Рішення

від 19.01.2015 по справі 910/26577/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/26577/14 19.01.15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Галаксі" до Національного авіаційного університету простягнення 12 717,58 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Котович А.В. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 19.01.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галаксі" до Національного авіаційного університету про стягнення 12 717,58 грн. за договором поставки №11 від 01.05.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 порушено провадження у справі №910/26577/14, розгляд справи призначений на 22.12.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2014, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 19.01.2015.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що університет є бюджетною не прибутковою установою та розпорядником бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу України. Відповідно до ст. 48 Кодексу, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що не є стороною договору поставки №11 від 01.05.2012, відповідні бюджетні зобов'язання університетом в 2012 бюджетному році не брались, підстави для здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань відсутні.

В судовому засіданні 19.01.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.05.2012 між Товариством "Галаксі" (постачальник за договором) та Відокремленим підрозділом Санаторієм-профілакторієм Національного авіаційного університету (покупець за договором) укладений договір поставки №11 (далі -Договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товару, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, покупець зобов'язується повністю розраховуватись з постачальником протягом 10 банківських днів з моменту поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних від 17.05.2012, від 22.05.2012, від 30.05.2012 на загальну суму 10 202,70 грн., яка відповідачем не сплачена.

08.10.2014 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №08/10-1 юр про погашення заборгованості у розмірі 10 202,70 грн., яка надіслана 08.10.2014 згідно фіскального чеку №7659 від 08.10.2014.

Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Акт звірки за період з січня по листопад 2012 року, за договором отриманий відокремленим підрозділом 05.12.2012, згідно штампу останнього, однак з боку покупця не підписаний.

Стосовно тверджень відповідача про порушення положень ст. 48 Бюджетного кодексу України, суд зазначає, що вказаний кодекс не звільняє боржника від виконання обов'язку за Договором, тобто оплатити отриманий від позивача товар.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє заперечення відповідача на позов, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 10 202,70 грн. за поставлений на підставі Договору та видаткових накладних товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3 % річних - 687,63 грн. за період з 20.06.2012 по 20.10.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд здійснив перевірку розрахунку позивача 3 % річних та визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Договору та документам долученим до матеріалів справи, тому 3 % річних підлягають стягненню з відповідача у розмірі 387,63 грн.

Щодо заперечень відповідача, що він не є стороною договору поставки №11, суд зазначає наступне.

Як було вже встановлено судом, покупцем за договором №11 від 01.05.2012 виступає Відокремлений підрозділ Національного авіаційного університету Санаторій-профілакторій Національного авіаційного університету, який згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не є юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність.

Частина 6 ст. 55 ГК України, передбачає, що суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Враховуючи, що відокремлений підрозділ не має статусу юридичної особи, позивач правомірно звернувся з даним позовом до юридичної особи - Національного авіаційного університету.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Національного авіаційного університету (03680, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, код 01132330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галаксі" (02099, м. Київ, вул. Руднєва, 49/20, кв.1, код 32488104) основний борг у розмірі 10 202,70 грн. (десять тисяч двісті дві гривні 70 коп.), 3 % річних - 687,63 грн. (шістсот вісімдесят сім гривень 63 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.01.15.

Суддя М.Є. Літвінова