Постанова

від 17.01.2015 по справі 816/4855/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4855/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Григор'євої І.Г.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Навчально-консультаційний центр" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2014 року Приватне підприємство "Навчально-консультаційний центр" /надалі - позивач; ПП "Навчально-консультаційний центр"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - відповідач; ДПІ у м. Полтаві/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001152310 від 17.09.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є акт від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Навчально-консультаційний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із ТОВ "Торнадо" за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. Вважає помилковими висновки акту перевірки від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 про порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України. Зазначає, що сплата ПП "Навчально-консультаційний центр" кредиторської заборгованості платіжним дорученням № 740 від 12.08.2013 в сумі 72000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Торнадо" згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 03.10.2011 здійснена в межах строку позовної давності, а тому не може кваліфікуватися як безнадійна заборгованість. Наголошує, що придбані ПП "Навчально-консультаційний центр" консультаційні послуги у ТОВ "Альконт" згідно договорів про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010 та від 05.05.2010 не були віднесені позивачем до складу валових витрат у 2010 році.

23 грудня 2014 року до суду надійшли письмові заперечення, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на висновки позапланової виїзної перевірки ПП "Навчально-консультаційний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із ТОВ "Торнадо" за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., оформленої актом від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192. Зазначає, що підставою виникнення кредиторської заборгованості в розрахунках з ТОВ "Торнадо", що обліковується станом на 01.01.2013, є повідомлення про відступлення права вимоги від 03.10.2011, згідно з яким ТОВ "Альконт" (первісний кредитор) згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.10.2011 відступило ТОВ "Торнадо" (новий кредитор) право вимоги грошових коштів в сумі 72000 грн., що виникло на підставі договорів про виконання консультаційних послуг. Однак, проведеною перевіркою ТОВ "Торнадо" (акт від 23.06.2014 № 3959/16-01-22-07-13/31118329) не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Торнадо" та контрагентами-суб'єктами господарювання за період з 01.01.2013 по 31.12.2013; встановлено проведення ТОВ "Торнадо" безтоварних операцій з метою штучного формування доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, для контрагентів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. Вказує, що дебіторська заборгованість, що виникла на підставі договору про відступлення права вимоги від 03.10.2011 між ТОВ "Торнадо" та ТОВ "Альконт" в загальній сумі 72000 грн., у ТОВ "Торнадо" відсутня як станом на 31.12.2011, так і станом на 31.12.2012 та відповідно на 01.01.2013. Вважає, що сплата позивачем платіжним дорученням № 740 від 12.08.2013 коштів в сумі 72000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Торнадо" не є погашенням заборгованості за договорами про виконання консультаційних послуг згідно договору про відступлення права вимоги, натомість, непогашена кредиторська заборгованість перед ТОВ "Альконт" є безнадійною кредиторською заборгованістю, яка відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України підлягає включенню до складу доходів позивача за 2013 рік.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ПП "Навчально-консультаційний центр" /ідентифікаційний код 32461192/ є юридичною особою, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 29.05.2003 за № 6905, та станом на час проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У термін з 21.08.2014 по 28.08.2014 посадовою особою ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Навчально-консультаційний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із ТОВ "Торнадо" за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 /а.с. 8-12/.

За висновками перевірки встановлено порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік в загальній сумі 13680 грн. /а.с. 12/.

10.09.2014 позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві письмові заперечення на акт перевірки /а.с. 120-121/, на які ДПІ у м. Полтаві надано письмову відповідь листом від 16.09.2014 № 12815/10/16-01-22-07-27 "Про розгляд заперечень" /а.с. 13/.

17.09.2014 ДПІ у м. Полтаві на підставі акту перевірки від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001152310, яким ПП "Навчально-консультаційний центр" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі 17100 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 13680 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 3420 грн. /а.с. 15/.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25.11.2014 № 2543/10/16-31-10-04-12 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001152310 від 17.09.2014 залишено без змін, а скаргу ПП "Навчально-консультаційний центр" залишено без задоволення /а.с. 18-20/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2014 № 0001152310, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню від 17.09.2014 № 0001152310, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік в сумі 13680 грн., зокрема, встановлено заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі 72000 грн.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Порядок визначення доходів встановлено статтею 135 Податкового кодексу України.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті , за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість , що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності ;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності ; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, незалежно від того, чи відносилася вказана сума кредиторської заборгованості до складу валових витрат платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано до перевірки копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 25.03.2010 між позивачем та ТОВ "Альконт", за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник (позивач) сплачує виконавцю (ТОВ "Альконт") плату за послуги в розмірі, передбаченому даним договором, а виконавець надає за замовленням замовника, протягом визначеного в договорі строку, послуги консультаційного характеру, а саме: надання консультаційних послуг з питань організації та проведення навчального процесу спеціалістів при роботах з підвищеною небезпекою, а саме з питань: 1) охорони праці при електрозварювальних, газополум'яних, наплавочних і паяльних роботах; 2) охорони праці при роботах з профілактики і технічного обслуговування газового господарства; 3) охорони праці при роботах, пов'язаних з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок, працюючих та вибухонебезпечних та токсичних газах /а.с. 77/.

