Рішення

від 15.01.2015 по справі 908/5399/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 908/5399/14

За позовом: Приватного підприємства "СПАРК" (86000 Донецька область, м. Ясинувата, вул. Складська, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (83052 м. Донецьк, пр. Ілліча, 100)

про стягнення 531 539 грн. 72 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Шевчук О.О., дов. № 167 від 24.12.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Приватного підприємства "СПАРК", Донецька область, м. Ясинувата до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк про стягнення 531 539 грн. 72 коп. заборгованості за договором субпідряду № 51/13 від 11.06.2013р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 01.12.2014р., справу № 908/5399/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерорестичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ

Відповідно до розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. № 28-р розгляд господарських справ Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 03.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5399/14, присвоєно справі номер провадження 27/138/14 та призначено судове засідання на 25.12.2014р.

Ухвалою суду від 25.12.2014р. розгляд справи відкладався на 15.01.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

15.01.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/5399/14.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 15.01.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 531 539 грн. 72 коп. заборгованості за договором субпідряду № 51/13 від 11.06.2013р.

Відповідач у судові засідання, відкриті 25.12.2014р. та 15.01.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивачем надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.12.2014р., відповідно до якого місцем знаходження відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" є: 83052 м. Донецьк, пр. Ілліча, 100.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 25.12.2014р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 15.01.2015р. надіслано на адресу відповідача: 83052 м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 11.06.2013р. між Приватним підприємством "СПАРК" (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (підрядник) укладений договір № 51/13.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи, перелік яких зазначається в Специфікаціях до договору. Роботи виконуються на території ПАТ «ММК імені Ілліча».

Згідно п. 1.2 договору підрядник зобов'язується надати субпідряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору строки виконання робіт по даному договору, а також окремих об'єктів, визначаються в Специфікаціях на капітальний ремонт залізничних шляхів.

Пунктом 15.5 договору сторони визначили, що даний договір діє до 01.05.2014рю Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань по даному договору.

Згідно п. 3.2 договору вартість робіт по даному договору на дату його підписання складає 2 758 744 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 8.5 договору оригінали Актів КБ-2в з додатками та довідок КБ-3 передаються підряднику в двох екземплярах, після підписання та скріплення печаткою кожного екземпляру субпідрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів даного договору.

Пунктом 8.6 договору сторони узгодили, що підрядник зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Актів КБ-2в з додатками та довідок КБ-3 здійснити огляд результатів виконання робіт субпідрядником та при відсутності недоліків прийняти їх,Ґ підписав надані субпідрядником Акти КБ-2в та довідки КБ-3(або інші документи погоджені сторонами).

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі, загальною вартістю 1 867 079,42 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в:

№Акт№ відСума з ПДВ 1 1 29.07.2013 150 544,88 2 2 31.08.2013 254 044,26 3 3 31.08.2013 142 130,86 4 4 27.09.2013 193 366,79 5 5 29.10.2013 112 855,49 6 6 29.10.2013 243 270,34 7 7 29.11.2013 99 331,20 8 8 29.11.2013 53 325,90 9 9 29.11.2013 28 604,10 10 10 27.12.2013 190 598,40 11 11 28.01.2014 14 531,00 12 12 28.02.2014 71 342,65 13 13 28.02.2014 73 059,60 14 14 31.03.2014 27 511,20 15 15 31.03.2014 167 367,52 16 16 05.05.2014 38 444,03 17 17 05.05.2014 6 751,20

Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані обома сторонами та

скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень.

Відповідачем частково були оплачені вище згадані роботи, в результаті чого 17.03.2014р. позивач направив листа відповідачу, у якому повідомив останнього про наявність боргу за договором та просив сплатити борг.

Як зазначено у позовній заяві позивачем станом на 11.03.2014р., заборгованість відповідача перед позивачем була у розмірі 841 465,77 грн., в тому числі ПДВ. У зв'язку з наявність боргу відповідача перед позивачем станом на 20.05.2014р., позивач направив претензію відповідачу та просив відповідача виконати грошові зобов'язання.

Відповідач претензію отримав 26.05.2014р., але відповіді на неї позивачу не надав, коштів не сплатив.

Відповідачем частково були оплачені вище згадані роботи. Загальна сума коштів що надійшла від відповідача за виконані роботи на користь позивача, станом на 26.06.2014р., склала 1 335 539,70 грн., в тому числі ПДВ. Зазначені кошти були сплачені відповідачем платіжними дорученнями:

№№П/Двід сума 1 1943 30.09.2013 55 661,91 2 1947 01.10.2013 129 877,79 3 156 27.01.2014 300 000,00 4 193 03.02.2014 300 000,00 5 479 19.03.2014 100 000,00 6 571 28.03.2014 50 000,00 7 661 10.04.2014 50 000,00 8 709 17.04.2014 50 000,00 9 825 30.04.2014 100 000,00 10 1016 29.05.2014 50 000,00 11 1061 03.06.2014 100 000,00 12 1128 13.06.2014 50 000,00 Як зазначено позивачем у позовній заяві, станом на 26.06.2014р., не оплачені відповідачем, залишаються роботи позивача по актам прийнятих будівельних робіт, на загальну суму 531 539,72 грн., в тому числі ПДВ. Розрахунок проводився наступним чином: від вартості усіх виконаних робіт позивачем та прийнятих відповідачем вираховуються отримані позивачем кошти від відповідача. Тобто, 1 867 079,42 - 1 335 539,70 = 531539,72 грн., в тому числі ПДВ.

Не сплаченими залишилися наступні акти:

№Акт №відСума з ПДВ 1 10 27.12.2013 (190598,40) 132 532,52 2 11 28.01.2014 14 531,00 3 12 28.02.2014 71 342,65 4 13 28.02.2014 73 059,60 5 14 31.03.2014 27 511,20 6 15 31.03.2014 167 367,52 7 16 05.05.2014 38 444,03 8 17 05.05.2014 6 751,20

Всупереч умовам договору відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання в частині оплати, що призвело до утворення заборгованості в сумі 531 539 грн. 72 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання даного позову.

Факт виконання зобов'язань за договором субпідряду відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк 531 539 грн. 72 коп. заборгованості за договором субпідряду № 51/13 від 11.06.2013р.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 15.01.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "СПАРК", Донецька область, м. Ясинувата до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (83052 м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, ідентифікаційний код юридичної особи 31366355) на користь Приватного підприємства "СПАРК" (86000 Донецька область, м. Ясинувата, вул. Складська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 30045978) 531 539 (п'ятсот тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 72 коп. заборгованості, 10 630 (десять тисяч шістсот тридцять) грн. 78 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 20.01.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.