Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/26841/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26841/14 13.01.15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайстер"

до Приватного підприємства "Будремкомплект"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Стороженко С.А. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 13 січня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

02 грудня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 154 від 01.12.2014 року до Приватного підприємства "Будремкомплект" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором підряду № 16/10/2013 від 16.10.2013 року в сумі 42 346,37 грн., з них: основного боргу - 32 702,68 грн. (тридцять дві тисячі сімсот дві гривні 68 копійок), пені - 2 762,24 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят дві гривні 24 копійки), індексу інфляції - 6115,40 грн. (шість тисяч сто п'ятнадцять гривень 40 копійок) та 3% річних - 766,05 грн. (сімсот шістдесят шість гривень 05 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Генпідрядник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором підряду № 16/10/2013 від 16.10.2013 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості виконаних позивачем, як Підрядником, будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/26841/14, розгляд справи призначено на 13.01.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2013 року між позивачем (надалі - Підрядник або Виконавець) та відповідачем (далі - Генпідрядник або Замовник) (разом - сторони) укладено договір підряду № 16/10/2013 (копія договору міститься в справі, по тексту - Договір або Договір підряду) згідно з п. 1.1. якого на умовах та в порядку, визначених договором, Підрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик, власними і залученими силами, з власних або наданих Генпідрядником матеріалів, демонтажні та земляні роботи (далі - роботи) на об'єкті будівництва: «Капітальний ремонт автозаправочної станції із заміною технічного обладнання CAT ДГЗ СБ України по вул. Шамрила, 13 в м. Києві; Автозаправочна станція» (далі - Об'єкт) відповідно до узгодженої робочої документації та умов цього договору та здати їх Генпідряднику у встановлений договором строк, а Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених Договором.

Позивач зазначає, що Замовник, своїх обов'язків за Договором належним чином не виконав, зокрема, лише частково сплатив грошові кошти за надані йому Підрядником демонтажні та земляні роботи на об'єкті будівництва: «Капітальний ремонт автозаправочної станції із заміною технічного обладнання CAT ДГЗ СБ України по вул. Шамрила, 13 в м. Києві; Автозаправочна станція», внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 32 702,68 грн., яка розраховується наступним чином: на суму 40 702,68 грн. виконано робіт, в оплату робіт перераховано 8 000,00 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже було установлено судом, 16 жовтня 2013 року між сторонами укладено договір підряду № 16/10/2013 за п. 1.1. якого на умовах та в порядку, визначених договором, Підрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик, власними і залученими силами, з власних або наданих Генпідрядником матеріалів, демонтажні та земляні роботи на об'єкті будівництва: «Капітальний ремонт автозаправочної станції із заміною технічного обладнання CAT ДГЗ СБ України по вул. Шамрила, 13 в м. Києві; Автозаправочна станція» відповідно до узгодженої робочої документації та умов цього договору та здати їх Генпідряднику у встановлений договором строк, а Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених Договором.

За п.п. 3.5., 3.5.2. Договору з метою обліку виконаних робіт , проведення їх оплати відповідно до Договору, сторони підписують Акти виконаних робіт (Ф-КБ2В) та Довідку про вартість виконаних робіт (Ф-КБ3), проект яких Підрядник складає у двох примірниках, підписує, скріплює печаткою і передає Генпідряднику протягом 1 (одного) робочого дня з моменту закінчення робіт. Генпідрядник зобов'язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати одержання від Підрядника Ф-КБ2В та Ф-КБЗ за звітний період, перевірити обсяг та якість виконаних Робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх в одному примірнику Підряднику, а за наявності таких заперечень Генпідрядник зобов'язаний передати Підряднику обґрунтоване заперечення від підписання проектів вказаних документів у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Підрядником було виконано робіт на суму 40 702,68 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 31 січня 2014 року та Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014р. (копії документів долучені до матеріалів справи).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем було частково сплачені грошові кошти за виконані роботи у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № 26003619992342 від 15.10.2013 року (копія виписки в матеріалах справи).

Матеріали справи свідчать, що позивачем була надіслана вимога № 87 від 03.04.2014 року, в якій останній вимагає протягом 7 днів сплатити заборгованість відповідачем в сумі 32 702,68 грн. Проте станом на день подачі до суду позовної заяви, а саме 02 грудня 2014 року, відповідач зазначені грошові кошти на рахунок Підрядника не перерахував. Зворотнього до суду не представлено.

З огляду на вищезазначене, враховуючи відсутність в матеріалах справи конррозрахунку відповідача, заборгованість відповідача за Договором перед позивачем складає 32 702,68 грн., з розрахунку: 40 702,68 грн. /виконані роботи/ - 8 000,00 грн. /частково сплачені кошти/.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати послуг, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Замовника, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Виконавця підлягає 763,36 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 32702.68 07.02.2014 - 17.11.2014 284 3 % 763.36 та інфляційних втрат в сумі 6 115,40 грн.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2 762,24 грн. то суд зазначає, що відповідні вимоги є необґрунтованими виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У своїй постанові від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, постановив надати роз'яснення за яких, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

З урахуванням того, що сторонами в Договорі не визначено розміру та бази нарахування пені за несвоєчасне виконання Замовником взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару, тобто не конкретизовано виду відповідальності Замовника за порушення останнім п. 3.5.4. Договору, а позивачем не визначено і не зазначено обов'язок та умови сплати пені з боку Замовника в силу вимог певного законодавчого акту, зважаючи на те, що нарахування пені в такому випадку здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", недоведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника 2 762,24 грн. пені за невиконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати послуг по Договору підряду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 39 581,44 грн. з них основного боргу - 32 702,68 грн., 3% річних - 763,36 грн. та втрат від інфляції - 6 115,40 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 707,88 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будремкомплект" (ідентифікаційний код 34427153, адреса: 04077, м. Київ, вул. Дніпровська, буд. 1-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмайстер" (ідентифікаційний код 30682539, адреса: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 3А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 32 702,68 грн. (тридцять дві тисячі сімсот дві гривні 68 копійок), 3% річних - 763,36 грн. (сімсот шістдесят три гривні 36 копійок), індексу інфляції - 6 115,40 грн. (шість тисяч сто п'ятнадцять гривень 40 копійок) та судові витрати - 1 707,88 грн. (одна тисяча сімсот сім гривень 88 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію даного рішення надіслати відповідачу по справі № 910/26841/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.01.2015р.

Суддя О.В. Котков