Рішення

від 21.01.2015 по справі 904/9964/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.15 Справа № 904/9964/14

За позовом комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до житлово-будівельного кооперативу "РУБІН", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 54 108,03 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: Старовойтова Я.В., довіреність №00.01.0150 від 14.11.2014

від відповідача: Сорока Л.А., витяг із протоколу загальних зборів мешканців житлово-будівельного кооперативу "РУБІН" від 17.03.2003

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до житлово-будівельного кооперативу "РУБІН" (надалі - Відповідач) про стягнення 54 108,03 грн. за договором №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку від 01.10.1999.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку від 01.10.1999, акт №196 звіряння взаємних розрахунків від 11.05.2004, довідку вих. №00.09.0037/1 від 14.01.2015, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 14.01.2015; платіжні доручення №686 від 29.12.2014, №675 від 17.11.2014, №676 від 21.11.2014, №684 від 12.12.2014.

Позивач керуючись п.п.3.1., 3.2. вищеназваного Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, заборгованість за спожиту теплову енергію яка станом на 01.11.2011 складає 54 108, 03 грн.

В судовому засіданні, призначеному на 15.01.2015, Відповідач визнав позовні вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 27 846,56 грн., вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 не виконав, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав.

В судовому засіданні 15.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.1999 між комунальним підприємством "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (найменування змінено на комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА") (надалі - Позивач, Постачальник) та житлово-будівельним кооперативом "РУБІН" (надалі - Відповідач) було укладено договір №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та вентиляції згідно глави СНіП 2.04. 07-86 "Теплові мережі", здійснює централізоване гаряче водопостачання згідно глави СНіП 2.04. 01-85 "Внутрішній водопровід та каналізація будівель" на об'єкт Споживача, розташований за адресою: вул. Матросова, 82, джерело теплопостачання ДТЕЦ. Планове максимальне споживання теплової енергії на опалення і вентиляцію, витрата гарячої та холодної води в системі центрального водопостачання характеризується наступними показниками (Таблиця №1) (п.п. 1.1., 1.2 Договору).

Споживач зобов'язується здійснювати передоплату за теплову енергію, гарячу та холодну воду в безакцептному порядку за рахунком (або іншим платіжним документом) Постачальника, що надходять не раніше 5-го числа оплачуваного місяця. Оплата в поточному місяці нараховується по плановим середньомісячним витратам теплової енергії, гарячої та холодної води, передбаченим п. 1.2. Договору (для жовтня і квітні витрати теплоти на потреби опалення та вентиляції складають 50% від планових середньомісячних витрати), з урахуванням різниці планових і фактичних показників за минулий місяць (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Договір укладений на строк з 01.10.1999 по 01.10.2000. Якщо не пізніше 6-ти місяців до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не висловить бажання розірвати його, термін дії Договору автоматично вважається продовженим на один рік.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості станом на 01.11.2011 за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 54 108,03 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку від 01.10.1999, викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладеним.

Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку від 01.10.1999.

Проте Відповідач оплату за спожиту (в період до 01.11.2011) теплову енергію здійснив частково, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 54 108, 03 грн.

В судове засідання, призначене на 15.01.2015, Позивач надав довідку комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" вих. №00.09.0037/1 від 14.01.2015, відповідно до якої розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за договором №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку від 01.10.1999 складає 27 846, 56 грн. Також Позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем станом на 14.01.2015, відповідно до якого Відповідачем було частково погашено заборгованість а саме 14.11.2014 - 4 000,00 грн., 21.11.2014 - 761,47 грн., 12.12.2014 - 4 000,00 грн., 29.12.2014 - 8 000,00 грн., 13.01.2015 - 9 500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 27 846,56 грн. (Відповідач визнав заборгованість за договором №196 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за відсутності у споживача приладів обліку від 01.10.1999 на суму 27 846,56 грн.).

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 26 261,47 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюванного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне собою відмову в позові, а не припинення провадження справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в частині 17 500,00 грн. підлягає припиненню, оскільки оплата заборгованості в сумі 17 500,00 грн. була здійснена Відповідачем після порушення провадження у даній справі (що підтверджується наявними в справі документами). В частині стягнення основного боргу у розмірі 8 761,47 грн. - суд відмовляє, оскільки вищевказана заборгованість була оплачено Відповідачем 14.11.2014, 21.11.2014 та 12.12.2014, тобто до звернення Позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 78, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з житлово-будівельного кооперативу "РУБІН" (51938, Дніпропетровська обл., місто Дніпродзержинськ, вулиця Матросова, будинок 82, код ЄДРПОУ 23642712) 17 500,00 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "РУБІН" (51938, Дніпропетровська обл., місто Дніпродзержинськ, вулиця Матросова, будинок 82, код ЄДРПОУ 23642712) на користь комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" (51914, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Петровського, будинок 168, код ЄДРПОУ 03342573) 27 846,56 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот сорок шість гривень 56 копійок) основного боргу, 1 531,16 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять одна гривня 16 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.01.2015.

Суддя А.Є. Соловйова