Ухвала

від 20.01.2015 по справі 816/2952/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 січня 2015 року м. Київ В/800/6037/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Лосєв А.М. Маринчак Н.Є. Приходько І.В. Цвіркун Ю.І. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області ухвали відВищого адміністративного суду України 27.11.2014 року у справі№ 816/2952/14 (К/800/60734/14) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промпобутхолод» доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В с т а н о в и в:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі № 816/2952/14 (К/800/60734/14), якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України 19.02.2014 року у справі № 2а-4429/11/1270 (К/9991/84989/11) та 26.03.2014 року у справі №2а-4419/10/2670 (К/9991/26540/11), на які посилається заявник, вбачається, що суд касаційної інстанції залишив в силі рішення судів про відмову в позові, оскільки позивачем не доведено реальність виконання розглядуваних операцій та недостовірність наданих первинних документів.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014, про перегляд якої подано заяву, не може вважатися такою, що постановлена за наслідками перегляду судових рішень у касаційному порядку, оскільки зазначеною ухвалою відмовлено у відкритті касаційного провадження. Зі змісту ухвали від 27.11.2014 року вбачається, що висновок про відмову у відкритті зроблений одноособово суддею-доповідачем виходячи з доводів касаційної скарги, без перевірки матеріалів справи та, як наслідок, без застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції до спірних правовідносин.

Доводи заявника про порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду справи Верховним судом України.

З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А л и в:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 816/2952/14 (К/800/60734/14) Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. М. Лосєв

Н. Є. Маринчак

І. В. Приходько

Ю. І. Цвіркун