Рішення

від 15.01.2015 по справі 911/5116/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 911/5116/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлпак»

про стягнення 27133,77 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Крумшин М.М., довір. № 1 від 05.05.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлпак» (далі - відповідач) про стягнення 27133,77 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення 15.02.2013 р. з ТОВ «Укрграф» (код ЄДРПОУ 37757516) (правонаступником якого, за твердженням позивача, є ТОВ «Бєлпак» (код ЄДРПОУ 37757516)) договору № К-218 на виготовлення кліше, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконувати роботи, а ТОВ «Укрграф» - приймати їх та здійснювати своєчасну оплату.

Згідно умов вказаного договору позивач виконав роботи, які ТОВ «Укрграф» були прийняті, однак не були оплачені, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 24161,77 грн. заборгованості за виконані роботи, 1870,00 грн. пені, 1102,00 грн. 3% річних, а також 1827,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2014 р. від Реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції було витребувано реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлпак» (код ЄДРПОУ 37757516).

29.12.2014 р. до господарського суду Київської області, на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 19.12.2014 р., від Реєстраційної служби Славутицького міського управління за супровідним листом № 02.3/619 від 25.12.2014 р. надійшла реєстраційна справа № 1_360_001054_17 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлпак».

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлпак» (копії з якої долучені до матеріалів справи), а саме - з протоколу № 5 від 01.07.2013 р. загальних зборів учасників ТОВ «Укрграф» було вирішено змінити назву товариства із Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграф» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєлпак» та затвердити нову редакцію Статуту товариства, у зв'язку з чим ТОВ «Бєлпак» є належним відповідачем у даній справі.

У судових засіданнях 18.12.2014 р. та 15.01.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 18.12.2014 р. та 15.01.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрграф» (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєлпак») (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» (виконавець) було укладено договір № К-218 на виготовлення кліше, відповідно до п. 1 якого виконавець приймає на себе виконання робіт по виготовленню кліше (матриць) за індивідуальним замовленням, наданим замовником у вигляді інформаційних зображень на магнітних носіях (дискетах, компакт-дисках), надісланих електронною поштою або наданих виконавцю у вигляді готових фотоплівок. Замовлення (ел. макет) має надаватись у відповідності з технологічними вимогами до файлів, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору розрахунок за роботу здійснюється на протязі 21 дня на підставі отриманого рахунку.

У відповідності з п. 4.4 договору у разі несвоєчасного розрахунку замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу, а також зобов'язаний сплатити суму заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Так, на виконання умов договору № К-218 на виготовлення кліше від 15.02.2013 р. позивачем було виконано роботи та поставлено товар на загальну суму 79835,03 грн., що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № КЛ-0005290 від 03.12.2012 р. на суму 403,78 грн., № КЛ-00001089 від 22.02.2013 р. на суму 5285,62 грн., № КЛ-00001088 від 22.02.2013 р. на суму 5467,20 грн., № КЛ-00001506 від 13.03.2013 р. на суму 1525,20 грн., № КЛ-00001539 від 14.03.2013 р. на суму 3759,34 грн., № КЛ-00001815 від 26.03.2013 р. на суму 11089,60 грн., № КЛ-00002032 від 04.04.2013 р. на суму 10747,38 грн., № КЛ-00002457 від 22.04.2013 р. на суму 10469,09 грн., № КЛ-00002722 від 07.05.2013 р. на суму 3126,82 грн., № КЛ-00002802 від 14.05.2013 р. на суму 8851,49 грн., № КЛ-00003085 від 24.05.2013 р. на суму 4173,12 грн., № КЛ-00003241 від 31.05.2013 р. на суму 2395,01 грн., № КЛ-00003242 від 31.05.2013 р. на суму 2828,45 грн., № КЛ-00003243 від 31.05.2013 р. на суму 704,74 грн., № КЛ-00003244 від 31.05.2013 р. на суму 1215,91 грн., № КЛ-00003240 від 31.05.2013 р. на суму 4263,84 грн., № КЛ-00003692 від 21.06.2013 р. на суму 1745,86 грн., № КЛ-00003939 від 08.07.2013 р. на суму 1782,58 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками товариств, а також відповідними рахунками-фактурами та довіреностями на отримання товару (копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Замовником було частково оплачено виготовленні позивачем кліше, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, у тому числі - від 07.02.2013 р., 04.04.2013 р., 12.04.2013 р., 17.04.2013 р., 08.05.2013 р., 14.05.2013 р., 30.05.2013 р., 14.06.2013 р., 04.07.2013 р., 06.08.2013 р., 02.09.2013 р., 06.09.2013 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № К-218 на виготовлення кліше від 15.02.2013 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 24161,77 грн. основного боргу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази погашення заборгованості за договором № К-218 на виготовлення кліше від 15.02.2013 р. в сумі 24161,77 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості ТОВ «Бєлпак» перед ТОВ «Підприємство «Кліше», позовні вимоги про стягнення 24161,77 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 1870,00 грн. пені, керуючись п. 4.4 договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 4.4 договору у разі несвоєчасного розрахунку замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 1870,00 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням часткових проплат за загальний період з 04.06.2013 р. до 29.01.2014 р., розрахунок якої є арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 1102,00 грн., у тому числі - за період з 04.06.2013 р. до 03.07.2013 р. на суму 8851,40 грн. в сумі 21,00 грн., з 04.07.2013 р. до 05.08.2013 р. на суму 6851,40 грн. в сумі 18,00 грн., з 06.08.2013 р. до 01.09.2013 р. на суму 6351,40 грн. в сумі 13,00 грн., з 02.09.2013 р. до 05.09.2013 р. на суму 6051,50 грн. в сумі 17,00 грн., з 06.09.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 5051,50 грн. в сумі 202,00 грн., з 14.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 4173,12 грн. в сумі 178,00 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 4263,84 грн. в сумі 184,00 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 2395,01 грн. в сумі 103,00 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 2828,45 грн. в сумі 122,42 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 704,74 грн. в сумі 30,00 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 1215,91 грн. в сумі 53,00 грн., з 17.07.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 1745,86 грн. в сумі 79,00 грн., з 29.07.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 1782,58 грн. в сумі 82,00 грн.

Проте, згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% в розмірі 1044,71 грн., у тому числі - за період з 04.06.2013 р. до 03.07.2013 р. на суму 8851,40 грн. в сумі 21,83 грн., з 04.07.2013 р. до 05.08.2013 р. на суму 6851,40 грн. в сумі 18,58 грн., з 06.08.2013 р. до 01.09.2013 р. на суму 6351,40 грн. в сумі 14,09 грн., з 02.09.2013 р. до 05.09.2013 р. на суму 6051,50 грн. в сумі 2,49 грн., з 06.09.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 5051,50 грн. в сумі 183,10 грн., з 14.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 4173,12 грн. в сумі 178,00 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 4263,84 грн. в сумі 181,53 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 2395,01 грн. в сумі 101,97 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 2828,45 грн. в сумі 120,42 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 704,74 грн. в сумі 30,00 грн., з 21.06.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 1215,91 грн. в сумі 51,77 грн., з 17.07.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 1745,86 грн. в сумі 70,60 грн., з 29.07.2013 р. до 20.11.2014 р. на суму 1782,58 грн. в сумі 70,33 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше».

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєлпак» (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 6, код 37757516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Рилєєва, 7, кв. 6, код 33169375) - 24161 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят одну) грн. 77 коп. основного боргу, 1870 (одну тисячу вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. пені, 1044 (одну тисячу сорок чотири) грн. 71 коп. 3% річних, 1823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 14 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.01.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна