Ухвала

від 10.12.2014 по справі 872/17493/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2014 рокусправа № 804/12406/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в місті Дніпропетровську Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 804/12406/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста-Пласт» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено Акт від 04 липня 2013 року №6/22-5/32495200, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, № 0003261501 від 24.07.2013 року про застосування до ТОВ "Веста-Пласт" збільшення суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 249 082 грн. та штрафних санкцій у розмірі 62 270,50 грн., та № 0003271502 від 24.07.2013 року про застосування до ТОВ "Веста-Пласт" збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 453 602 грн. та штрафних санкцій у розмірі 226 801 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується та вважає, що вони суперечать податковому та валютному законодавству України, оскільки прийняті на підставі акту, висновки якого не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Також, сама перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, а дії відповідача є неправомірними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.07.2013 року за номерами 0003261501 та 0003271502, прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами. Крім того, позивачем під час перевірки не надано первинних документів, як то накладних про транспортування сировини до місця її використання, карток складського обліку сировини, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини на виробництві, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Тому, вважає винесені податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване, та залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровську Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 р.: з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Акопт" (код ЄДРПОУ 37999413), ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" (код ЄДРПОУ 37918554), ТОВ "Арагон Торг" (код ЄДРПОУ 38164764); з податку на прибуток та податку додану вартість при взаємовідносинах з ПАТ "Веста-Дніпро" (код ЄДРПОУ 31950849) по видатковим накладним №ВДО-т00033 від 10.02.2012 р., №ВДО-т000221 від 27.01.2012 р., №ВДО-т00097 від 29.02.2012 р., №ВДО-т00316 від 13.04.2012 р., №ВДО-т00423 від 29.05.2012 р., №ВДО-т00493 від 20.06.2012 р., №ВДО-т00465 від 19.06.2012 р., №ВДО-т00507 від 03.07.2012 р., №ВДО-т00557 від 20.07.2012 р., №ВДО-т00565 від 27.07.2012 р., №ВДО-т00635 від 20.08.2012 р., №ВДО-т00632 від 31.08.2012 р. та актам прийняття-передачі послуг згідно угоди №82ВД-04 від 14.07.2004 р., від 31.07.2012 р. за липень 2012 р. та від 31.08.2012 р. за серпень 2012 р. За результатами перевірки складено акт від 04.07.2013 р. № 6/22-5/32495200, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.п.135.5.4. п.135.5. ст.135 Податкового кодексу України, ТОВ "Веста-Пласт" занижено інші доходи у 2 кварталі 2012 р. на суму 1 186 106 грн. на суму отриманої безоплатно сировини від невстановленої особи без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 249 082 грн. та п.п.198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, абз."е", "и" п.201.1. ст.201, п.201.6., п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України - до складу податкового кредиту безпідставно віднесено загальну суму ПДВ у розмірі 453 602 грн., у т.ч.: за квітень 2012 р. на 4 409 грн.; за травень 2012 р. на 173 949 грн.; за червень 2012 р. на 54 205 грн.; за липень 2012 р. на 118 772 грн.; за серпень 2012 р. на 66 826 грн.; за вересень 2012 р. на 35 441 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 24.07.2013 р. № 0003261501, про застосування до ТОВ "Веста-Пласт" збільшення суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 249 082 грн. та штрафних санкцій у розмірі 62 270,50 грн., та № 0003271502 про застосування до ТОВ "Веста-Пласт" збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 453 602 грн. та штрафних санкцій у розмірі 226 801 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено Акт від 04 липня 2013 року №6/22-5/32495200, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, отже не порушує права платника.

Враховуючи, що дій податкового органу щодо проведення перевірок та складання за її результатами акту віднесені Податковим кодексом України до його законних повноважень, відмова у задоволенні судом першої інстанції таких позовних вимог є обґрунтованою.

Щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає таке.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України ( п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, податковим органом не встановлено жодних порушень щодо оформлення податкових накладних.

Кір того, реальність здійснення господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та доказами подальшого використання товару у господарській діяльності.

Так, на підтвердження реальності операцій та передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Акопт" до ТОВ "Веста-Пласт" за договором №АК 20/04-12 від 20.04.2012 надані видаткові накладні, податкові накладні. Розрахунки проводилися у безготівковій формі в повному обсязі та підтверджується банківськими виписками по рахунках. (а.с.66-75)

Реальність операцій та передача товару від ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" до ТОВ "Веста-Пласт" за договором №Б-04/12 від 02.04.2012 підтверджується видатковими накладними, податковими накладними. Розрахунки проводилися у безготівковій формі в повному обсязі та підтверджується банківськими виписками по рахунках. (а.с. 76-81)

Передача товару від ТОВ "Арагон Торг" до ТОВ "Веста-Пласт" за договором №АР-06/12 від 01.06.2012 підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними, податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Розрахунки проводилися у безготівковій формі в повному обсязі та підтверджується банківськими виписками по рахунках. (а.с.82-91)

ПАТ "Веста-Дніпро" та ТОВ "Веста-Пласт" укладався договір №82 ВД-04 від 14.07.2004 про спільне використання технологічних мереж, за умовами якого здійснюється надання послуг з енергозабезпечення, тепло- та водопостачання. Реальність виконання умов даного договору та здійснення операцій підтверджується видатковими та податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт. (а.с.92-100)

Також, ПАТ "Веста-Дніпро" та ТОВ "Веста-Пласт" укладалися договори № 19 ВД-10 від 01.02.2010 на поставку сополімера поліпропілен ата №189 ВД-08 від 01.10.2008 на поставку свинцевих заготівель. Реальність виконання умов даного договору та отримання ТОВ "Веста-Пласт" продукції підтверджується специфікаціями, видатковими та податковими накладними, розрахунковими банківськими документами. (а.с.101-143)

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Також, позивачем були надані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів (послуг).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 804/12406/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай