Рішення

від 14.01.2015 по справі 922/5248/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р.Справа № 922/5248/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Харківської філії ДП "Укрдіпродор" "Харківдіпрошлях", м. Харків до Служби автомобільних доріг в Харківській області, м. Харків про стягнення 1 012 712, 47 грн. за участю представників:

позивача - Мельника О.В. (дов. № 1907-01 від 30.12.2014 р.); Войтенко С.В. (дов. № 249/01 від 08.12.2014 р.); Нуделя О.М. (дов. № 1906-01 від 30.12.2014 р.)

відповідача - Татаркіна І.О. (дов. № 012/09 від 05.01.2014 р.); Радченко Г.В. (дов. №3160/09 від 23.12.2014 р.); Перепелиці Л.С. (дов. № 3170/09 від 24.12.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Харківської філії ДП "Укрдіпродор" "Харківдіпрошлях", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Служби автомобільних доріг в Харківській області (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 1 012 712,47 грн., а також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.

У судовому засіданні від 12 січня 2015 року від Позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів, які суд долучає до матеріалів справи.

У судовому засіданні від 12 січня 2015 року від Відповідача надійшло додаткове пояснення до позовної заяви, де проти позову заперечує, а також надані додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи. 23 грудня 2014 року надав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор).

Представник Позивача проти клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) заперечував. У судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні від 12 січня 2015 року судом оголошено про перерву до 14 січня 2015 року до 10:00.

14 січня 2015 року судове засідання продовжено у тому ж судовому складі.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від Відповідача надійшла заява, а також надано супровідним листом додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи. У судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та клопотання Відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки Відповідачем не доведено, що рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін у відповідності з ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.10.2009 між Службою автомобільних доріг у Харківській області (Замовник) та Державним підприємством - Українським державним інститутом з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» в особі Харківської філії ДП «УКРДІПРОДОР» - «ХАРКІВДІПРОШЛЯХ» (Підрядник) був укладений Договір № 3761 (далі - Договір), за яким Замовник доручив (п.1.1.), а Виконавець взяв на себе зобов'язання (п.1.1) щодо виконання проектних робіт «Розробка робочого проекту капітального ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 440+480 - км 452+040 у Харківській області» (далі - роботи).

Згідно п.2.1., вартість робіт по Договору, згідно тендерної пропозиції складає 3 446 089,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 571 015,00 грн.

Вартість робіт визначається згідно з вимогами ДБН Д1.1.-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, виконує мого на території України», з доповненнями, Збірниками цін на проектні та вишукувальні роботи для будівництва, затверджені Держбудом України.

Підрядник в межах вартості робіт виконує на свій ризик власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, здає в обумовлені строки проектну документацію Замовнику, усуває недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт.

Згідно п.1.3. та п.1.4. Договору, зміст та обсяги робіт визначаються Завданням (Додаток № 1), узгодженим сторонами та кошторисами, що є невід'ємними частинами Договору.

Роботи за Договором виконуються у відповідності до Завдання на розробку робочого проекту, технічних, наукових та економічних вимог до технічної продукції.

Згідно п.10.1., Підрядник виконує роботи у відповідності до завдання на розробку робочого проекту та діючих нормативних документів.

Згідно п.5.1. та п.5.2. Договору, Замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт підписаного уповноваженими представниками сторін (Замовником і Підрядником).

Акт виконаних робіт Підрядник передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше ніж за 2 дні до останнього числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з планом фінансування по мірі надходження коштів з державного бюджету.

Відповідно до п.10.1. Договору, Підрядник виконує роботи у відповідності до завдання на розробку робочого проекту та діючих нормативних документів.

Згідно п.10.9. та п.10.10. Договору, при завершенні робіт Підрядник представляє Замовнику акт здачі-приймання проектної продукції.

Замовник на протязі 15 днів від дня одержання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний підписати його і повернути Підряднику або надати мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків в письмовому вигляді. Якщо Замовник письмово не висунув мотивованих зауважень до проектної документації - вона вважається такою, що прийнята Замовником без зауважень і підлягає оплаті.

Згідно умов п.11.2., п.11.3. та п.11.4. Договору, якщо при задаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоліки, що виникли з вини Підрядника, Замовник не підписує акт і не проводить оплату робіт, виконаних з порушенням.

Після завершення роботи Підрядник передає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт у 2-х примірниках та комплект проектної документації.

Замовник протягом 15-ти календарних днів від дня одержання акта здачі-приймання робіт і звітних документів зобов'язаний направити Підряднику підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмову від прийняття робіт.

У разі мотивованої відмови Замовника прийняти роботу, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання. Вартість роботи у цьому випадку не збільшується.

Беручи до уваги той факт, що розроблена за Договором проектна документація була доставлена поштою цінним листом та передана відповідачу - 12.08.2014, а Акт здачі-приймання виконаних робіт - 28.08.2014, право власності на результати робіт перейшло від позивача до відповідача 15.09.2014, таким чином роботи вважаються прийнятими без зауважень та підлягають оплаті в повному обсязі.

Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний був провести після 15.09.2014 із позивачем розрахунки за виконані по Договору роботи згідно Акту здачі-приймання робіт від 28.08.2014 на загальну суму 1 012 712 грн. 47 коп., проте останній взяті на себе за Договором грошові зобов'язання не виконав та не оплатив позивачу прийняті роботи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п.1) ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, оплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язання контрагентами правопорушника, відсутність на ринку подібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вказано, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність у нього коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Таку-ж правову позицію викладено в п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) та в п.2 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарським судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з захисту прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України» від 18.05.2005.

Крім того суд зазначає, що: укладений договір є дійсним, ніким не оспорював ся та у судовому порядку не визнавався не дійсним; Відповідач є самостійним суб'єктом і його неприбутковий характер діяльності не впливає на кваліфікацію договірних правовідносин, які виникли між ним та Позивачем; у судовому засіданні представник Відповідача підтвердив фактичне виконання робіт Позивачем, які були частково сплачені боржником; матеріали справи не містять доказів неякісного виконання робіт за договором з боку Позивача, що також не спростовується Відповідачем, а останній вмотивував не підписання актів виконаних робіт лише відсутністю фінансування, а не якістю виконаних робіт з боку підрядника за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. На підставі даної норми суд не вбачає правових підстав щодо застосування п. 4 Договору (а.с. 15-16), оскільки зміст даної норми не передбачає диспозитивності, а тому не може бути змінена за домовленістю сторін або договором.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин та факт наявності заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки спірз його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11-16, 22, 530, 610, 617, 625, 853, 854, 889 Цивільного кодексу України, ст. 3, ч. 2 ст. 20, ч. 4 ст. 47, ст.ст. 49, 173, 193, 198, 218, 220, 225 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Служби автомобільних доріг в Харківській області (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, ЄДРПОУ 30885376) на користь Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 39/1, ЄДРПОУ 05416892) в особі Харківської філії ДП «Укрдіпродор» - «Харківдіпрошлях» (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, ЄДРПОУ 03449373) 1 012 712, 47 грн. - суму заборгованості, а також суму судового збору у розмірі - 20 254,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.01.2015 р.

Суддя І.П. Жигалкін