Рішення

від 15.01.2015 по справі 911/5262/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 911/5262/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер»

про стягнення 12307,45 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Бондаренко І.І., довір. б/н від 12.01.2015 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» (далі - ТОВ «Брама ВК», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер» (далі - ТОВ «Гелиос Мастер», відповідач) про стягнення 12307,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору постачання № БК-1248 від 01.03.2013 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 7920,45 грн. основного боргу, 2230,00 грн. пені, 237,00 грн. штрафу, 1530,00 грн. інфляційних втрат, 390,00 грн. 3% річних, а також 1827,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 22.12.2014 р. та 15.01.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 22.12.2014 р. та 15.01.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідачем суду не надано.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер» (покупець) було укладено договір постачання № БК-1248, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 4.1 договору покупець сплачує вартість товару протягом 7 календарних днів з моменту поставки, а п. 4.3 договору передбачено, що моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

У відповідності з п. 9.3 договору у випадку недотримання покупцем термінів оплати, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

Пунктом 9.6 договору сторони досягли згоди про те, що загальний строк позовної давності за цим договором становить 3 роки, нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань також припиняється через 3 роки з дня, коли зобов'язання повинно бути виконане.

01.03.2013 р. ТОВ «Брама ВК» та ТОВ «Гелиос Мастер» було підписано додаткову угоду № 1 до договору постачання № БК-1248 від 0 1.03.2013 р., відповідно до якої п. 4.1 договору було викладено в наступній редакції: « 4.1 покупець сплачує вартість товару протягом 28 календарних днів з моменту поставки».

ТОВ «Брама ВК» на виконання умов договору постачання № БК-1248 від 01.03.2013 р. було поставлено відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № 11Я/5588934 від 07.03.2013 р. на суму 2939,63 грн., № 11Я/5589330 від 07.03.2013 р. на суму 371,46 грн., № 11Я/5589331 від 07.03.2013 р. на суму 459,13 грн., № 11Я/5589332 від 07.03.2013 р. на суму 534,79 грн., № 11Я/5589599 від 07.03.2013 р. на суму 578,37 грн., № 11Я/5607252 від 12.03.2013 р. на суму 512,85 грн., № 11Я/5614331 від 13.03.2013 р. на суму 173,90 грн., № 11Я/5667320 від 22.03.2013 р. на суму 423,82 грн., № 11Я/5737084 від 03.04.2013 р. на суму 395,88 грн., № 11Я/5738908 від 03.04.2013 р. на суму 148,66 грн., № 11Я/5737039 від 03.04.2013 р. на суму 168,01 грн., № 11Я/5737040 від 03.04.2013 р. на суму 584,95 грн., № 11Я/5737037 від 03.04.2013 р. на суму 569,57 грн., № 11Я/5737038 від 03.04.2013 р. на суму 141,73 грн. (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Як зазначає позивач, ТОВ «Гелиос Мастер» було частково оплачено товар в сумі 82,30 грн. в рахунок оплати товару за видатковою накладною № 11Я/5588934 від 07.03.2013 р. на суму 2939,63 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором постачання № БК-1248 від 01.03.2013 р. в сумі 7920,45 грн., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати отриманого за договором постачання № БК-1248 від 01.03.2013 р. товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання № БК-1248 від 01.03.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 7920,45 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2230,00 грн. пені та 237,00 грн. штрафу.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалося вище, згідно з п. 9.3 договору у випадку недотримання покупцем термінів оплати, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.

З долученого до матеріалів справи розрахунку передбаченого п. 9.3 договору штрафу вбачається, що позивачем було визначено розмір штрафу в сумі 237,00 грн.

Згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом, розмір штрафу становить 237,61 грн.

Проте вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню судом в межах заявлених позовних вимог, а саме - в сумі 237,00 грн.

Розмір пені, визначений позивачем, становить 2230,26 грн., у тому числі - за період з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 2857,33 грн. в сумі 814,22 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 371,46 грн. в сумі 105,85 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 459,13 грн. в сумі 130,83 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 534,79 грн. в сумі 152,39 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 578,37 грн. в сумі 164,81 грн., з 10.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 512,85 грн. в сумі 145,09 грн., з 11.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 173,90 грн. в сумі 49,13 грн., з 22.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 423,82 грн. в сумі 117,81 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 395,88 грн. в сумі 108,42 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 148,66 грн. в сумі 40,71 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 168,01 грн. в сумі 46,01 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 584,95 грн. в сумі 160,20 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 569,57 грн. в сумі 155,98 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 141,73 грн. в сумі 38,81 грн., і є обґрунтованим, оскільки пунктом 9.6 договору передбачений трирічний строк нарахування пені. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 2230,00 грн. пені.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню судом в межах заявлених позовних вимог, а саме - в сумі 2230,00 грн.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 390,44 грн., у тому числі - за період з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 2857,33 грн. в сумі 142,79 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 371,46 грн. в сумі 18,56 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 459,13 грн. в сумі 22,94 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 534,79 грн. в сумі 26,72 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 578,37 грн. в сумі 28,90 грн., з 10.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 512,85 грн. в сумі 25,42 грн., з 11.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 173,90 грн. в сумі 8,60 грн., з 22.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 423,82 грн. в сумі 20,59 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 395,88 грн. в сумі 18,90 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 148,66 грн. в сумі 7,10 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 168,01 грн. в сумі 8,02 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 584,95 грн. в сумі 27,93 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 569,57 грн. в сумі 27,20 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 141,73 грн. в сумі 6,77 грн., який є арифметично вірним. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 390,00 грн. 3% річних.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% підлягають задоволенню судом в межах заявлених позовних вимог, а саме - в сумі 390,00 грн.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1539,97 грн., у тому числі - за період з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 2857,33 грн. в сумі 555,56 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 371,46 грн. в сумі 72,22 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 459,13 грн. в сумі 89,27 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 534,79 грн. в сумі 103,98 грн., з 05.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 578,37 грн. в сумі 112,45 грн., з 10.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 512,85 грн. в сумі 99,71 грн., з 11.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 173,90 грн. в сумі 33,81 грн., з 22.04.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 423,82 грн. в сумі 82,40 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 395,88 грн. в сумі 76,97 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 148,66 грн. в сумі 28,90 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 168,01 грн. в сумі 32,67 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 584,95 грн. в сумі 113,73 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 569,57 грн. в сумі 110,74 грн., з 02.05.2013 р. до 03.12.2014 р. на суму 141,73 грн. в сумі 27,56 грн., який є арифметично вірним. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 1530,00 грн. інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню судом в межах заявлених позовних вимог, а саме - в сумі 1530,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер» (08151, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Маяковського, 49, код 37098764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК» (49044, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, вул. Чкалова, 12, кім. 201, код 35203810) - 7920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 45 коп. основного боргу, 237 (двісті тридцять сім) грн. 00 коп. штрафу, 2230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 00 коп. пені, 1530 (одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 390 (триста дев'яносто) грн. 00 коп. 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.01.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна