cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" січня 2015 р.Справа № 916/4399/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";
до Приватного акціонерного товариства "Буяликський комбінат хлібопродуктів"
про стягнення 18352,96 грн.;
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Швидкий О.О.по довіреності №8 від 30.12.2014р.
Від відповідача: -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 18352,96 грн., з яких заборгованість за активну електричну енергію в сумі 11599,01 грн., за реактивну електроенергію - 1187,14 грн., нарахування 3% річних за спожиту активну та реактивну електричну енергію - 83,08 грн., інфляційне нарахування за спожиту активну та реактивну електричну енергію - 419,39 грн. пеню за прострочку оплати за спожиту активну та реактивну електричну енергію - 5064,34 грн. та судовий збір.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
16.01.2015р. відповідачем, на виконання ухвали суду від 22.12.2014р., надано докази часткової сплати боргу, які судом були залучені до справи.
Позивач, 17.01.2015р. звернувся до суду із остаточною заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію в розмірі 2174,54 грн., в зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне:
Між публічним акціонерним товариством "Одесаобленерго" (далі - ПАТ Одесаобленерго", позивач) та Приватним акціонерним товариствм "Буяликський комбінат хлібопродуктів" (далі - відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 32 від 10.08.2011 р. (далі-Договір)
Відповідно до п. 9.4. Договору, договір укладений на строк до 31.12.2011 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Оскільки до цього часу жодною із сторін не було заявлено про відмову або його перегляд останнього, даний договір діє й до сьогодні.
Договір передбачає, що при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні усіх питань, які не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р. (зі змінами та доповненнями), надалі Правила.
Пунктами 2.3.1., 2.3.3. Договору встановлено обов'язки споживача виконувати умови цього Договору; оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії».
Відповідно до п. 1. Додатків № 2 «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії» до Договору, покази засобів обліку, відповідно до Додатку «Перелік об'єктів Споживача», фіксуються 1 числа кожного місяця.
Пунктом 2 Додатків № 2 «Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії» до Договору передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити «Акт про обсяги спожитої електричної енергії» у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику.
Згідно із п. 4 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» в редакції до Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за «Актом про обсяги спожитої електроенергії» за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем «Акта про обсяги спожитої електроенергії» як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії (п. 5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору).
У період з липня 2014 р. по серпень 2014 року включно ПАТ «Буяликський комбінат хлібопродуктів» було спожито електричну енергію в кількості 11599,01 грн., що підтверджується звітами споживача та рахунками-фактурами на оплату вартості спожитої електричної енергії, отриманих представниками відповідача, про що свідчить підпис останнього в рахунках-фактурах.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користування електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Втім, свої зобов'язання зі сплати за спожиту активну електричну енергію споживач виконав під час розгляду справи.
Пунктом 4.2.1 передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 відсотків за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до вказаного положення договору відповідачу за порушення термінів проведення оплат за спожиту активну електричну енергію нарахована пеня в розмірі 2174,54 грн .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Отже, судом встановлено наявність порушення відповідачем строків по сплаті боргу за активну електричну енергію тому позивач нарахував останньому пеню на суму 2174,54 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги ( з урахуванням зменшення) є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Буяликський комбінат хлібопродуктів" (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса, 8, код ЄДРПОУ 00955242 на користь публічного акціонерного товариства «Одесаобленерго» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) пеню за прострочку оплати за спожиту активну електричну енергію - 2174,54 грн., судовий збір - 1827 грн. на пр 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО 328704, код ЄДРПОУ 00131713.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 22 січня 2015 р.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2015 |
Оприлюднено | 23.01.2015 |
Номер документу | 42388372 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні