Рішення

від 19.01.2015 по справі 920/2092/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.2015 Справа № 920/2092/14

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/2092/14

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД 12», м. Суми,

до відповідача - Сумської міської ради, м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-Центр LTD», м. Суми,

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - Харченка Р.М.,

відповідача - Парфененка М.С.,

третьої особи - Кірноза Р.А.

Суть спору: позивач просить суд визнати укладеною з моменту набрання законної сили судовим рішенням додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року, укладеного між Сумської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-Центр LTD», зареєстрованого у Сумському міськвиконкомі, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 23.05.2003 року за № 957, відповідно до якої стороною договору з боку орендаря визнається Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД 12» (код ЄДРПОУ 37785098) в порядку правонаступництва в наступній редакції:

Договір

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15 квітня 2003 року, зареєстрованого Міськвиконкомом у книзі реєстрації договорів оренди за № 957 з урахуванням рішення суду по справі № 5021/1851/12 від 25.02.2013 року.

місто Суми

---

року

Сумська міська рада, від імені територіальної громади міста Суми (ідентифікаційний код 23823253) в особі міського голови м. Суми Лисенка Олександра Миколайовича, який діє у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД-12» (код ЄДРПОУ 37785098), яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Куликівська, буд. 27, в особі директора Шапошніка В'ячеслава Івановича, який діє на підставі Статуту,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-Центр LTD)», (код ЄДРПОУ 21108536), яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Куликівська, буд. 27, в особі директора Ткаченко Юлії Анатоліївни, яка діє на підставі Статуту,

домовились укласти цю додаткову угоду про наступне:

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 15 квітня 2003 року, який зареєстровано в Сумському міськвиконкомі, про що в книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис 23.05.2003 року № 957, а саме:

4. У преамбулі договору замість слів «Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-центр LTD» (код ЄДРПОУ 2108536) записати «Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД 12» (код ЄДРПОУ 37785098).

5. Всі інші умови договору оренди земельної ділянки від 15 квітня 2003 року залишити без змін.

6. Цей договір є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Сумська міська рада ТОВ «СКД 12» ТОВ «Маркетинг-центр LTD»

м. Суми, м. Незалежності, 2 м. Суми, вул. Куликівська, 27 м. Суми, вул. Куликівська, 27

код ЄДРПОУ 23823253 код ЄДРПОУ 37785098 код ЄДРПОУ 21108536

---

О.М. Лисенко

---

В.І. Шапошнік

---

Ю.А. Ткаченко

Відповідач подав до суду письмові заперечення на позовну заяву № 5/05.01.02-15 від 16.01.2015 року, в яких проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що позивач не може подавати позов про визнання додаткової угоди до договору в частині зміни сторони договору укладеною, оскільки він не є стороною договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-центр LTD» та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, площею 830 кв. м. за адресою: м. Суми, вул. СКД, 12-а, який зареєстровано у Сумському міськвиконкомі, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 23.05.2003 року за № 957.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.02.2013 року у справі № 5021/1851/12 визнано укладеною додаткову угоду між Сумської міською радою (код 23823253) та ТОВ «Маркетинг-центр LTD» (код 21108536), відповідно до якої поновлено зазначений договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах та терміном дії до 29.04.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.04.2011 року третьою особою на підставі протоколу зборів учасників прийнято рішення про утворення ТОВ «СКД 12» шляхом виділу з ТОВ «Маркетинг-центр LTD». Відповідно до протоколу зборів учасників ТОВ «Маркетинг-центр LTD», в новостворене ТОВ «СКД 12» за розподільчим балансом було передано певне майно та майнові права на оренду земельної ділянки площею 830 кв. м. за адресою: м. Суми, вул. СКД, 12-а, що виникають на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року, згідно статті 109 Цивільного кодексу України, за якою виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, та статті 59 Господарського кодексу України, за якою у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Крім того, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКД 12» було утворене шляхом виділу в процесі реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг-центр LTD» у відповідності статті 56 Господарського кодексу України, за якою суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Також позивач, обґрунтовуючи заявлені ним позовні вимоги, посилається на вимоги пункту 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що заміна сторони у зобов'язанні може відбуватися внаслідок правонаступництва, та на вимоги статті 514 цього ж Кодексу, за якою до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач у своїх письмових запереченнях на позовну заяву правомірно та обґрунтовано спростовує доводи позивача, викладені ним у позовній заяві.

Розділом 3, укладеного між відповідачем та третьою особою, договору оренди земельної ділянки визначені права ТОВ «Маркетинг-центр LTD», як орендаря вищезазначеної земельної ділянки.

Пунктом 3.2. договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року не визначено за орендарем права відчужувати право оренди земельної ділянки іншим особам, а закріплено лише право передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда).

Статтею 8-1 Закону України «Про оренду землі», у чинній на момент передачі третьою особою позивачеві права на оренду земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року редакції від 12.03.2011 року, передбачалось, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Частиною п'ятою статті 93 Земельного кодексу України, в редакції від 16.09.2008 року, передбачено, що право оренди може відчужуватися, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки.

Оскільки третя особа є орендарем, а не власником земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. СКД, 12-а, то вона не мала права передавати його позивачеві.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.12.2012 № 01-06/1821/2012 «Про доповнення інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення його умов іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України, у випадках коли сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, а одностороння зміна/розірвання договору не допускається, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом. Право на подання позову виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк.

Такий досудовий порядок додатково закріплений у статті 11 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 4.3 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року визначено, що серед підстав припинення чи зміни умов цього договору така підстава як реорганізація орендаря не зазначена.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач зазначає, що позивач не може подавати позов про визнання додаткової угоди в частині зміни сторони укладеною, оскільки він не є стороною договору оренди земельної ділянки від 15.04.2003 року, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи відповідача у даній справі є правомірними та обґрунтованими, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю, безпідставністю та неправомірністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 22.01.2015 року.

Суддя П.І. Левченко