Ухвала

від 19.01.2015 по справі 910/725/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

0,2

19.01.15 № 910/725/15-г.

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Комерційний центр», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бейхай Індастрі Груп Компані», м. Шицзячжуан Китайської Народної Республіки,

про розірвання контракту та стягнення 6 270 доларів США, що еквівалентно 94 677 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД-Комерційний центр» (далі - ТОВ «ТД-Комерційний центр») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:

- розірвати контракт від 17.07.2014 №ВЕІНАІ2014 (далі - Контракт), укладений ТОВ «ТД-Комерційний центр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Бейхай Індастрі Груп Компані» (далі - Товариство);

- стягнути з Товариства збитки у сумі 6 270 доларів США, що еквівалентно 94 677 грн.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті позовної заяви з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що Товариство є резидентом Китайської Народної Республіки, яке не має на території України філій, представництв чи інших відокремлених підрозділів; доказів зворотного заявником не подано.

Відповідно до частин першої і третьої статті 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено статтею 12 ГПК України.

У підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (якщо хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), у тому числі питання підвідомчості судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також, за згодою сторін спору, - Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Частинами першою і другою статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).

Обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог міжнародного договору та статті 16 ГПК України щодо виключної компетенції господарських судів України. Отже, у разі непідвідомчості справи у спорі за участю іноземного підприємства чи організації господарський суд має відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України.

Як вбачається з доданого до позовної заяви Контракту, абзацом другим розділу 8 Контракту передбачено, що у разі якщо сторони не дійдуть згоди, то справа підлягає вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Китаю із застосуванням права Китаю;

Відповідно до статті 33 Закону України "Про міжнародне приватне право" дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.

Судом встановлено, що вказаний розділ Контракту не визнано недійсним.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті Китаю, а тому у прийнятті позовної заяви ТОВ «ТД-Комерційний центр» слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Комерційний центр» до товариства з обмеженою відповідальністю «Бейхай Індастрі Груп Компані» про розірвання контракту та стягнення 6 270 доларів США, що еквівалентно 94 677 грн., відмовити.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ТД-Комерційний центр» матеріали позовної заяви.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ТД-Комерційний центр» (02660, м. Київ, віл Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 31669091) з державного бюджету України судовий збір у сумі 3 111 (три тисячі сто одинадцять) грн. 54 коп., сплачений за платіжними дорученнями від 02.12.2014 № 39 та від 24.12.2014 № 62.

Суддя О. Марченко