Рішення

від 20.01.2015 по справі 904/9827/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.15р. Справа № 904/9827/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна", м. Київ

до Приватного підприємства "ТСК ОНІКС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 87 289,18 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Рубаник Ю.В., довіреність № 25 від 01.01.15р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ТСК ОНІКС" (далі - відповідач) про стягнення (з урахуванням розрахунку суми позову) 82 112,70 грн. - основного боргу, 742,39 грн. - 3 % річних, 4434,09 грн. - інфляційного збільшення заборгованості та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 03433П від 18.04.2013 р., позивачем поставлено відповідачу паливо, за який відповідач не розрахувався.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 р. по справі № 904/9827/14 порушено провадження та розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.01.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 р. та від 25.12.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, буд. 18А, кв. 43, код ЄДРПОУ 38432539) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.01.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки № 03433П (далі - Договір) за умовами п. 2.1. якого постачальник зобов'язується поставляти через АЗС товар по факту пред'явлення покупцем (фактичним держателям) талонів, а покупець зобов'язуються приймати у власність товар та оплачувати його вартість.

Кількість, ціна, вартість товару, фактично отриманих покупцем на АЗС постачальника за звітний місяць, зазначаються у видаткових накладних та/або актах прийому передачі, що підписується сторонами у порядку, передбаченому даним Договору (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору покупець зобов'язується провести одноразову попередню оплату шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника суми у розмірі 100 000,00 грн. протягом 1 банківського дня з моменту укладення даного договору. Подальша оплата за товар за даним Договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений у рахунку на оплату товару та вказаний у п. 12.1 даного Договору. Постачальник виставляє покупцю рахунки на умовах попередньої оплати. Рахунок виставляється постачальником з урахуванням знижки, що зазначена у п. 4.1.4. даного Договору, у сумі середньодобової кількості вибраних нафтопродуктів за попередній тиждень, помноженої на один день. Рахунок постачальник виставляє покупцеві, за допомогою факсимільного зв'язку. Покупець зобов'язаний сплатити, отриманий за допомогою факсимільного зв'язку рахунок на наступній день з дати направлення факсимільної копії рахунка. Перед вихідними та святковими днями покупець, здійснює попередню оплату у сумі середньодобової кількості вибраних нафтопродуктів за попередній тиждень, помножену на кількість вихідних чи святкових днів плюс один робочий день, з урахуванням знижки.

Згідно п. 5.5. Договору покупець, у випадку відсутності зауважень, зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання оригіналу видаткової накладної підписати його, скріпити печаткою, підписаний екземпляр направити постачальнику. В разі не повернення постачальнику підписаної видаткової накладної чи акту прийому-передачі, або вмотивованої відмовити від їх підписання, протягом 15 днів з моменту їх відправлення покупцю, первинні документи вважаються підписаними в редакції постачальника.

Додатковою угодою № 1 від 01.08.2013 року до Договору внесено зміни до п. 4.1.4. при розрахунку покупця за товар, надати знижки на АЗС ІФ - категорії у розмірі 0,35 грн. з ПДВ від вартості одного літру товару відпущеного за допомогою талону за ціною, вказаною на стелі АЗС.

Договір набуває чинності з 18 квітня 2013 року та діє до 31 грудня 2015 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 24.12.2013 року до Договорі).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 2039912,70 грн., що підтверджується накладними: № 27086 від 30.11.2013 р., № 30469 від 31.12.2013 р., № 1646 від 31.01.2014 р., № 4710 від 28.02.2014 р., № 6258 від 31.03.2014 р., № 7406 від 30.04.2014 р., № 9757 від 31.05.2014 р., № 12031 від 30.06.2014 р., копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 40 - 47).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворився основний борг перед позивачем зі сплати товару на суму 82 112,70 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 82112,70 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 742,39 грн. (за період з 18.08.2014 р. по 05.12.2014 р.) та інфляційного збільшення в сумі 4434,09 грн. Перевіривши розрахунки 3% річних, інфляційного збільшення господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 82 112,70 грн. - основного боргу, 742,39 грн. - 3 % річних, 4434,09 грн. - інфляційного збільшення заборгованості.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ТСК ОНІКС" (51921, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношніна, буд. 18 А, кв. 43; код ЄДРПОУ 38432539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11; код ЄДРПОУ 32489155) 82 112,70 грн. (вісімдесят дві тисяч сто дванадцять грн. 70 коп.) - основного боргу, 742,39 грн. (сімсот сорок дві грн. 39 коп.) - 3 % річних, 4434,09 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять чотири грн. 09 коп.) - інфляційного збільшення заборгованості, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 21 " січня 2015 р.