Рішення

від 21.01.2015 по справі 908/3903/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.15р. Справа № 908/3903/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "Стандарт", (м. Запоріжжя)

до Приватного підприємства "НЄВ", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 226 334,07 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Міхова Ю.О. - представник (дов. № 10/10-14 від 10.10.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "Стандарт" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "НЄВ" (далі-відповідач) про стягнення 247 823,63 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 191 155,86 грн. - основний борг, 21 055,17 грн. - інфляційні втрати, 2 780,92 грн. - 3% річних, 13 716,09 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № НТДАХС-010713 від 01.07.2013р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

07 листопада 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "Стандарт" надано заяву № 07/11/14 від 07.11.14р., якою просить суд зменшити розмір позовних вимог, оскільки товариством помилково обчислено період заборгованості, у зв'язку з чим позивачем було зроблено перерахунок суми позову за період з 10.01.14р. по 06.10.14р. в результаті чого сума боргу зменшилась, а саме: станом на 06ю10ю14р. сума основного боргу складає у розмірі 191 155,86 грн., інфляційні втрати у сумі 30 936,12 грн., 3% річних у сумі 4 242,09 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "Стандарт" 25.12.14р. подало до суду клопотання № 25/12-2014-1 від 25.12.14р., яким долучає до матеріалів справи копії документів, які були витребувані судом, а саме: довідка про стан заборгованості (оригінал) та довідка про неможливість проведення звіряння рахунків (копія).

В судовому засіданні представником позивача надано витяг з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 19918416 станом 19.01.15 року юридичне місцезнаходження відповідача (Приватне підприємство "НЄВ") - 49073, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Прикордонна, буд. 44 - тобто інша ніж зазначено в позовній заяві що дає підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідач тричі у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ""Торговий Дім "Автохімія "СТАНДАРТ", як постачальник, та Приватним підприємством "НЄВ", як покупець, було укладено договір поставки № НТДАХС-010713.

Згідно п. 2.2. договору, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, паливо-мастильні матеріали, іменовані далі за текстом - товар, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Постачання товару підтверджується видатковими накладними на товар, які підписані представниками сторін (п. 2.2. договору поставки).

Товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів з урахуванням умов "Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04.06.07р. (далі за текстом договору - Інструкція 271) (п. 2.3. договору поставки).

Пунктом 2.10. договору встановлено, що відвантаження партії товару, що поставляється згідно умовам цього договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання партії товару. У випадку, якщо у уповноваженого представника покупця будуть відсутні довіреність на документ, який встановлює його особу постачальник залишає за собою право не відвантажувати замовлену та оплачену партію товару. При цьому штрафні санкції до постачальника застосовуватись не будуть.

У відповідності до п. 3.1. договору поставки, загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Згідно п. 3.2. договору поставки, оплата за товар покупцем проводиться на протязі 10 (десяти) календарних днів з дати поставки товару.

Платіжні документи за цим договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту і форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання договору, згідно з яким здійснюється перерахування грошових коштів.

Відповідно до п. 3.3. договору поставки, право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в додаткових накладних.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника (п. 3.4. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення (п. 6.1. договору поставки).

З матеріалів справи вбачається що в період з жовтня 2013 року по листопад 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "Стандарт" за відповідними накладними поставило Приватному підприємству "НЄВ" пальне (бензин, дизельне пальне) - надалі - товар, на загальну суму 340 929,70 грн., згідно видатковим накладним, які додаються до позовної заяви (а.с. 26 - 28).

За вказаними видатковими накладними, за якими відповідачу поставлялося пальне, які були узгоджені між позивачем та відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств.

Товар - пальне (бензин, дизельне пальне), прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на кожній із зазначених видаткових накладних за спірний період, скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЄВ".

Згідно п. 3.2. договору поставки, строк оплати за поставлений товар - 11 грудня 2013 року.

Оплата отриманого пального відповідачем здійснена частково протягом листопада 2013 року в сумі 149 773,84 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 29, 30).

Позивач зазначає, що решта суми боргу відповідачем не перерахована.

Актом звірки рахунків № АС-0000139 від 31.03.2014 року складеного між ТОВ "Торговий Дім "Автохімія "Стандарт" та ПП "НЄВ", сторонами встановлений та узгоджений залишок на користь позивача в сумі 191 155,86 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене пальне становить у сумі 191 155,86 грн.

Сума 191 155,86 грн. залишилася неоплаченою, в зв'язку з чим, позивачем направлялися відповідачу претензійні листи вих. № 26-12/13 від 26.12.14р. та № 19/06-2014 від 19.06.14р. з вимогою оплатити дану заборгованість, а також надіслав всі документи, які підтверджують заборгованість відповідача.

Вимоги позивача щодо оплати за поставлене пальне відповідачем залишені без відповіді та задоволення. Повна вартість товару на день подання позивачем позовної заяви відповідачем так і не оплачена.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 191 155,86 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № НТДАХС-010713 від 01.07.13р. на загальну суму 191 155,86 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена негайно після такого прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена, в п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" і в п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 191 155,86 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача за період з 10.01.14р. по 06.10.14р. інфляційні втрати у сумі 30 936,12 грн. та 3% річних у сумі 4 242,09 грн., згідно уточненому розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 42).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за період з 10.01.14р. по 06.10.14р. у сумі 4 242,09 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно постанови № 14 від 17.12.13р. Пленуму Вищого господарського суду України, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становить менше одиниці (тобто мала місце дефіляція).

З огляду на викладене вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з 10.01.14р. по 06.10.14р. підлягає задоволенню частково в сумі 30 584,94 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4 956,50 грн., згідно платіжного доручення № 604 від 07.10.14р.

07 листопада 2014 року позивачем зменшено позовні вимоги, у зв'язку з помилковим обчисленням періоду заборгованості.

Враховуючи викладене та згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір у сумі 429,82 грн. підлягає поверненню з бюджету України.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "НЄВ" (49073, м. Дніпропетровськ, вул. Прикордонна, буд. 44; р/р 26003063945700 в АКІБ "УкрСіббанк", МФО 351053, код ЄДРПОУ 23794669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "СТАНДАРТ" (юридична адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Акад. Весніна, 17-А, офіс 11; поштова адреса: 69097, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 1, кім. 6; р/р 26003032346301 в ПАТ "Укрбізнесбанк", МФО 334969, р/р 2600430689301 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 35147919) - 191 155 (сто дев'яносто одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. основного боргу, 30 584 (тридцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 4 242 (чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 09 коп. 3% річних, 4 519 (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 65 коп. витрати по сплаті судового збору.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Автохімія "СТАНДАРТ" (юридична адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Акад. Весніна, 17-А, офіс 11; поштова адреса: 69097, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 1, кім. 6; р/р 26003032346301 в ПАТ "Укрбізнесбанк", МФО 334969, р/р 2600430689301 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 35147919) судовий збір у сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 82 коп., згідно платіжного доручення № 604 від 07.10.14 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.01.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін