Постанова

від 20.01.2015 по справі 815/5196/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5196/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Балтському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Балтському районі Одеської області про стягнення витрат з виплати і доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Кодимському районі Одеської області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі ВВДФССНВВПЗ) в Балтському районі Одеської області про стягнення витрат з виплати і доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за червень-серпень 2014 року на суму 1 179,69 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року адміністративний позов - задоволено у повному обсязі.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 01 квітня 2014 року у розмірі 1 179,69 грн. на р/р 256063044025 у філії Одеського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, МФО 328845.

В апеляційній скарзі ВВДФССНВВПЗ в Балтському районі Одеської області ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ВВДФССНВВПЗ в Балтському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

УПФ України в Кодимському районі Одеської області у період червень-серпень 2014 року надавало відповідачу списки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у яких значилися пенсіонери, яким були виплачені пенсії по інвалідності за період з 01 червня 2014 року по 01 серпня 2014 року у загальному розмірі 1 179,69 грн.

Позивачем були направлені відповідачу відповідні акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період червень-серпень 2014 року, проте вказані акти були підписані з розбіжностями, про що свідчать копії актів звірок та таблиці розбіжностей за червень-серпень 2014 року.

Згідно актів розбіжностей, та розрахунків сум заборгованості відповідач не приймає до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну та не приймає до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсій у зв'язку з відсутністю особових справ потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки трудове каліцтво отримано за межами району (регіону).

Вказані пенсіонери отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві, на території колишніх СРСР.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази та норми права, які регулюють спірні правовідносини, підтверджують наявність заборгованості Фонду перед УПФУ.

Судова колегія погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити те, що принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи).

Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є - Фонд.

Зазначене, також передбачено ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закон № 1105), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з ч.4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа.

При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене ч.2 ст. 24 Закону №1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом ч.2 ст. 2 Закону №1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на п. 7 Порядку, зміст якого, на його думку, суперечать вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, колегія суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки встановлене цим пунктом правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з п.п.5,6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок, а отже п.7 Порядку не врегульовує спірні правовідносини.

Статтею 16 Закону №1105 визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

За змістом ст. 18 зазначеного Закону, виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Частина 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011, визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо необхідності відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав період стягнення відповідних виплат (з 01 січня 2014 року по 01 квітня 2014 року), оскільки в позовних вимогах зазначено період - червень-серпень 2014 року, задоволення якого обґрунтовано підтверджується матеріалами справи.

Тому, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині визначення періоду стягнення вищевказаних виплат.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Балтському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року - змінити.

В абзаці другому резолютивної частини постанови суду зазначити період стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Балтському районі Одеської області на користь управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності за червень-серпень 2014 року.

В решті - залишити постанову суду без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв