Постанова

від 20.01.2015 по справі 904/3643/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 року Справа №904/3643/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

За участю представників сторін:

від Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська: Гармаш О.О., довіреність №41766/9/04-64-10-24 від 30.12.14;

від боржника: Яковлєва А.В., довіреність №15/05 від 15.05.14;

інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року у справі №904/3643/14

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвіста", м. Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Інвіста", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року у даній справі (суддя Примак С.А.) затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Інвіста":

1. Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на суму 308 538,19 грн. - 3 черга задоволення; 750,35 грн. - 6 черга задоволення.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "РТІ - Київ", м. Харків на суму 1218,00грн. - 1 черга задоволення; 5 176 560,90 грн. - 4 черга задоволення.

3. Приватне підприємство "КАЛОТТА", Дніпропетровськ на суму 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення; 5 202 061,20 грн. - 4 черга задоволення.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "АКАМА", м. Дніпропетровськ на суму 1218,00 грн. - 1 черга задоволення; 10 950 000,00 грн. - 4 черга задоволення.

5. ПАТ "Київський Картонно - Паперовий Комбінат", м. Обухів на суму 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення; 10 718,79 грн. - 6 черга задоволення.

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТН Фрейт Форвардер" на суму 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення; 340 000,00 грн. - 4 черга задоволення, 82 220,06 грн. - 6 черга задоволення.

Наразі Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.09.2014 року та направити справу на розгляду до господарського суду Дніпропетровської області. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в ході ліквідаційної процедури безпідставно відмовлено податковому органу в визнанні грошових вимог, з посиланням на положення ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:

- в сумі 75 646,27 грн. на підставі заяви від 14.07.2014 року, що складається з нарахувань за податковими - повідомленнями рішеннями від 01.07.2014 року №0008111501 (штрафні санкції - 201,10 грн.) та №0008121501 (штрафні санкції - 75 263,17 грн.);

- в сумі 173 590,82 грн. на підставі заяви від 04.08.2014 року, що складається з нарахувань за податковими - повідомленнями рішеннями від 25.07.2014 року №0003312206 (пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 173 080,82 грн.) та №0003302206 (пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 510,00 грн.).

Податкова інспекція вважає, що оскільки на момент порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інвіста», акт документальної перевірки від 07.05.214 року №1553/15-1/37070576 не був вручений боржнику, винесення податкових повідомлень - рішень від 01.07.2014 року №0008111501, №0008121501 не було можливим. Щодо податкових повідомлень - рішень від 25.07.2014 року №0003312206, №0003302206, то суми грошових зобов'язань за ними були донараховані за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інвіста» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Окрім того, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська зазначає, що до складу реєстру вимог кредиторів не включені поточні вимоги інспекції, зокрема:

- авансові внески з податку на прибуток підприємства, згідно з декларацією від 25.02.2014 року №9090606607 за період з 30.06.2014 року по 30.11.2014 року, на загальну суму 345 114,00 грн.;

- з податку на прибуток підприємства, за податковим - повідомленням рішенням від 02.06.2014 року №0006771502 (акт перевірки від 14.05.2014 року №1652/15-02/37070576) в сумі 4 571,50 грн.

16.01.2015 року від ліквідатора Дробота А.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги податкової інспекції, та залишити ухвалу суду першої інстанції від 23.09.2014 року у даній справі без змін, оскільки доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала господарського суду винесена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні, 20.01.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови. Представник Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська та представник ліквідатора надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог, з посиланням на норми законодавства. Інші учасники провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлені, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень з відміткою про їх отримання.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи присутніх сторін у справі про банкрутство і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), в редакції що діє з 19.01.2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

З матеріалів справи видно, що боржник постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2014 року визнаний банкрутом (т.1 а.с.215), і з цього моменту наступають процесуальні наслідки, передбачені статтею 38 Закону, а саме з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема, згідно імперативних приписів:

- пункту 14.1.156, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- пункту 14.1.157, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (пункт 31.1 ПК України). Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (пункт 31.2 ПК України). Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 31.3 ПК України).

Відповідно до пункту 56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно до приписів пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів , що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Системний аналіз законодавства, що застосовується до спірних правовідносин між сторонами, дозволяє дійти висновку про те, що по прийнятих Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська податкових повідомленнях - рішеннях термін виникнення податкового боргу, а відтак і грошового зобов'язання настав після 17 червня 2014 року, тобто після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а тому у боржника не може виникати жодних нових зобов'язань.

З матеріалів справи видно, що на час розгляду справи судом першої інстанції, до складу грошових вимог податкової інспекції входила вимога про сплату 1 806 003,00 грн., яка була розглянута та відхилена ліквідатором н6а підставі приписів частини 3 статті 19 та частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.1 а.с.238-239, т.2 а.с.5-7). Також, ліквідатор повідомив кредитора про те, що станом на 14.05.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №804/6178/14 за адміністративним позовом ТОВ «Інвіста» до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001151501 від 05.03.2014 року (т.1 а.с.240-246). Отже, це зобов'язання не є узгодженим.

Щодо посилань податкової інспекції, в апеляційній скарзі, на неврахування авансового внеску з податку на прибуток за декларацією від 25.04.2014 року в сумі 345 114,00 грн. та несплату податку на прибуток в розмірі 4 517,50 грн., вони не можуть вважатися грошовими вимогами у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції, що виключає їх розгляд в суді апеляційної інстанції на підставі частини 3 статті 101 ГПК України відповідно до якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга має бути залишена без задоволення.

Стосовно порушення строків для відновлення документів боржником - це не змінює строк виникнення податкового зобов'язання. Вчасне ж направлення копії акта перевірки не може змінювати цього строку, оскільки він починає спливати протягом десяти днів, з дня отримання саме податкового повідомлення-рішення. Отже, господарський суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим доказам, прийшов до обґрунтованого висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Інвіста» станом на 23.09.2014 року у наведених у ньому сумах.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року у справі №904/3643/14 відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014 року у справі №904/3643/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 21.01.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков