Постанова

від 21.01.2015 по справі 819/1801/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 876/11335/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013р. по справі за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення штрафної санкції, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.07.2013р. Інспекція з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення Закону України «Про рекламу».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у м.Тернополі по вул.Замкова 5, виявлено порушення ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама салону меблів «Командор» без дозволу на розміщення, що надається виконавчим органом міської ради. Одним із видів діяльності відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб--підприємців є роздрібна торгівля меблями. Зміст реклами відповідає вищезазначеному видові торгівельної діяльності, тому СПД-ФО ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст.26, 27 Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, а відтак відповідач повинен бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про рекламу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. в задоволенні позову відмовлено.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області оскаржила дану постанову, з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на рекламних щитах, відповідач надає свої контактні телефони, перелік товарів щоб викликати у споживачів інтерес зателефонувати та замовити вищезазначені товари та послуги. Тому, розміщені спеціальні рекламні засоби зовнішньої реклами з назвою «Командор» за адресою вул.Замкова, 5, в м.Тернополі повністю підпадають під визначення «реклами».

Ч.6 ст.9 Закону України «Про рекламу» визначає, що таке вивіска, та за якими ознаками розмежовувати рекламу від вивіски. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно абз.8 п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, вивіска чи табличка - це елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Одним із видів діяльності відповідача є роздрібна торгівля меблями. Два рекламних щити розміщені вище першого поверху. Аналіз даної норми дає підстави зробити висновок, що вивіска чи табличка повинна містити лише інформацію про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час її роботи та не повинна містити в собі інших елементів, спрямованих на формування споживачами інтересу до товару чи послуги, які реалізуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року №495 внесено зміни до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, а саме: доповнено Правила пунктом 48 такого змісту: площа поверхні вивіски чи таблички не повинна перевищувати 3 кв. метрів. Як вбачається із фотофіксації один рекламний щит значно перевищує 3 кв. метри, тому аж ніяк не може бути вивіскою.

Статтею 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами у межах своїх повноважень здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Функції державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у Тернопільській області здійснює Інспекція з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області, яка наділена повноваженнями по застосуванню до порушників законодавства фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про рекламу».

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Управління муніципальної поліції Тернопільської міської ради винесено попередження Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 №133/12 від 04.10.2012 року про те, що у м.Тернополі по вул.Замкова 5, виявлено порушення ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розміщення, тобто без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, рекламної спеціальної конструкції в кількості 4 шт. з переліком товарів телефонів.

23 лютого 2013 року позивачем складено протокол №7 про порушення законодавства про рекламу, (порушення ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу»), а саме: неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому територіальному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у Тернопільській області, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень.

Протоколом №7 засідання справи про порушення законодавства про рекламу від 22.03.2013 року встановлено: за порушення ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання інформації щодо вартості реклами на розповсюджувача - ФОП ОСОБА_1 накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

22 березня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області щодо відповідача винесено рішення №7 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про рекламу, а саме за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому органу виконавчої влада у сфері захисту прав споживачів у Тернопільській області, необхідної для здійснення ним передбачених повноважень.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в судовому засіданні не доведено, що салон меблів «Командор» порушив Закон України «Про рекламу» і саме СПД-ФО ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у салоні меблів «Командор».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

На рекламних щитах, відповідач надає свої контактні телефони, перелік товарів щоб викликати у споживачів інтерес зателефонувати та замовити вищезазначені товари та послуги. Тому, розміщені спеціальні рекламні засоби зовнішньої реклами з назвою «Командор» за адресою вул. Замкова, 5, в м.Тернополі повністю підпадають під визначення «реклама».

Листом від 28.01.2013 року №225 позивачем повідомлено відповідача про надання на розгляд справи щодо порушення законодавства про рекламу копій необхідних документів щодо підтвердження інформації про вартість розміщеної реклами.

Всю направлену позивачем кореспонденцію відповідач отримала.

Як вбачається з досліджених наявних матеріалів справи, у ФОП ОСОБА_1 відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів вважає, що суб'єктом господарювання порушено законодавство про рекламу, оскільки відповідачем не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому органу виконавчої влада у сфері захисту прав споживачів у Тернопільській області, необхідної для здійснення ним передбачених повноважень та не представлено суду першої та апеляційної інстанції доказів протилежного.

Отже, штрафні санкції в розмірі 1700 грн. правомірно застосовані до відповідача за ненадання інформації стосовно вартості розповсюджуваної реклами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про не повне з»ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.3, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області - задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2013р. по справі №819/1801/13-а - скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету України у м.Тернополі 21081100 р/р 31118106700002 МФО 838012 ІН 37977726 штраф у розмірі 1700,0 грн. (одна тисяча сімсот).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Держспоживінспекції у Тернопільській області код 37977625 р/р 35216002004562 код банку 838012 судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець