Рішення

від 08.01.2015 по справі 227/5248/14-ц

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.01.2015 227/5248/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2015 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

п/відповідача Костенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Никонорівської сільської ради Добропільського району про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа - Управління Держземагенства у Добропільському району Донецької області,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом і просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки площею 7,0481 га кадастровий номер 1422085000:01:000:0469 та площею 7,0159 кадастровий номер 1422085000:01:000:0489, які розташовані на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області, які за життя належали її чоловіку ОСОБА_3, на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 130232 та серія ДН № 709670, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Свій позов обгрунтовує тим, що після смерті чоловіка вона в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки нотаріусом їй було відмовлено, тому що нею не надані були оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки, у зв»язку з тим, що за життя спадкодавець їх втратив. Отримати дублікати державних актів на земельні ділянки на даний час вона не має можливості, тому вона звернулась з даним позовом до суду і просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на вказані земельні ділянки.

В судовому засідання позивачка підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві і просила їх задовольнити. Суду пояснила, що її чоловіку ОСОБА_3 на праві власності належали земельні ділянки площею 7,0481 га кадастровий номер 1422085000:01:000:0469 та площею 7,0159 кадастровий номер 1422085000:01:000:0489, які розташовані на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області. Право власності посвідчувалось державними актами, які були видані останньому в 2009 році. Вказані земельні ділянки були належним чином зареєстровані. В 2012 році її чоловік помер. Вона як спадкоємець звернулась до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини, але оформити її не має можливості, бо державні акти на вищевказані земельні ділянки втрачені і отримати їх на даний час вона не має можливості, бо це не передбачено законодавством. Тому вона звернулась до суду і просить суд задовольнити її вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи - Леонтович С.О. в судове засідання не з»явився, надавши заяву в якій просив розглянути справу без його участі, вирішивши справу на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено.

Згідно свідоцтва про шлюб від 06.02.2013 року (а.с.6) позивачка - ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зареєстрованому шлюбі з 11.08.1972 року.

З витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-14014666442014 від 12.12.2014 року (а.с.54-62) та НВ-1401466632014 від 12.12.2014 року (а.с.59-63) вбачається, що ОСОБА_3 у приватній власності мав земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,0481 га кадастровий номер 1422085000:01:000:0469 та площею 7,0159 кадастровий номер 1422085000:01:000:0489, які розташовані на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області, які належали останньому на підставі державних актів від 17.06.2009 року ЯД № 130232 та від 17.06.2009 року ЯЕ № 709670. Державна реєстрація вищевказаних земельних ділянок була проведена 17.07.2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 28.11.2012 року (а.с.7).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З довідки Никанорівської сільської ради від 30.04.2014 року (а.с.50) вбачається, що померлий ОСОБА_3 за життя був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 і разом з ним станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 в даному житловому приміщенні була зареєстрована його дружина - ОСОБА_1.

З копії спадкової справи № 21/2013 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с.23) вбачається, що позивачка, як спадкоємець першої черги після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3, в установлений ст..1270 ЦК України строк, звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Також судом встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 були його діти, а саме - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відмовились від спадщини за законом на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_1, про що свідчать їх заяви, що знаходяться в матеріалах спадкової справи № 21/2013 до майна ОСОБА_3(а.с.24-25).

09 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого чоловіка(а.с.51), а саме на спадкові земельні ділянки площею 7,0481 га кадастровий номер 1422085000:01:000:0469 та площею 7,0159 кадастровий номер 1422085000:01:000:0489, які розташовані на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області, які були надані ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області - ОСОБА_7 від 10.07.2014 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки, так як нотаріусу не були надані оригінали документів про право власності, які підтверджують право спадкодавця - ОСОБА_3 на вищезгадані земельні ділянки(а.с.52).

З листа Управління Держземагентва у Добропільському районі Донецької області № 2565 від 12.11.2014 року (а.с.11) вбачається, що 17.07.2009 року ОСОБА_3 отримав 2 державних акта на земельні ділянки, які розташовані на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області, а саме:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДН № 709670 (кадастровий номер 1422085000:01:000:0489, площа 7,0159 га), який зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА007271010917400419

- державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯН № 130232 (кадастровий номер 1422085000:01:000:0469, площа 7,0481 га), який зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА007271010917400418.

Грошова оцінка вищевказаних земельних ділянок становить 152016,07 грн. (площею 7,0159 га) та 166524,49 грн. (площею 7,0481 га).

З пояснень позивачки в судовому засіданні встановлено, що остання не має можливості надати оригінали державних актів на земельні ділянки, які посвідчують право власності її чоловіка на них, так як останні втрачені, а отримати на даний час дублікати цих державних актів вона не має можливості.

З листа Управління Держземагентва у Добропільському районі Донецької області № 876 від 12.06.2013 року, який адресований ОСОБА_1(а.с.13) вбачається, що остання 03 червня 2013 року зверталась до вказаного органу з проханням видати дублікати вказаних державних актів про право власності на земельні ділянки, виданих на ім.»я ОСОБА_3. Але вказаним листом їй було відмовлено у видачі державних актів на підставі діючого законодавства та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до п.4.14, 4.15, 4.20 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру.

Відповідно ч.3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно ч.4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або

якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст..126 ЗК України (в редакції, що діяла станом на 17.06.2009 року - на день видачі державного акту ОСОБА_3), право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Стаття 125 ЗК України (в редакції, що діяла станом на 17.06.2009 року - на день видачі державного акту ОСОБА_3) передбачала, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст..193 ЗК України, державний земельний кадастр - це єдина державна система

земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

В судовому засіданні достовірно, з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-14014666442014 від 12.12.2014 року (а.с.54-58) та НВ-1401466632014 від 12.12.2014 року (а.с.59-63), встановлено, що померлому ОСОБА_3 на праві власності, яке належним чином було ним зареєстровано 17.07.2009 року, належали земельні ділянки, які є предметом спору у даній справі.

На даний час позивачка, яка є законним спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, не має можливості отримати правовстановлюючі документи на вищевказані земельні ділянки, які належали останнього, і у зв»язку з цим не має можливості оформити свої спадкові справи в нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що позивачка прийняла спадщину, але нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки, інших спадкоємців не має, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування на земельні ділянки підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст 10, 11, 60, 212-216, 223 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Никонорівської сільської ради Добропільського району про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа - Управління Держземагенства у Добропільському району Донецької області- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою м.Донецьк Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на майно в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме право власності на:

земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,0481 га, кадастровий номер 1422085000:01:000:0469, яка розташована на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акту від 17.06.2009 року ЯД № 130232;

земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,0159, кадастровий номер 1422085000:01:000:0489, яка розташована на території Никонорівської сільської ради Добропільського району Донецької області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акту від 17.06.2009 року ЯЕ № 709670.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 08.01.2015 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 12.01.2015 року

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

08.01.2015