Рішення

від 14.01.2015 по справі 910/26610/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26610/14 14.01.15

за позовом: Повного товариства «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія», м.Київ, ЄДРПОУ 37745830

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 37045995

про стягнення 85 045 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Комарова Н.С. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Повне товариство «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна», м.Київ про стягнення 85 045 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору №11250 від 25.11.2011р. в частині виконання робіт з розробки програмного забезпечення, що і стало підставою для розглядуваного позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, у судові засідання 17.12.2014р. та 14.01.2015р. не з'явився, представника не направив, правами, що передбачені Господарський процесуальним кодексом України не скористався, правової позиції по суті спору не висловив, однак був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 01103, м.Київ, вул.Професора Підвисоцького, буд.10/10, офіс 61.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 01.12.2014р. та від 17.12.2014р.

Наразі, конверт з судовою кореспонденцією за 01.12.2014р. повернувся на адресу суду з відміткою «Інші, що не дали змоги виконати». Одночасно, як вбачається з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відправлення не було вручене під час доставки 08.12.2014р.

Конверт з ухвалою від 17.12.2014р. до господарського суду не повернувся, а у долученому до матеріалів справи витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» зазначено, що поштове відправлення не було вручене під час доставки.

У відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з огляду на долучені до матеріалів справи витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

До того ж, господарський суд зауважує, що інформація стосовно слухання господарським судом м.Києва справ є публічною та розміщується на офіційному сайті суду у мережі Інтернет. Таким чином, наведене вказує на наявність у відповідача можливості дізнатись про рух справи на веб-сайті суду.

Наразі, з огляду на неявку відповідача в судові засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також враховано, що ухвалою від 17.12.2014р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи клопотань вказаного учасника судового процесу про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені заявником докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2011р. між Повним товариством «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» (виконавець) було укладено договір №11250 на виконання робіт, відповідно до п.п.1.1, 2.3 якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки програмного забезпечення «АРМ оператора-касира ломбардного відділення», а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах та в порядку, визначених правочином.

Договірна вартість робіт сторонами погоджена у п.3.1 договору №11250 від 25.11.2011р. та визначена її на рівні 89 580 грн.

За умовами п.11.1 договору №11250 від 25.11.2011р. правочин набуває сили з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №11250 від 25.11.2011р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст.531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У розділі 3 договору №11250 від 25.11.2011р. сторонами було погоджено ціну правочину та умови оплати.

Як вказувалось вище, за умовами п.3.1 спірного правочину вартість робіт складає 89 580 грн.

Пунктом 3.2 укладеного між сторонами договору визначено, що оплата робіт здійснюється замовником поетапно. Попередня оплата в розмірі 25% від вартості здійснюється замовником на протязі 5 календарних днів з моменту підписання сторонами договору. Проміжна плата вноситься в розмірі 70% від вартості робіт протягом 5 календарних днів після затвердження виконавцем готовності результатів робіт на 90% відсотків. Виконавець зобов'язався надати замовнику всі необхідні матеріали (демонстраційні версії, документацію, інструкції, протоколи тестування) для підтвердження ступеню готовності. Кінцева оплата здійснюється в розмірі 5% від вартості виконаних робіт, вказаних у відповідній специфікації, протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів позивачем, було перераховано на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 85 045 грн., а саме відповідно до банківської виписки з рахунку заявника 11.05.2012р. позивачем було перераховано 22 650 грн., 01.12.2011р. сплачено 22 395 грн. та 08.05.2012р. сплачено 40 000 грн. Наведені обставин підтверджуються також наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №4 від 08.05.2012р., №1 від 01.12.2011р. та №1 від 11.05.2012р. з відмітками банку про проведення розрахункових операцій та виконання платіжних інструментів.

З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи судом ухвалами від 01.12.2014р. та від 17.12.2014р. зобов'язано відповідача надати заперечення (у разі наявності) щодо отримання від відповідача грошових коштів в сумі 85 045 грн. за договором №11250 від 25.11.2011р.

Проте, відповідачем жодних заперечень з наведеного питання не надано, факт отримання грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» не спростовано.

При цьому, як встановлено судом, наведена вище сума грошових коштів перевищує розмір попередньої оплати, однак, умовами договору №11250 від 25.11.2011р. на виконання робіт жодних обмежень права позивача щодо дострокової оплати робіт не встановлено. Крім того, сторонами не повідомлено суду жодної норми законодавства, якою заборонено замовнику оплачувати роботи до їх фактичного виконання. Із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту вказана заборона також не випливає.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що Повним товариством «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія» було належним чином виконано свої зобов'язання з попередньої оплати робіт за договором №11250 від 25.11.2011р.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст.853 Цивільного кодексу України).

За умовами п.2.2 договору №11250 від 25.11.2011р. роботи виконуються у відповідності до технічних вимог, які наведені у додатку №1, який є невід'ємною частиною правочину.

У додатку №1 до спірного правочину контрагентами було погоджено вимоги до архітектури, основних функцій та методів розробки програмного забезпечення «АРМ оператора-касира ломбардного відділення».

Пунктами 4.1, 4.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що роботи виконуються на території виконавця за адресою: 01103, м.Київ, вул.Професора Подвисоцького, 10/10 оф.61. Загальний строк виконання робіт становить 75 календарних днів з моменту надходження на рахунок виконавця попередньої оплати.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, з огляду на умови укладеного між сторонами правочину та належне виконання замовником своїх обов'язків з внесення попередньої оплати за договором, суд дійшов висновку, що строк виконання робіт за договором №11250 від 25.11.2011р. настав.

Проте, за твердженнями позивача, як з боку відповідача не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» не було належним чином виконано свої обов'язки за договором №11250 від 25.11.2011р. та не виконано роботи з розробки програмного забезпечення «АРМ оператора-касира ломбардного відділення».

Ухвалами від 01.12.2014р. та від 17.12.2014р. судом було зобов'язано відповідача надати докази виконання своїх обов'язків за договором №11250 від 25.11.2011р.

Проте, як вказувалось вище, відповідачем вимог суду виконано не було, відзиву на позов не надано, належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання на підставі спірного правочину робіт з розробки програмного забезпечення «АРМ оператора-касира ломбардного відділення» не представлено.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» своїх обов'язків за договором №11250 від 25.11.2011р., а відповідачем факт порушення своїх зобов'язань за вищенаведеним правочином не спростовано.

Частиною 3 ст.6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У ст.627 вказаного нормативно-правового акту зазначено, що до сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Конституційним Судом України у рішенні від 11.07.2014р. №7-рп/2013 по справі за конституційним зверненням громадянина Козлова Дмитра Олександровича щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» наголошено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

За умовами п.9.3 договору №11250 від 25.11.2011р. у разі невиконання виконавцем визначених у правочині робіт у відповідний строк, замовник має право відмовитись від приймання робіт та достроково розірвати даний договір. Правочин є розірваним у день отримання виконавцем від замовника письмового повідомлення про розірвання. При цьому, замовник зобов'язаний повернути на розрахунковий рахунок замовника протягом 3 банківських днів грошові кошти, які були внесені замовником в якості авансових платежів, в повному обсязі.

Отже, з наведеного вбачається, що користуючись правами, які передбачені у ст.ст.6, 204 Цивільного кодексу України, контрагентами було погоджено в договорі №11250 від 25.11.2011р. окремі підставі для дострокового розірвання правочину, що свідчить про волю сторін, направлену на надання замовнику права у відповідних випадках на відмову від прийняття робіт та дострокове розірвання договору в односторонньому порядку з виникненням у виконавця обов'язку повернути отримані грошові кошти.

Як свідчать матеріали справи, користуючись правами, що передбачені п.9.3 спірного правочину, Повне товариство «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія» 18.12.2013р. направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» повідомлення №656 від 18.12.2013р. про відмову від прийняття робіт, дострокове розірвання договору та вимогу про повернення сплачених на підставі договору №11250 від 25.11.2011р. грошових коштів.

Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення №0315112797972 вказаний лист було отримано відповідачем 23.12.2013р.

Ухвалами від 01.12.2014р. та від 17.12.2014р. судом було зобов'язано відповідача надати заперечення щодо отримання від Повного товариства «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія» листа №656 від 18.12.2013р.

Проте, як вже неодноразово наголошувалось, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» вимоги суду не виконано, факт отримання вказаного вище поштового відправлення від позивача не спростовано.

Отже, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства та умови спірного правочину, господарський суд дійшов висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» виник обов'язок повернути грошові кошти, отримані в якості авансових платежів за договором №11250 від 25.11.2011р., строк виконання якого настав.

Однак, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» грошові кошти в сумі 85 045 грн. повернуто не було.

За таких обставин, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, враховуючи приписи чинного законодавства, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу грошових коштів, отриманих в якості авансових платежів за договором №11250 від 25.11.2011р., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Повного товариства «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» про стягнення 85 045 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Повного товариства «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна», м.Київ про стягнення 85 045 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсофт Україна» (01103, м.Київ, вул.Професора Підвисоцького, буд.10/10, офіс 61, ЄДРПОУ 37045995) на користь Повного товариства «Ломбард експерт, ТОВ «Фінспорт і компанія» (02121, м.Київ, вул.Декабристів, буд.12/37, секція 4, ЄДРПОУ 37745830) грошові кошти в сумі 85 045 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 19.01.2015р.

Суддя М.О. Любченко