Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/24941/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24941/14 13.01.15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Груп"

до Національного авіаційного університету

про стягнення 22 248,46 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко В.І. - представник за довіреністю № б/н від 08.12.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Груп" до Національного авіаційного університету про стягнення 22 248,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.01.2012 року між позивачем та Санаторієм-профілакторієм Національного авіаційного університету був укладений договір купівлі-продажу товарів № 3.

Оскільки Санаторій-профілакторій є відокремленим підрозділом Національного авіаційного університету та не є юридичною особою позивач звертається з позовом до Національного авіаційного університету.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за одиницю товару та загальна ціна поставки визначається накладною.

П. 4.1. договору передбачено, що остаточний термін оплати товару складає десять банківських днів з моменту поставки товару.

За період з 23.03.2012 року по 15.05.2012 року позивач здійснив поставку та передав у власність відповідача товар на загальну суму 24 913.59 грн., товар на суму 2 851,02 грн. був повернений позивачеві та здійснена оплата товару в розмірі 4 000, 00 грн. Строки оплати поставленого товару сплили.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 18 062,57 грн., трьох процентів річних в розмірі 1 346,44 грн., індексу інфляції в розмірі 2 839,45 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.11.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.11.2014 року.

25.11.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заперечення на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 09.12.2014 року.

08.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2014 року, відповідач подав додаткові пояснення до заперечення на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.12.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.01.2015 року.

13.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі.

В судове засідання 13.01.2015 року представник відповідач не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 31257690.

Представник позивача в судовому засідання подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого без зміни змісту позовних вимог переформулював їх та просив стягнути заборгованість з Національного авіаційного університету в особі відокремленого підрозділу Національного авіаційного університету Санаторій-профілакторій Національного авіаційного університету.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

12.01.2012 року між позивачем та Санаторієм-профілакторієм Національного авіаційного університету був укладений договір купівлі-продажу товарів № 3.

При цьому, суд зазначає, що як вбачається з витягу від 24.10.2014 року та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Санаторій-профілакторій Національного авіаційного університету є відокремленим підрозділом Національного авіаційного університету який створено без права юридичної особи, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність» юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі , що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму" (п. 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Вказане спростовує доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях та додаткових пояснень на них, зокрема щодо того, що Національний авіаційний університет не укладав договори з позивачем та бюджетні зобов'язання за таким договором не брались.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за одиницю товару та загальна ціна поставки визначається накладною.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

За період з 23.03.2012 року по 15.05.2012 року позивач здійснив поставку та передав у власність відповідача товар на загальну суму 24 913,59 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 2057 від 23.03.2012 року на суму 3 641,58 грн. з ПДВ;

№ 2076 від 23.03.2012 року на суму 823,80 грн. з ПДВ;

№ 2371 від 05.04.2012 року на суму 2 916,15 грн. з ПДВ;

№ 2470 від 06.04.2012 року на суму 1 277,91 грн. з ПДВ;

№ 2578 від 11.04.2012 року на суму 4 830,42 грн. з ПДВ;

№ 2740 від 18.04.2012 року на суму 1 554,60 грн. з ПДВ;

№ 2930 від 25.04.2012 року на суму 6 593,22 грн. з ПДВ;

№ 2979 від 27.04.2012 року на суму 2 220,75 грн. з ПДВ;

№ 3336 від 15.05.2012 року на суму 1 055,16 грн. з ПДВ.

Товар на суму 2 851,02 грн. був повернений позивачеві. Також була здійснена часткова оплата товару в розмірі 4 000, 00 грн., що підтверджується довідкою за вих. 17-2/14/58 від 28.10.2014 року, видану АТ «ПроКредит Банк». Однак, як зазначає позивач у додаткових поясненнях, відповідачем помилково зазначено призначення платежу як оплата за договором № 13/3 від 03.01.2011 року, оскільки за вказаним договором товар вже був оплачений в повному обсязі.

П. 4.1. договору передбачено, що остаточний термін оплати товару складає десять банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата товару покупцем проводиться відповідно до видаткової накладної.

Термін оплати товару, встановлений договором, сплив і основна заборгованість Санаторію-профілакторію Національного авіаційного університету перед позивачем становить 18 062,57 грн.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у Санаторію-профілакторію Національного авіаційного університету перед позивачем в сумі 18 062,57 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивачем нараховано три проценти річних в розмірі 1 346,44 грн. та індекс інфляції в розмірі 2 839,45 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 1 346,44 грн. та індексу інфляції в розмірі 2 839,45 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, ч. 2 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Національного авіаційного університету (03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, б. 1; ідентифікаційний код 01132330) в особі відокремленого підрозділу Національного авіаційного університету Санаторій-профілакторій Національного авіаційного університету (03058, м. Київ, вул. Гарматна, б. 47; ідентифікаційний код 24075586) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Груп" (03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8, ідентифікаційний код 35572476) заборгованість в розмірі 18 062 (вісімнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 57 коп., три проценти річних в розмірі 1 346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 44 коп., індексу інфляції в розмірі 2 839 (дві тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 45 коп., судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 22.01.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий