Рішення

від 05.01.2015 по справі 908/5347/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2015 Справа № 908/5347/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєв-Євродрайв", м Дніпропетровськ.

до відповідача: Командитного товариства "ТОВ "Експодонбас", м. Донецьк.

про стягнення 101887,63 грн.

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: Романенко Я.О., довіреність № б/н від 11.11.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач про стягнення з відповідача набуті без достатньої правової підстави грошові кошти у сумі 101887 грн. 63 коп.

Ухвалою суду від 03.12.2014р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 24.12.2014р. У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, з метою з'ясування фактичних обставин справи розгляд справи відкладався 05.01.2015р.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвали суду від 03.12.2014р. про порушення провадження по справі та від 24.12.2014р. про відкладання судового засідання були направлені за адресою відповідача, що вказана позивачем в позовній заяві.

Поштові відправлення, на час судового засідання, на адресу суду поштовим відділенням не поверталось.

Ухвали суду від 03.12.2014р. та від 24.12.2014р. були розміщені на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy ).

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник позивача, в продовженому 05.01.2015р. судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові; на вимогу суду надав рахунок, який залучено до матеріалів справи. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 15, 19, 509, 526, 530, 1212 ЦК України, ст.ст. 173, 181, 193 ГК України та вмотивовані безпідставним утриманням відповідачем грошової суми у розмірі 101887,63 грн., яка була йому перерахована платіжними дорученнями № 9780 від 18.12.2013р. в сумі 43666,13 грн. та № 10233 від 20.03.2014 р. в сумі 58221,50 грн., внаслідок відсутності будь-яких господарських правовідносин між сторонами.

Відповідач вимоги суду, що були викладені в попередніх ухвалах не виконав, витребувані судом документи не надав; правом надати будь-які письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог не скористався; представник відповідача участі в судових засідання не приймав; клопотання або заяви про неможливість виконати вимоги суду або прийняти участі в судовому засіданні на адресу суду не надходило.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес закінчено 05.01.2015р., оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сєв-Євродрайв» (позивач у справі) на підставі платіжних доручень № 9780 від 18.12.2013р. (на суму 4366613 грн.), № 10233 від 20.03.2014р. (на суму 5822150 грн.) перерахувало на банківський рахунок Командитного товариства «ТОВ «Експодонбас» грошові кошти у сумі 101887,63 грн. Копії платіжних доручень засвідчені банком і рахунок № 1/3 від 17.12.2013р. (долучено до матеріалів справи).

Дані кошти були сплачені позивачем в рахунок авансових платежів по майбутньому договору про участь позивача у виставкових заходах, які мав намір організовувати відповідач.

Однак, між сторонами не було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору, умови договору не були зафіксовані у підписаних сторонами документах, договір між сторонами не був укладений ані за загальним правилом, ані у спрощений спосіб.

У зв'язку з відсутність правових підстав для перебування грошових коштів позивача у Командитного товариства «ТОВ «Експодонбас», позивач 16.10.2014р. спрямував на адресу позивача вимогу за вих. № 230 про повернення вказаних коштів, про що свідчать кур'єрські поштові накладні № 133308, № 133309 від 17.10.2014р.

Вимоги залишені відповідачем без реагувань, грошові кошти на користь позивача не були повернуті.

Внаслідок відсутності вчинення відповідачем будь-яких дій щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів, позивач за захистом порушених своїх прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення з відповідача грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України внаслідок їх набуття та збереження без достатньої правової підстави.

Приписами ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Ця стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Як вже зазначалося вище грошові кошти у розмірі 101887,63 грн. були перераховані позивачем в рахунок авансових платежів по майбутньому договору про участь позивача у виставкових заходах, які мав намір організовувати відповідач.

Факт перерахування грошових коштів у розмірі 101887,63 грн. підтверджується матеріалами справи, що дає підставу вважати про реальне набуття та користування відповідачем грошовою сумою.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч.2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доказів наявності господарських правовідносин між сторонами та, як наслідок, наявності у позивача обов'язку для перерахування на банківський рахунок Командитного товариства «ТОВ «Експодонбас» грошових коштів у розмірі 101887,63 грн. суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача про відсутність правових підстав для перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 101887,63грн. та збереження останнім вказаної суми.

На день розгляду спору відповідач доказів повернення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 101887,63 грн. не надав, тому вимоги позивача про стягнення 101887,63 грн. суд визнав підтвердженими належними доказами, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача повністю або частково, суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України, поскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 86 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» до Командитного товариства «ТОВ «Експодонбас» задовольнити.

Стягнути з Командитного товариства «ТОВ «Експодонбас» (83048, м. Донецьк, вул.Челюскінців, 189-В, код ЄДРПОУ 13525328, р/р 26000802359229 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СЄВ-ЄВРОДРАЙВ» (49008, м. Дніпропетровськ, вул.. Робоча, 23-В, оф. 409, код ЄДРПОУ 33384533, р/р 2600200014520 в Дніпропетровській філії АТ «Укрексімбанк», МФО 305675) 101887,63 грн. (сто одну тисячу вісімсот вісімдесят сім грн. 63 коп.) безпідставно збережених грошових коштів, 2037,75 грн. (дві тисячі тридцять сім грн. 75 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Представнику позивача, в судовому засіданні 05.01.2015р., судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет