Постанова

від 19.01.2015 по справі 814/3764/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 19 січня 2015 року                                                                                  Справа № 814/3764/14                                                                                            м. Миколаїв                                                                           10:00           Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Лісовської Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження  справу за позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО ДОРОГ", вул. 8-го Березня, 34-А, оф. 212, м. Миколаїв, 54029 про: стягнення податкового боргу в сумі 7939,75 грн., Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО ДОРОГ» (надалі – Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 7939,75 грн. Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 22). Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання» (ар. с. 17-20). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.                               Відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу було розглянуто у письмовому провадженні.            Дослідивши письмові докази, суд в с т а н о в и в:           Товариство було взято на облік в якості платника податків.            17.07.2014 відповідач подав до ДПІ податкову декларацію за ІІІ квартал 2014 року з єдиного податку - юридичної особи, в якій самостійно визначило суму податку – 7939,75 грн. (ар. с. 6-8). Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Таким чином, Товариство мало сплатити  податкове зобов'язання  не пізніше 19.08.2014, але вказана сума у визначений термін не була ним сплачена. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.    Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем була направлена відповідачу податкова вимога № 789-25 від 03.09.2014 (ар. с. 5), яка була повернута до органів ДПІ без вручення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення  заборгованості станом на час розгляду справи не надав. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.           Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "СТО ДОРОГ", вул. 8-го Березня, 34-А, оф. 212, м. Миколаїв, 54029 (ідентифікаційний код 39183718), користь держави податковий борг в сумі 7939,75 грн. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Суддя                                                                                      Н. В. Лісовська