2012р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пелікан ДС"

на рішення господарського суду Волинської області від 09.12.14 р. у справі № 903/1117/14 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Пелікан ДС", м. Ковель

про стягнення 82 315, 15 грн.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А., в склад колегії по розгляду справи №903/1117/14 господарського суду Волинської області введено суддю Юрчука М.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.12.2014 року зі справи №903/1117/14 позов задоволено. Підлягає до стягнення з Приватного підприємства "Пелікан ДС" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 82 315,15 грн. з них: 62 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 13222,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3937,48 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; 2655,45 грн. - заборгованість пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2014 р. у справі №903/1117/14 в частині стягнення з Приватного підприємства "Пелікан ДС" на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 13222,22 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та прийняти у цій частині нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні 3390,97 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Крейбух О.Г., суддя Мамченко Ю.А. та призначено до розгляду на 15.01.2015 року.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду Савченка Г.І. від 14.01.2015 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А., в склад колегії по розгляду справи № 903/1117/14 господарського суду Волинської області введено суддю Юрчука М.І.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України та не направив до апеляційного господарського суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач/скаржник явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 15.01.2015 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі матеріалами /а.с. 159-160/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 15.03.2011р. відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку ПАТ КБ "Приватбанк", згідно якої останній приєднався до "Умов та Правил надання банківських послуг", Тарифів ПриватБанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http/www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 15.03.2011р. /а.с. 29/.

На виконання договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26004060690654 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач встановив кредитний ліміт відповідачу в сумі 62500,00 грн. (довідка від 18.09.2014р. № 08.7.0.0.0/140918154329 про розміри встановлених кредитних лімітів).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Пунктом 3.18.1.16. Умов передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не грунтується на посиленому сертифікаті ключа.

У п. 3.18.1.1. Умов зазначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Пунктом 3.18.1.3. Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди.

У п. 3.18.1.5 та п. 3.18.1.6 Умов зазначено, що ліміт кредитування банком розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності кредитної історії та інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі далі - "Угода").

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання за договором позивач виконав надавши відповідачу кредит в розмірі 62500,00 грн., що підтверджується випискою за період з 21.01.2014р. по 09.09.2014р. по рахунку № 2600406069654.

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків за погашення кредиту за період з 21.01.2014р. по 09.09.2014р. не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 62500,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до розділу 3.18.4. Умов затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту; передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата нені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, проценти у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими шляхом направлення повідомлення.

Пунктом 3.18.2.3.4. Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов - при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що у зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку №26004060690654 - ПП «Пелікан ДС» за період з 21.01.2014р. по 09.09.2014р. виникла заборгованість - 82315,15грн. з них: 62500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 13222,22грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3937,48 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 2655,45 грн. - заборгованість пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Дана сума підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення із відповідача.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором банківського обслуговування від 15.03.2011р. щодо повернення позивачу наданої суми кредиту, сплати процентів та винагороди (комісії) за користування кредитом, та задовольнив позовні вимоги повністю в сумі 82315,15грн. з них: 62 500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 13222,22грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3937,48 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; 2655,45 грн. - заборгованість пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2014 р. у справі №903/1117/14 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак, не є такими, що можуть бути підставою згідно зі ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2014 року у справі №903/1117/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пелікан ДС" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/1117/14 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.