Рішення

від 20.01.2015 по справі 903/1276/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2015 р. Справа № 903/1276/14

за позовом Державного підприємства «Укрриба», м.Київ

до Дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк», м.Луцьк

про стягнення 24 171, 81 грн.

Суддя В.А. Пахолюк

Представники:

від позивача: Панасенко О.А. - провідний юрисконсульт, дов. № 11-13/7 від 19.01.2015 р.

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач Державне підприємство «Укрриба», звертаючись до господарського суду, просить стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк» 24 171, 81 грн. заборгованості по договору зберігання державного майна від 14.02.2013 р. № 4/13, укладеного між ДП «Укрриба» та ДП «Рибгосп Шацьк» ВАТ «Волиньрибгосп».

Як зазначає позивач, за Актом приймання-передачі від 14.02.2013 р. (додаток 1 до Договору) ДП «Укрриба» було передано, а Відповідачем прийнято на зберігання гідротехнічні споруди: гідротехнічна споруда дамби 13 767 кв.м. (інв.. № 138, первісна вартість 156 341 грн.); гідротехнічна споруда дамби 120 шт. (інв. № 137, первісна вартість 27 794 грн.).

Згідно Протоколу про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна від 14.02.2013 р. сторонами була визначена в сумі 10 грн. із врахуванням щомісячного індексу інфляції.

18.02.2013 р. між сторонами була укладена Додаткова угода до договору зберігання державного майна від 14.02.2013 р. № 4/13 на підставі якої за Актом приймання-передачі Відповідачу було передано на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів).

Пунктом 1.3 Додаткової угоди визначено про те, що Зберігач зобов'язується плату за користування державним майном проводити щомісячно, не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним в сумі 2 923, 31 грн.

Позивачем на підставі листа № 11-12/507 від 28.11.2013 р. було повідомлено Відповідача про припинення дії Договору.

Актом приймання-передачі від 28.11.2013 р. Відповідач повернув Позивачу державне нерухоме майно із зберігання та користування, проте заборгованість в сумі 24 171, 81 грн. не була погашена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. На виконання ухвали суду від 18.12.2014 р. позивачем надано письмовий обґрунтований розрахунок ціни позову (лист № 11-09/1 від 05.01.2015 р.) та додаткові документи: рахунки-фактури, Акти здачі-приймання робіт (лист № 07-09/5 від 20.01.2015 р.).

Відповідачем вимоги ухвали суду від 18.12.2014р. не виконано, не представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, ухвала суду повернута органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за його відсутності та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до п. 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 29.07.2003 № 210, на виконання п. 11 «Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 «Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності» та спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України за № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», затверджено «Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Волиньрибгосп», на баланс ДП «Укрриба», та закріплене зазначене в Акті майно за Позивачем на праві повного господарського відання.

14.02.2013 між Позивачем та ДП «Рибгосп «Шацьк» ВАТ «Волиньрибгосп», який на даний час реорганізовано в ДП «Рибгосп «Шацьк», укладено договір № 4/13 зберігання державного майна (далі - Договір).

На підставі Акту приймання-передачі від 14.02.2013 (додаток 1 до Договору) Позивач передав, а Відповідач прийняв на зберігання наступні гідротехнічні споруди:

- гідротехнічна споруда дамби 13767 кв.м. (інв. № 138, первісна вартість 156 341 грн.);

- гідротехнічна споруда Дамби 120 шт. (інв. № 137, первісна вартість 27 794 грн.).

Додатковою угодою від 18.02.2013 до Договору Позивач надав Відповідачу дозвіл на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даного Договору.

Згідно пункту 1.3. Додаткової угоди від 18.02.2013р. до Договору Відповідач зобов'язується проводити плату за користування державним майном, зазначеним в Акті приймання-передачі, щомісячно на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним.

Ціна за користування державним майном, визначена у протоколі про договірну ціну, який є невід'ємною частиною Договору, становить 2 923,31 грн. в т.ч. ПДВ.

Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 1.4. Додаткової угоди від 18.02.2013 до Договору передбачено, що у разі затримки оплати за використання майна, переданого для зберігання, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Листом від 28.11.2013 № 11-12/507 Позивач повідомив Відповідача про припинення дії Договору в односторонньому порядку.

За Актом приймання-передачі від 28.11.2013 Відповідач повернув Позивачу державне нерухоме майно із зберігання та користування.

Згідно розрахунку позивача, на момент припинення Договору за Відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 24 171, 81 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок не виконання Відповідачем з 15.03.2013 пункту 1.3. Додаткової угоди від 18.02.2013 до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на адресу Відповідача у період виникнення заборгованості щоквартально надсилалися акти звіряння розрахунків по Договору. Однак, Відповідачем жодного з зазначених актів та виставлених рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які надсилались Відповідачу щомісячно, до Позивача не було повернено. Виняток становить лише акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2013 року, який було підписано та повернено Позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судовий збір в розмірі 1 827, 00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати) відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на нього.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 3 654, 00 грн. згідно платіжного доручення № 504 від 08.12.2014 р.

Водночас, на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути з Державного бюджету 1 827, 00 грн. судового збору, як зайво сплаченого.

Господарський суд, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 509,526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Рибгосп «Шацьк» (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Тургенєва, 16, кв.2, ЄДРПОУ 30046573) на користь

Державного підприємства «Укрриба» (04050, м.Київ, вул.Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 25592421) 24 171, 81 грн. заборгованості по договору від 14.02.2013 р. № 4/13 зберігання державного майна та 1 827, 00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути Державному підприємству «Укрриба» (04050, м.Київ, вул.Тургенєвська, 82-А, код ЄДРПОУ 25592421) з державного бюджету зайво сплачений судовий збір в сумі 1 827, 00 грн., сплачений на підставі платіжного доручення № 504 від 08.12.2014 р.

Повне рішення складено 23.01.2015 р.

Суддя В.А.Пахолюк