Згідно пункту 3.1 цього договору за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 54000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=9000 грн., протягом 150 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

На підтвердження фактичного надання послуг згідно вказаного договору про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010 позивачем надано до перевірки копію акту прийому-передачі наданих послуг від 09.04.2010 /а.с. 78/.

При цьому слід зазначити, що позивачем до суду надано копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 25.03.2010 між позивачем та ТОВ "Альконт", аналогічного змісту з тим, що надавався до перевірки, за виключенням пункту 3.1 договору.

Зокрема, у пункті 3.1 копії договору про виконання консультаційних послуг 25.03.2010, доданій позивачем до позовної заяви зазначено, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 54000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=9000 грн., протягом 100 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг /а.с. 21/.

Також позивачем надано до перевірки копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 05.05.2010 між позивачем та ТОВ "Альконт", за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник (позивач) сплачує виконавцю (ТОВ "Альконт") плату за послуги в розмірі, передбаченому даним договором, а виконавець надає за замовленням замовника, протягом визначеного в договорі строку, послуги консультаційного характеру, а саме: надання консультаційних послуг з питань організації та проведення брокерської діяльнсоті на товарній біржі, а саме з питань: 1) брокерська діяльність на біржовому товарному ринку з продажу зернових культур; 2) організація і проведення навчання брокерів /а.с. 79/.

Згідно пункту 3.1 цього договору за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 18000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=3000 грн., протягом 150 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

На підтвердження фактичного надання послуг згідно вказаного договору про виконання консультаційних послуг від 05.05.2010 позивачем надано до перевірки копію акту прийому-передачі наданих послуг від 14.05.2010 /а.с. 80/.

При цьому слід зазначити, що позивачем до суду надано копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 05.05.2010 між позивачем та ТОВ "Альконт", аналогічного змісту з тим, що надавався до перевірки, за виключенням пункту 3.1 договору.

Зокрема, у пункті 3.1 копії договору про виконання консультаційних послуг 05.05.2010, доданій позивачем до позовної заяви зазначено, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 18000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=3000 грн., протягом 100 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг /а.с. 23/.

Як копії договорів, що надавалися до перевірки, так і копії договорів, додані позивачем до позовної заяви, не містять інформації про їх реєстрацію, представником позивача у судовому засіданні не надано чітких пояснень щодо наявності двох договорів з однаковим предметом, складених однією датою (25.03.2010 та 05.05.2010), але з різними умовами щодо оплати (пункт 3.1 договорів), а тому суд позбавлений можливості встановити достовірність того чи іншого договору.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 5 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, перебіг строку позовної давності згідно умов п. 3.1 копій договорів, які були надані позивачем до перевірки /а.с. 77, 79/, починається через 150 днів з моменту підписання актів прийму-передачі наданих послуг (09.04.2010 та 14.05.2010) - відповідно 07.09.2010 та 12.10.2010, та закінчується відповідно 07.09.2013 та 12.10.2013.

Перебіг строку позовної давності згідно умов п. 3.1 копій договорів, які були надані позивачем до суду /а.с. 21, 23/, починається через 100 днів з моменту підписання актів прийму-передачі наданих послуг (09.04.2010 та 14.05.2010) - відповідно 19.07.2010 та 23.08.2010, та закінчується відповідно 19.07.2013 та 23.08.2013.

Отже, у будь-якому випадку строк позовної давності щодо стягнення кредиторської заборгованості перед ТОВ "Альконт" за вказаними вище договорами про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010 та від 05.05.2010 минув у 2013 році.

Однак, позивачем не надано доказів перерахування коштів на виконання умов зазначених вище договорів про надання консультаційних послуг на рахунок ТОВ "Альконт".

Крім того, у акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Альконт" має стан 11 "Припинено, але не знято з обліку" /зворот а.с. 9/, що взагалі унеможливлює стягнення вказаної заборгованості.

Платіжним дорученням № 740 від 12.08.2013 ПП "Навчально-консультаційний центр" перераховано на рахунок ТОВ "Торнадо" кошти в сумі 72000 грн. з призначенням платежу: "погашення заборгованості зг. дог. про відступлення права вимоги б/н від 03.11.2011 без ПДВ" /а.с. 99/.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що позивачем перераховано кошти ТОВ "Торнадо" на підставі повідомлення про відступлення права вимоги від 03.10.2011, яким ТОВ "Альконт" (первинний кредитор) за договором про відступлення права вимоги б/н від 03.10.2011 відступило ТОВ "Торнадо" (новий кредитор) право вимоги грошових коштів в сумі 72000 грн., що виникло на підставі п. 3.1 договору про виконання консультаційних послуг б/н від 25.03.2010 та на підставі п. 3.1 договору про виконання консультаційних послуг б/н від 05.05.2010, укладених між ПП "Навчально-консультаційний центр" та первісним кредитором /а.с. 26/.

Однак, проведеною ДПІ у м. Полтаві документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ "Торнадо" (код ЄДРПОУ 31118329) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині, що стосується здійснення фінансово - господарської діяльності із ПСП "Нове життя" (код ЄДРПОУ 32179115), контрагентами по покупці та реалізації мінеральних добрив, використання грошових коштів, їх оприбуткування та оподаткування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., оформленою актом від 23.06.2014 № 3959/16-01-22-07-13/31118329, не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Торнадо" та контрагентами - суб'єктами господарювання за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та встановлено проведення ТОВ "Торнадо" безтоварних операцій з метою штучного формування доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, для контрагентів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, зокрема, витрат контрагента - покупця ПП "Навчально-консультаційний центр" /а.с. 55-62/.

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 16.05.2014 /а.с. 63-65/, ОСОБА_3 дав показання, за змістом яких він являвся директором ТОВ "Торнадо" з 2010 до середини 2013 року та одночасно обіймав дві посади: директора та бухгалтера. Зазначено, що коли він у 2010 році був працевлаштований на роботу на посаду директора, то деякий час ТОВ "Торнадо" взагалі не здійснювало ніякої фінансово-господарської діяльності, оскільки не було відповідного об'єму роботи, яким би можна було зайнятися. За час його роботи десь з 2010 по 2012, точно пригадати не може, податкові звіти подавалися з нульовими показниками.

Фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва ТОВ "Торнадо" (баланс станом на 31.12.2011) підтверджено, що станом на 31.12.2011 ТОВ "Торнадо" не мало необоротних активів та оборотних активів, у тому числі, на підприємстві відсутня дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги /а.с. 66/.

Згідно балансу ТОВ "Торнадо" станом на 31.12.2012 у ТОВ "Торнадо" також відсутня дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги /а.с. 67/.

Отже, у ТОВ "Торнадо" як станом на 31.12.2011, так і станом на 31.12.2012, а отже і станом на 01.01.2013 не рахувалася дебіторська заборгованість ПП "Навчально-консультаційний центр" у розмірі 72000 грн.

Таким чином, доводи позивача про те, що кошти на рахунок ТОВ "Торнадо" перераховано з метою погашення кредиторської заборгованості перед останнім, яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги від 03.10.2011, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду даної справи.

Суд не бере до уваги надану позивачем копію договору про відступлення права вимоги б/н від 03.10.2011, укладеного між ТОВ "Альконт" та ТОВ "Торнадо" /а.с. 98/, оскільки не посвідчена ксерокопія договору не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, у повідомленні про відступлення права вимоги від 03.10.2011 відсутні відомості про наявність до вказаного листа будь-яких додатків, у тому числі, копії договору про відступлення права вимоги від 03.10.2011 /а.с. 26/, а отже, джерело походження вказаної ксерокопії договору взагалі невідоме.

Підсумовуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами контролюючого органу, що сплата ПП "Навчально-консультаційний центр" платіжним дорученням № 740 від 12.08.2013 коштів в сумі 72000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Торнадо" не є погашенням заборгованості за договором про відступлення права вимоги.

Суд відхиляє доводи позивача про неправомірність донарахування суми доходу в декларації 2013 року з посиланням на приписи абзацу третього п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 159.1.2 п. 159.2 ст. 159 Податкового кодексу України платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Платник податку - продавець у разі якщо суд не задовольняє позов (заяву) такого продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення заборгованості або її частини (крім припинення судом провадження у справі повністю або частково, у зв'язку з погашенням покупцем заборгованості або її частини після подання продавцем позову (заяви)), зобов'язаний збільшити:

дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до зменшення доходу згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту;

витрати відповідного податкового періоду на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі заборгованості, включеної до доходу відповідно до цього підпункту) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, попередньо віднесену ним до зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення доходів та витрат, нараховується пеня, визначена з розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк із першого дня податкового періоду, що настає за періодом, протягом якого відбулося зменшення доходу та витрат згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу та витрат, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Однак, за договорами про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010 та від 05.05.2010 позивач є замовником, тобто покупцем послуг, а не їх продавцем, та відсутні будь-які судові рішення у справах про визнання (стягнення) такої заборгованості або докази того, що заходи щодо стягнення боргу взагалі здійснювалися.

Відтак, приписи п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості перед ТОВ "Альконт" в розмірі 72000 грн., яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, підлягає включенню до складу доходів позивача, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у 2013 році.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 17.09.2014 № 0001152310 винесене ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з врахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становив 1218 грн.

Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827 грн.

Згідно платіжного доручення № 952 від 05.12.2014 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 100% ставки - 1827 грн. /а.с. 2/, відтак решта суми судового збору не підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Навчально-консультаційний центр" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 січня 2015 року.

Суддя С.С. Сич