Рішення

від 16.01.2015 по справі 910/26295/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/26295/14 16.01.15 Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи за позовомКомунального підприємства «Тернопільводоканал» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Тернофіш» простягнення 3852 грн. 00 коп. Представники сторін: від позивача:         не з'явились; від відповідача:     не з'явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 26.11.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Тернопільводоканал» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернофіш» про стягнення 3852 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 4092 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 22.09.2011, не здійснив оплату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій речовин за лютий-березень 2014 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 3852 грн. 00 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 порушено провадження у справі № 910/26295/14 та справу призначено до розгляду на 15.12.2014 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.01.2015. 05.01.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи. Представники позивача у судове засідання 16.01.2015 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032062990. Представники відповідача у судове засідання 16.01.2015 не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19676666 від 27.11.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. У судовому засіданні 16.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши надані суду докази, суд ВСТАНОВИВ: 22.09.2011 між Комунальним підприємством «Тернопільводоканал» (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернофіш» (споживач) укладено Договір № 4092 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (Договір), відповідно до умов якого, зокрема, виробник зобов'язується здійснювати забезпечення споживача питною водою до межі розмежування (п. 3.1. Договору), згідно затвердженого уповноваженим органом добового графіку подачі води, а також забезпечення відведення стічної води з межі розмежування, за винятками, передбаченими цим Договором та чинним законодавством України. Відповідно до п. 1.2 Договору, споживач зобов'язується своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення; належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також забезпечувати доступ представників виробника до даних мереж, пристроїв та приладів на них; відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла; за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір; виконувати у встановлені терміни усі вказівки, рекомендації та приписи виробника; мати двохдобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі. Згідно з п. 1.3 Договору сторони домовилися належно виконувати умови даного Договору, вимоги Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду і питне водопостачання", вимоги Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України № 190 від 27.06.2008, Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 650 від 14.07.2004 (з подальшими внесеними до них змінами та доповненнями) та вимоги інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що становлять предмет цього Договору. Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що облік кількості використаної споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж виробника та споживача, а в разі їх відсутності – згідно порядку, передбаченого Правилами. Відповідно до п. 3.6 Договору, споживач зобов'язується систематично дотримуватись допустимих величин показників шкідливих речовин у стічних водах та не рідше одного разу на три місяці подавати водоканалу письмову інформацію про об'єми і якісний склад стічних вод, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу (п. 1.18 та п. 6.2 Правил приймання). Згідно з п.п. 5.1 та 5.2 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, а в частині своєчасно невиконаних зобов'язань – до моменту їх повного виконання; договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо впродовж одного місяця до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії Договору. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" серед іншого споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерство з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/156/15627, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Згідно з пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/156/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Згідно ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення – господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом. За змістом ст. 5 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" об'єктами правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання є суспільні відносини з питань господарської діяльності з централізованого та нецентралізованого водопостачання і водовідведення. За умовами ст.ст. 19, 20 вказаного Закону, послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємствами питного водопостачання на підставі договору. Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту вище вказаних законодавчих актів, відносини між сторонами як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів. Відповідно до п. 1.5. даних Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Згідно п. 1.6. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради. Відповідно до пункту 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги місцевих Правил та договору на послуги водовідведення, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників. Правила приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль затверджені рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 650 від 14.07.2004 та регламентують умови користування системою комунального водовідведення міста Тернопіль і нормативи водовідведення за кількістю та якістю стічних вод, прийнятих від абонентів у систему каналізації міста. Дані правила передбачають, що взаємовідносини між Водоканалом і Абонентами регламентує „Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення". При здійсненні контролю за скиданням Абонентом стічних вод у міську каналізаційну мережу Водоканал керується цими Правилами. Водоканал має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод Абонентів, пред'являти Абонентам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні Правил, здійснювати раптовий, не погоджений з Абонентом заздалегідь відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Абоненти зобов'язані в повному обсязі виконувати вимоги цих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги, дотримуватись встановлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Абонента, сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників. При цьому, сторони за укладеним між ними Договором передбачили, що у відповідності до розділу ІІІ Особливі умови Договору та зокрема п.3.6. цього Договору, споживач зобов'язувався дотримуватися допустимих показників шкідливих речовин у стічних водах, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу та які встановлені п.1.18. Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль. Відповідно до п. 6.8 Місцевих правил, з метою контролю якості стічних вод Абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Абонента виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті відбору проб, який підписують як представники Водоканалу так і представник Абонента. Із змісту п. 7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента. Як передбачено п. 7.10. названих Правил при виявленні перевищення допустимих концентрацій забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Судом встановлено, що з метою контролю за якістю стічних вод, що надходять від абонентів, 06.03.2014 позивач здійснив відбір у відповідача разових проб у відповідності до п.п. 6.8-6.13 Місцевих правил, про що був складений акт № 48 відбору проб стічних вод, який підписаний представником лабораторії водовідведення, інспектором та представником відповідача. За результатами дослідження проб було складено протокол № 83 дослідження якості стічних вод із зазначенням у них вмісту забруднюючих речовин. За умовами укладеного між сторонами Договору у випадку порушення абонентом Правил приймання в частині недотримання показників гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах (ГДК), споживач зобов'язаний (п.4.5. Договору) сплатити на рахунок позивача плату за перевищення ГДК, згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (п.3.5.). При цьому, норматив плати за скид понаднормативних забруднень за період, охоплений позовними вимогами, встановлений рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.08.2013 № 923 в розмірі 2,551 грн. за 1 куб.м. стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Облік води, використаної споживачем, відповідно до п.2.1. діючого між сторонами Договору, визначався за показниками водолічильника. Кількість господарсько-побутових стічних вод, визначався пропорційно до кількості води, отриманої з комунального водопроводу. Згідно Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 та Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль, затверджених рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської Ради від 14.07.2004 № 650, величина плати за понаднормативні забруднені стічні води, які скидаються в комунальну каналізаційну мережу проводиться з врахуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. На підставі виявлених перевищень вмісту забруднюючих речовин у стічних водах 03.04.2014 позивач направив відповідачу супровідним листом вих. № 763/14 від 01.04.2014 рахунок за перевищення допустимих показників якості стічних вод за лютий-березнь 2014 року на суму 3852 грн. 00 коп. Пунктом 2.11. Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за послуги, спожиті в поточному періоді, споживач зобов'язаний проводити у триденний строк після отримання рахунку (вихідні і святкові дні до уваги не беруться), однак, в будь-якому випадку така оплата повинна бути проведена не пізніше 15 числа наступного місяця за місяцем, у якому ці послуги надавалися. Втім, у встановлені Договором строки відповідач виставлений позивачем рахунок за виявлені перевищення граничної допустимої концентрації у стічних водах підприємства не оплатив. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернофіш» перед Комунальним підприємством «Тернопільводоканал» за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 3852 грн. 00 коп. за лютий-березень 2014 року підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем не спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів в розмірі 3852 грн. 00 коп. за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернофіш» про стягнення 3852 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернофіш» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 11, офіс 205; ідентифікаційний код: 37556655) на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал» (46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Танцорова, буд. 7; ідентифікаційний код: 03353845) грошові кошти в розмірі 3852 (три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн.. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва. Повне рішення складено: 21.01.2015 Суддя                                                                                                    І.М. Отрош