Ухвала

від 19.11.2014 по справі 804/14523/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2014 рокусправа № 804/14523/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чепурнова Д.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000312203 від 07.10.2013 р. на загальну суму 209 006,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ від 27.06.2013 року протягом 10 робочих днів з дня його отримання, відповідач правомірно здійснив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Металторг-Д" і прийшов до висновку про нереальність господарських операцій.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Металторг-Д" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Металпромсоюз", ТОМ "Компанія Пром-Трейдінг", ТОВ "Венера Трейд", ТОВ "Ланкорн", ТОВ "Біквест" за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої було складено акт та встановлено неправомірне заниження позивачем податку на додану вартість на суму 167 204,81 грн. В акті відповідач зазначає про нікчемність договорів та відсутність мети в момент вчинення правочинів між позивачем та його контрагентами. Крім того, в акті зазначено, що позивач не надав для перевірки документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування не підтверджено товарно-транспортними накладними або актами прийому-передачі. В наказі про призначення перевірки зазначено, що він виданий у зв'язку з тим, що позивач не надав пояснень на запит відповідача від 27.06.2013 р. протягом 10 робочих днів.

З вказаними висновками позивач не погодився та зазначив, що висновки відповідача про відсутність в момент вчинення правочинів між позивачем та його контрагентами мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків, ґрунтуються лише на припущеннях відповідача та протирічать ст. 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо твердження в акті про ненадання позивачем пояснень на запит відповідача, то з цього приводу позивач зазначив, що відповідь на запит № 14311/10/222 він надав. У вказаній відповіді ТОВ "Металторг-Д" не відмовлялося надавати документи, а лише зазначило, що запит податкової інспекції складено з порушенням законодавства. Крім того, у вказаному запиті відповідач просив надати документи щодо взаємовідносин позивача зовсім з іншими підприємства, ніж ті, стосовно яких проводилася перевірка.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 23.08.2013 р. №№ 244, 243 та відповідно до наказу № 248 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Металпромсоюз", ТОВ "Компанія Пром-Трейдінг", ТОВ "Венера Трейд", ТОВ "Ланкорн", ТОВ "Біквест" за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2013 року.

За результатами цієї перевірки було складено Акт № 429/22-3/35042175 від 10.09.2013 р. "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Металторг-Д" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Металпромсоюз" (код ЄДРПОУ 37295620), ТОВ "Компанія Пром-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38604877), ТОВ "Венера Трейд" (код ЄДРПОУ 38448837), ТОВ "Ланкорн" (код ЄДРПОУ 38329461), ТОВ "Біквест" (код ЄДРПОУ 38377887) за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2013 р."

В ході проведення перевірки встановлено порушення пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість всього у сумі 167 204,81 грн., в т.ч. за лютий 2013 року в сумі 7 591,00 грн., за березень 2013 року в сумі 7 894,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 74 805,00 грн., травень 2013 року в сумі 47 408,00 грн., за червень 2013 року в сумі 29 507,00 грн., тобто в частині отриманих товарів (послуг) у ТОВ "Металпромсоюз" (код ЄДРПОУ 37295620), ТОВ "Компанія Пром-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38604877), ТОВ "Венера Трейд" (код ЄДРПОУ 38448837), ТОВ "Ланкорн" (код ЄДРПОУ 38329461), ТОВ "Біквест" (код ЄДРПОУ 38377887) за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2013 року.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності господарських відносин позивача з його контрагентами останнім були надані завірені копії податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних банківських документів, договорів, та інші.

07 жовтня 2013 року на підставі Акту перевірки № 429/22-3/35041275 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0000312203, яким збільшив суму грошового зобов'язання ТОВ "Металторг-Д" з податку на додану вартість на 209 006,25 грн., в тому числі за основним платежем - 167205 грн. та за штрафними санкціями - 41801,25 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ТОВ "Металторг-Д" - постачальник, в особі директора Кавуна І.В. та ТОВ "Металпромсоюз" - переробник, в особі директора Семенішина А.П. укладено договір від 08.04.2013 р. № 0804/13-08. Згідно вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність переробника сировину, а переробник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується її прийняти. Під сировиною у договорі розуміються відходи.

В актах виконаних робіт крім інформації, що організація збирання, заготівлі та утилізації надані виконавцем у повному обсязі та своєчасно не міститься необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

У відповідності з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Надані письмові носії інформації не містять відповідних даних, зокрема, щодо одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) - сум витрат, людино/годин, чисельність персоналу тощо, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості.

Акти виконаних робіт не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

22 квітня 2013 року між позивачем в особі директора Кавуна І.В. - замовник, з однієї сторони та ТОВ "Компанія Пром-Трейдінг" - виконавець, в особі директора Козік В.Л. з іншої сторони, укладено договір №КУ-3689/13 відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо надання замовнику інформаційно-консультаційних послуги з питань комерційної діяльності.

Згідно п. 2.1.1 Договору протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами Договору замовник сплачує виконавцю 100 % ціни Договору, на підставі пред'явленого виконавцем рахунку.

Але в актах виконаних робіт крім інформації, що інформаційно-консультаційні послуги надані виконавцем у повному обсязі та своєчасно на суму 46 997,00 грн. не міститься необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

За приписами статті 40 Закону України від 02.10.1992 року № 2657-ХІІ "Про інформацію", зі змінами та доповненнями, інформаційна продукція - це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій. Тобто інформаційна продукція, якою є результати маркетингових досліджень, повинна бути матеріалізована у вигляді звітів про проведені дослідження (виконані роботи), висновків, розрахунків, експертиз, аналітичних таблиць.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що документи щодо правовідносин позивача з ТОВ "Компанія Пром-Трейдінг" не містять відповідних даних, зокрема, щодо одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) - сум витрат, людино/годин, чисельність персоналу тощо, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості.

Акти виконаних робіт не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

Згідно договору купівлі-продажу № 2503-92-П від 25 березня 2013 року продавець - ТОВ "Ланкорн" в особі директора Катіної Н.В. зобов'язується передати товар, що йому належить, у власність покупця - ТОВ "Металторг-Д" в особі директора Сириці С.Л., а покупець прийняти товар та сплатити за нього певну суму. Найменування товару - поліетилен; кількість товару - 10 000 кг; ціна за одиницю товару - 16200,00 грн./т; договір набирає чинності з моменту його підписання.

На виконання умов вищезазначеного договору було виписано податкову накладну № 383 від 29.03.2013 р. згідно договору купівлі-продажу 2503-92-П від 25.03.2013 р. на суму 47 364,20 грн. та податкову накладну від 01.04.2013 р. на суму 37 635,80 грн.

До перевірки та в ході розгляду заперечення не надані документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними або актами прийому-передачі товару.

За умовою статті 47 Статуту автомобільного транспорту, вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, які є основними транспортними документами, що визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Як передбачено пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пункту 11.5 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Як вбачається із наведених вище норм законодавства, товарно-транспортні накладні є необхідними документами для підтвердження витрат з перевезення і крім того, фактичного переміщення придбаних ТМЦ.

15 квітня 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Венера Трейд" (виконавець) було укладено Договір про надання інформаційних послуг № 1504-13-286.

Згідно вказаного Договору замовник замовляє, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг з питань комерційної діяльності. Оплата послуг за Договором здійснюється замовником у наступному порядку. Протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами цього Договору замовник сплачує Виконавцю 100 % ціни Договору, на підставі пред'явленого виконавцем рахунку. Оплата вартості послуг проводиться в національній валюті України готівкою або переказу на банківський рахунок виконавця на підставі пред'явленого виконавцем рахунку.

Однак, в актах виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи, крім інформації, що інформаційно-консультаційні послуги надані виконавцем у повному обсязі та своєчасно не міститься необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

Документи, що надавалися на перевірку не містять відповідних даних, зокрема, щодо одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) - сум витрат, людино/годин, чисельність персоналу тощо, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості.

Акти виконаних робіт не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Біквест" (виконавець) було укладено Договір №МУ-2502-58 про надання маркетингових послуг від 25 лютого 2013 р.

За умовами вказаного договору замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені в цьому договорі.

В актах виконаних робіт міститься лише інформація, що маркетингові дослідження ринку надані виконавцем у повному обсязі та своєчасно. Однак не міститься необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою - вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Державною податковою інспекцією у Печерському pайоні м. Києва складено акт № 524/26-55-22-02/38448837 від 25.07.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Венера Трейд" (ПН 38448837) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності за січень, лютий, квітень, травень 2013 року, згідно якого встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.1 статті 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р. на загальну суму 2 578 774,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період за січень, лютий, квітень, травень 2013 року на загальну суму 2 514 273,00 грн.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта, які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта перевірки.

При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи відповідно до Податкового кодексу України.

Західно-Донбаською МДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області складено акт № 11/22.3-38329461 від 23.08.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ланкорн" (38329461) згідно якого встановлено, що зустрічною звіркою неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин між ТОВ "Ланкорн" та контрагентами у лютому - липні 2013 року, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

У висновках перевірки зазначено, що звіркою ТОВ "Ланкорн" документально не підтверджено проведені господарські операції платниками податків у лютому-липні 2013 року. Не підтверджено реальність проведених господарських операцій у лютому - липні 2013 року з платниками податків з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базується на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. (далі Закон № 996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Стаття 4 Закону № 996-XIV визначає основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності до яких, зокрема, відносяться повне висвітлення, тобто фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі і превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні мати такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з наказом Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації від 13.09.2010 року № 18 маркетингові дослідження - систематизований процес визначення, збирання, накопичування, оброблення та аналізу інформації, щодо поточного стану та прогнозу ринку товарів та послуг, попиту і пропозиції, поведінки споживачів, ринкової кон'юнктури, динаміки цін з метою кращого просування товарів на ринок, збільшення їх збуту, продажів.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-ХІІ, інформаційна продукція це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій.

Тобто інформаційна продукція, якою є результати маркетингових досліджень, повинна бути матеріалізована у вигляді звітів про проведені дослідження (виконані роботи), висновків, розрахунків, експертиз, аналітичних таблиць., що в даному випадку не спостерігається.

Долучені позивачем до матеріалів справи документи не містять відповідних даних, зокрема, щодо одиниці виміру господарської операції (наданої послуги) - сум витрат, людино/годин, чисельність персоналу тощо, обсягу наданих послуг для розрахунку їх загальної вартості. Акти виконаних робіт не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарської операції (деталізації об'єкта надання послуг) та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.201 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Необхідність підкріплення господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо посилань позивача на неправомірність проведення документальної позапланової перевірки позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ від 27.06.2013 року протягом 10 робочих днів з дня його отримання, відповідач правомірно здійснив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Металторг-Д".

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-Д" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: Д. В. Чепурнов

Суддя: А. В. Шлай