Постанова

від 14.01.2015 по справі 911/2521/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Справа № 911/2521/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г., суддівКоробенка Г.П., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 у справі№ 911/2521/14 Господарського судуКиївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" до 1. Головного управління Держземагенства в Київській області, 2. Яготинської районної державної адміністрації Київської області провизнання додаткової угоди укладеною та визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" (далі - позивач) просило суд визнати незаконною відмову Головного управління Держземагенства у Київській області (далі - відповідач-1) та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області (далі - відповідач-2), а також визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 22.05.2012, укладеного між позивачем та відповідачем-2, площею 18, 3119 га, яка має кадастровий номер 3225582100:01:001:0019 на тих же умовах і на той же строк - на один рік, починаючи з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням у редакції, викладеній в позові.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк дії договору оренди землі від 22.05.2012 скінчився, позивач до закінчення строку договору звертався до відповідача-1 (особи, що має право передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення) з пропозицією щодо поновлення оренди, відповідач-1 не відреагував на вказане звернення, а враховуючи, що позивач після закінчення строку договору продовжував користуватись землею, а відповідач-1 не заперечив в установлений законом термін, договір оренди можна вважати поновленим.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2014 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Авдеєв П.В., судді: Куксов В.В., Ільєнок Т.В.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, у касаційній скарзі позивач просить скасувати їх та прийняти нове, про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а згідно пункту 4 частини другої статті 111 11 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 22.05.2012 між відповідачем-2 та позивачем строком на один рік був укладений договір оренди землі, кадастровий номер 325582100:01:001:0019, відповідно до умов якого відповідач-2 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку № 8 площею 18,3119 га, в т.ч. рілля - 18,3119 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області (а.с.20-22).

Договір зареєстровано в книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.11.2012 за № 322550004001831 (а.с.22).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 26.04.2013 позивачем було передано відповідачу-1 клопотання про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, в якому позивач просив поновити цей договір оренди земельної ділянки (а.с.23).

При цьому, до вказаного клопотання позивачем не було додано проекту додаткової угоди на поновлення вказаного договору оренди, у зв'язку з чим, відповідач-1 листом № 07-03/8523 від 21.05.2013 (а.с.90) повідомив позивача про те, що розгляд питання стосовно надання дозволу на поновлення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до частини третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі" буде можливий після надання позивачем проектів додаткових угод на поновлення договорів оренди.

01.11.2013 позивачем було надіслано відповідачу-1 повторно клопотання про поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності № 172 із долученням 23-х додаткових угод на 207 аркушах (а.с.85-87). Зазначений лист був отриманий відповідачем-1 04.11.2013 за вх. № 08-4-24-83, що підтверджується підписом відповідальної особи та відбитком печатки останнього на листі (а.с.85).

08.11.2013 у відповідь на вказане клопотання відповідач-1 направив на адресу позивача лист № 08-03/10092 (а.с.81-84), в якому повідомив, що укладення договорів оренди на новий строк можливо вирішити частково - лише на земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна при наданні документів, що посвідчують право власності на них.

Зазначені обставини в установленому законом порядку не спростовані.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що позивач звернувся до відповідача-1, як правонаступника відповідача-2, з листом про поновлення строку дії зазначеного договору оренди, але в порушення статті 33 Закону України "Про оренду землі" не додав проект додаткової угоди, а повторно звернувся до відповідача-1 з клопотанням про поновлення договору оренди землі та надав проект додаткової угоди, вже з порушенням строків, встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", тому дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

У касаційній скарзі позивач як на підставу скасування судових рішень посилається на те, що судові рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правових відносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.10).

Таким чином, із приписів норм вказаної статті вбачається, що позивач для поновлення договору оренди землі мав здійснити повідомлення відповідачу-1 до спливу строку договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу такого строку, додавши проект додаткової угоди, а орендодавець у місячний термін мав розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди.

Виходячи з того, що позивачем порушено приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентує його поведінку, необхідну для поновлення договору оренди землі на новий строк, та враховуючи, що відповідач-1 був позбавлений за вказаних обставин правової можливості вчинити відповідні дії для укладення додаткової угоди у визначені строки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною відмови та щодо наявного зволікання із укладенням додаткової угоди.

За приписами статті 14 вказаного Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Згідно вимог частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з положень наведених норм права при вирішенні судом спору в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі правове значення має наявність підпису позивача у такій додатковій угоді.

Із обставин справи вбачається, що проект додаткової угоди, доданий позивачем до позову, позивачем взагалі не підписаний.

Враховуючи викладене, у судів не було правових підстав визнавати таку додаткову угоду укладеною.

Крім того слід зазначити, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", які надають орендарю переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, мають тлумачитись у сукупності із положеннями усієї статті, є незаконними, оскільки із наведеної норми права вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у ч. 1 - 5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди.

Таким чином відповідні частини повинні застосовуватись самостійно у залежності від обставин справи та підстав позову.

Крім того, із встановлених судами обставин справи вбачається, що правових підстав вважати, що укладений договір оренди землі не вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, немає, оскільки ця обставина не встановлена судами на підставі належних та допустимих доказів, однак це не може бути правовою підставою для задоволення позову з наведених підстав, оскільки повторно із додатковою угодою про поновлення договору оренди землі позивач звернувся із порушенням строку, визначеного частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Також, у своїй касаційній скарзі позивач фактично просить вирішити питання: про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій; про перевагу одних доказів над іншими, і фактично свої доводи зводить до необхідності надання нової оцінки доказам у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 у справі Господарського суду Київської області № 911/2521/14, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський