Рішення

від 15.01.2015 по справі 910/28374/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/28374/14 15.01.15

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної в місті Києві держаної адміністрації

третя особа Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради

про стягнення 11 673, 86 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача: Глотова С.О. (дов. №155/1/03-28/5 від 06.01.15)

від відповідача : Рибалко М.С. (дов. № 04-2/20-Д від 12.01.15)

від третьої особи: Шумінська Ю.Ю. (дов. №062/02/07-11626 від 29.12.14)

ВСТАНОВИВ:

18.12.2014 позивач- комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної в місті Києві держаної адміністрації про стягнення суми боргу за укладеними сторонами договору в розмірі 11 673, 86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 458 від 20.06.2012, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2014 порушено провадження у справі № 910/28374/14, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.01.2015.

На призначене судове засідання 15.01.2015 прибули представники сторін та надали пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2015 подав клопотання в якому визнав суму заборгованості за договором оренди № 458 від 20.06.2012 в розмірі 11 673,86 грн.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.06.2012 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), нині - Департамент комунальної власності міста Києва (третя особа, орендодавець), відповідачем - Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної в місті Києві держаної адміністрації(орендарем) та відповідачем - Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" було укладено договір № 458 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.06.2012 (далі за текстом-договір).

Відповідно до договору п.1.1 визначено, що орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 93-3/93 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» додаток 2 пункту 2 передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 129,00 кв.м, в т.ч. 1 поверх - 129,0 кв.м в будинку № 5 літер А на вул. Зої Гайдай в м. Києві для розміщення органів місцевого самоврядування міста Києва та районів міста Києва, їх виконавчих органів.

Пункт 2.4 договору визначає, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" .

Пунктом 9.1 договору визначено строк дії договору - з 20.06.2012 по 18.06.2015.

Пункт 3.1. договору визначає, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради 22 .09.2011 № 34/6250.

Пунктами 3.3 та 3.7 договору сторони погодили, окрім орендної плати, орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою (04, 29 грн.) та компенсацію витрат підприємства - 362 грн. 21 коп.; договору передбачає, що орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що крім орендної плати орендар сплачує 04 грн. 29 коп. на місяць - компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди; 362 грн. 21 коп. на місяць - компенсація витрат підприємства.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

20.06.2014 додатком до договору № 458 від 20.06.2012 сторони підписала акт приймання-передачі нерухомого майна, яким передано в орендне користування приміщення у нежитловому будинку, що перебуває на балансі комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 129 кв.м., за адресою: м. Київ, вул.Зої Гайдар, 5, літ. «А».

Матеріали позовної заяви містить розрахунок компенсаційних витрат підприємств на утримання приміщень (експлуатаційних витрат) за лютий 2012 згідно методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва від 22.09.2011 № 34/6250 (п.19), відповідно до якого розмір орендної плати за нежитлові приміщення, які передаються в оренду згідно з актом оцінки нерухомого майна за адресою м. Київ, вул.Зої Гайдар, 5, літ. «А», орендна плата становить 1 грн. на 1 рік, та відповідно 0,08 грн. на місяць.

13.11.2014 позивач направив вимогу до відповідача №155/1/09-4713 про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 19.11.2014 відповідно до поштового повідомлення №0104402708786, проте відповідач відповіді не надав, суму заборгованості не сплатив.

В матеріалах справи міститься довідка про нарахування і надходження орендних платежів згідно зазначеного договору, відповідно до якої відповідач здійснив розрахунок суми основної заборгованості за спірний період з 20.06.2013 по 30.11.2014 з урахуванням ПДВ на загальну суму заборгованості в розмірі 11 277, 49 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 3.3. договору, крім орендної плати орендар сплачує 04 грн. 29 коп. на місяць - компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди; 362 грн. 21 коп. на місяць - компенсація витрат підприємства. Проте, умовами даного договору в розміри орендної плати, компенсацію витрат підприємств, та плати за землю не враховано податок на додану вартість відповідно до п.3.5.

В матеріалах позовної заяви міститься довідка про нарахування і надходження орендних платежів згідно зазначеного договору, відповідно до якої відповідач здійснив розрахунки суми основної заборгованості за спірний період з 20.06.2013 по 30.11.2014 з урахуванням податку на додану вартість, відповідно до якої загальна сума заборгованості з урахуванням ПДВ складає 11 277, 49 грн.

В порушення умов договору позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату заборгованості за договором із зазначенням загальної суми заборгованості в розмірі 15 597, 24 грн. Проте, позивач в даній вимозі в арифметичну суму основної заборгованості додає суму 4 322, 35 грн. заборгованості за фактичне користування нежилим приміщенням. Вимогу позивача щодо сплати відповідачем суми заборгованості за фактичне користування нежилим приміщенням суд не приймає до уваги, оскільки в прохальній частині позовної заяви не вказана дана вимога позивача та останній не вимагає сплати за даної заборгованістю.

Відповідача на вимогу щодо сплати заборгованості за договором не здійснив, пояснень не надав.

Враховуючи положення договору, зокрема п.3.1., яким сторони погодили розмір орендної плати в сумі 1 грн. на рік, 04,29 грн. компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 362, 21 грн. компенсації витрат підприємства, а також п.3.5. договору яким встановлено, що додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства нараховується податок на додану вартість, суд зазначає, що щомісячний платіж зі сплати орендної плати становить 0,08 грн., 04,29 грн. компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 362, 21 грн. компенсації витрат підприємства в загальній сумі з урахуванням ПДВ (20 %) та складає 439,90 грн.

З огляду на вищезазначене та враховуючи дату складання акту-приймання передачі приміщення в оренду - 20.06.2012, за 11 днів користування приміщенням відповідачем до сплати підлягає сума в розмірі 161, 26 грн.

Згідно розрахунку заборгованості щодо сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, компенсації витрат підприємства, зробленого позивачем, заборгованість відповідача за період з 20.06.2012 по листопад 2014 складає 11 277, 29 грн.

Однак, враховуючи положення договору, укладеного між сторонами, строк здійснення розрахунків за користування орендованим приміщенням, а саме п. 3.7. договору, згідно якого орендна плата, компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, компенсації витрат підприємства сплачується відповідачем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця, та з огляду на дату звернення позивача з даним позовом до суду - 18.12.2014 (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду на позовній заяві № 28374/14), суд дійшов висновку, що строк здійснення орендної плати, компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою та компенсації витрат підприємства за листопад 2014 ще не настав, а відтак вимоги позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача з даним позовом до суду, строк обов'язкової сплати відповідачем орендної плати, компенсаційних витрат підприємства за користування земельною ділянкою та компенсаційних витрат підприємства, з урахуванням дати підписання акту-приймання передача приміщення в оренду, настав з 20.06.2012 по жовтень 2012 включно.

Виходячи із встановленої судом щомісячної орендної плати, компенсаційних витрат підприємства за користування земельною ділянкою та компенсаційних витрат підприємства в сумі 439, 90 грн.,з урахуванням здійснення відповідачем часткових проплат, сума основної заборгованості відповідача за встановлений період складає 11 276, 59 грн.

Таким чином, суд встановив, що сума основної заборгованості відповідача за договором складає 11 276, 59 грн.

Щодо нарахованих суми розміру 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 3 % річних за користування коштами у сумі 11 276, 59 грн., із врахуванням п.п. 3.7 договору, суд не погоджується даними розрахунками, оскільки кінцевою датою нарахування 3% не може бути дата 28.11.2014,за якою строк оплати за відповідний 11 місць за оренду приміщення, компенсаційних витрат підприємства за користування земельною ділянкою, компенсаційних витрат підприємства ще не настав (керуючись п.3.5. договору) .

При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що арифметично правильним розрахунок є розмір нарахування 3% річних на компенсаційних витрат підприємств в розмірі 366, 47 грн. та компенсаційних витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 4,15 грн., в загальній сумі 370, 62 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості в розмірі 11 276, 59 грн., та 3% річних в сумі 370, 62 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Оболонської районної в місті Києві держаної адміністрації (04205, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 16,код 37445495) на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51 «А», код 03366500) основну заборгованість в сумі 11 276 (одинадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн.. 59 коп., 3% річних в розмірі 370 (триста сімдесят) грн. 62 коп., та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 20.01.2015

Суддя В.О. Демидов