Рішення

від 05.01.2015 по справі 389/5005/14-ц

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.01.2015

ЄУН 389/5005/14-ц

Провадження № 2/389/1129/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Українського В.В.,

при секретарі - Василенко І.С.

за участю прокурора - Федорової С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Знам'янської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,-

В С Т А Н О В И В :

Знам'янський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом, в інтересах держави в особі Знам'янської центральної районної лікарні, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 2108 грн. 48 коп.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 29 січня 2013 року, приблизно о 14.00 год., ОСОБА_1, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, та реалізуючи його, діючи умисно, та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою заволодіння майном ОСОБА_3, розподілили між собою ролі, а саме ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 мешкає один, є особою похилого віку та знає його у обличчя, надав ОСОБА_2 електрошокер та повідомив йому, що для реалізації указаного злочину ОСОБА_2 необхідно зайти до домоволодіння ОСОБА_3, завести розмову з потерпілим з приводу покупки належного йому автомобілю, та, з метою попередити будь-які активні дії з його боку та виключити можливість чинити опір, завдати електричним розрядом удар в область шиї потерпілого; після того, як ОСОБА_3 після отриманого удару струмом електрошокера впаде на підлогу, то ОСОБА_1 повинен був проникнути до будинку та разом з ОСОБА_2 заволодіти майном потерпілого. При цьому ОСОБА_1, згідно попередньої домовленості, повинен був стояти неподалік та попередити ОСОБА_2 у разі появи сторонніх осіб, які могли б завадити скоєнню злочину.Реалізуючи спільний з ОСОБА_2 умисел, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прийшли до домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою АДРЕСА_1, де ОСОБА_2, перелізши через паркан, проник на територію указаного домоволодіння та погукав ОСОБА_3, в цей час ОСОБА_1 залишився стояти на вулиці поряд з домоволодінням ОСОБА_3, з метою попередити ОСОБА_2 у разі виникнення небезпеки, спілкуючись з останнім за допомогою мобільного телефону. Після того, як ОСОБА_3 відчинив двері та запросив ОСОБА_2, останній зайшов у будинок та, діючи згідно попередньої домовленості із ОСОБА_1, завів розмову з господарем. У ході розмови, скориставшись тим, що ОСОБА_3 відволікся, ОСОБА_2 витягнув з кишені куртки електрошокер і направив розряд в область його обличчя. ОСОБА_3, на якого розряд струму не подіяв, узяв дерев'яну палку та став захищатися від нападу, у зв'язку з чим ОСОБА_2 наніс йому удар кулаком в область обличчя та, вирвавши у нього з рук палку, наніс не менше 4 ударів взутою ногою та вказаною палкою по голові, тулубу та руках потерпілого, долаючи його опір, при цьому вимагаючи у ОСОБА_3 гроші. Подолавши частково опір ОСОБА_3, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 та покликав останнього на допомогу. ОСОБА_1, перелізши через паркан на територію домоволодіння ОСОБА_3, зайшов до будинку. Після того, як ОСОБА_1 зайшов до будинку, він разом з ОСОБА_2 з метою подолання опору з боку потерпілого застосували до ОСОБА_3 фізичну силу, а саме спільно нанесли не менш 5 ударів кулаками рук в область голови та тулубу ОСОБА_3, спричинивши таким чином останньому тілесні ушкодження у вигляді саден, забійної рани та крововиливу в області голови, струсу головного мозку, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 74 від 27 березня 2013 року, по тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою заволодіння грошима ОСОБА_3, який той носив при собі, стали тримати його за руки з двох боків, упереджаючи його можливість чинити опір, а ОСОБА_1 в цей час з внутрішньої кишені сорочки дістав гроші в сумі 7000 грн., після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, викраденими грошима розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 7000 грн.

Вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2013 року у справі №1-кп/389/85/13 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України та кожному призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є їх власністю. Згідно з довідкою Знам'янського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 13 листопада 2014 року №31/11257 ОСОБА_2 з 2 квітня 2014 року перебуває у розшуку. ОСОБА_1 ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 15 серпня 2014 року звільнено від відбування покарання за хворобою за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року.

При цьому, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Знам'янської центральної районної лікарні з 29 січня 2013 року по 20 лютого 2013 року, тобто 22 ліжко - дні. Вартість одного ліжко - дня на момент лікування потерпілого від злочину становила 95 грн. 84 коп. Таким чином, на лікування потерпілого медичним закладом за вказаний період витрачено 2108 грн. 48 коп.

Представник органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - старший прокурор Знам'янської міжрайонної прокуратури Федорова С.М. вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник Знам'янської районної центральної лікарні у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, причина неявки не відома.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1, де повністю визнавши позовні вимоги, просить справу розглядати у його відсутність.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 грудня 2013 року ухваленого в справі №1-кп/389/85/13, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України та кожному призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є у їх власністю(а.с. 5-9). Даний вирок ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 3 липня 2014 року залишено без змін (а.с. 10). При цьому, у кримінальному провадженні цивільний позов щодо відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3, не заявлявся. У зв'язку з одержаними тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Знам'янської центральної районної лікарні з 29 січня 2013 року по 20 лютого 2013 року, тобто 22 ліжко - дні, що підтверджується довідкою вищезазначеного медичного закладу (а.с.20). При цьому вартість одного ліжко-дня, на момент його лікування становила 95 грн. 84 коп. Згідно з довідкою Знам'янського МВ УМВС ОСОБА_2 перебуває у розшуку (а.с.17). ОСОБА_1 ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 15 серпня 2014 року, від відбування покарання за вироком Знам'янського міськрайонного суду від 13 грудня 2013 року, звільнено за хворобою (а.с. 18-19).

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебуває на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування. Згідно зі ст. 1206 ЦК України, яка закріплює порядок відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, особа, що вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину,

При цьому особа, вчиняючи злочинне діяння, яким завдає шкоду каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, не тільки порушує сферу особистого інтересу потерпілого, а й заподіює збитки закладу охорони здоров'я, чим змушує його здійснювати відповідні непередбачені витрати на лікування особи, що постраждала від злочину, яких можна було б уникнути.

За змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 17 липня 1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" кошти, витрачені на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями, при цьому відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого у лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі, і зазначене відшкодування можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебування потерпілого на такому лікуванні.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, якщо це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, те що прокурор просить позов задовольнити, а сам відповідач не заперечує протии стягнення з нього 2108 грн. 48 коп., те що вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, а також те що у наслідок спричинення відповідачем тілесних ушкоджень ОСОБА_3, він перебував 22 ліжко-дні на стаціонарному лікуванні і, доведений причинний зв'язок між злочинними діяннями відповідача та перебуванням потерпілого на лікуванні, вартість якого становить 2108 грн. 48 коп., суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 213-215, 217 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Знам'янської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Знам'янської центральної районної лікарні, р/р 3542120303770 ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016 код ЄДРПОУ 01995060 витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину - ОСОБА_3, в сумі 2108 (дві тисячі сто вісім) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області у десятиденний строк з дня її проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В. Український