Постанова

від 12.01.2015 по справі п/811/4238/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року Справа № П/811/4238/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.,

за участю: секретаря с/з - Озерної М.О.,

представника позивача - Ципарської Л.І.

представника відповідача - Данілова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Рівень Сервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рівень Сервіс" (в подальшому - ПП "Рівень Сервіс" або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області:

- від 03.11.2014р. № 001872202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 84393 грн., в т.ч. основного платежу - 68618 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15775 грн.;

- від 03.11.2014р. № 0001882202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78105 грн., в т.ч. основного платежу у сумі 62484 грн., та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15621 грн.;

- від 03.11.2014р. № 0001892202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 9290 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ, та формуванні податку на прибуток, а тому вважає податкові повідомлення-рішення таким, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції на думку відповідача, не носять реального характеру.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у період з 03.10.2014 по 09.10.2014 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Глобал Торг» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, з 01.06.2012 по 30.06.2012, з 01.08.2012 по 31.12.2012, ПП «Арсіті» за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, ПП «Віста Торг» за період з 01.06.2013 по 30.06.2013, ПП «Інтеко Трейд» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013, з 01.06.2013 по 30.06.2013., за наслідками якої складено акт від 16.10.2014 за №202/11-23-22-02/30049066 (т. 1, а.с. 14-46).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

1. п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством:

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (ряд. 19 Декларації» на загальну суму 9290 грн., у т.ч.:

за грудень 2011 року - на суму 4260 грн.;

за червень 2012 року - на суму 1144 грн.;

за серпень 2012 року - на суму 2955 грн.;

за вересень 2012 року - на суму 931 грн.

- завищило залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (ряд. 24 Декларації) на загальну суму 3958 грн., у т.ч.:

за березень 2012 року - на суму 581 грн.;

за вересень 2012 року на суму 2955 грн.;

за жовтень 2012 року - на суму 422 грн.

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 62484 грн., у т.ч.:

за грудень 2011 року - на суму 539 грн.;

за березень 2012 року - на суму 4073 грн.;

за червень 2012 року - на суму 3874 грн.;

за серпень 2012 року - на суму 385 грн.;

за вересень 2012 року - на суму 5293 грн.;

за жовтень 2012 року - на суму 5430 грн.;

за листопад 2012 року - на суму 2404 грн.;

за грудень 2012 року - на суму 2944 грн.;

за березень 2013 року - на суму 12416 грн.;

за червень 2013 року - на суму 25126 грн.

2. п. 138.2., п. 138.4, п. 138.8 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 68618 грн., у т.ч.:

- за 4 квартал 2011 року на суму 5519 грн.

- за 1 квартал 2012 року на суму 4887 грн.

- за 2 квартал 2012 року на суму 5268 грн.

- за 3 квартал 2012 року на суму 10043 грн.

- за 4 квартал 2012 року на суму 7236 грн.

- за 2013 рік на суму 35665 грн. (т.1, а.с. 46).

На підставі акту перевірки, 03.11.2014 Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 001872202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 84393 грн., в т.ч. основного платежу - 68618 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15775 грн., № 0001882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78105 грн., в т.ч. основного платежу у сумі 62484 грн., та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15621 грн., № 0001892202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 9290 грн. (т. 1, а.с. 47-49).

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках актів перевірки контрагентів (т. 2, а.с. 45-103).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Артсіті» (постачальник) укладено договір постачання № 74 від 08.12.2011 на матеріали, згідно розрахунків (т.1, а.с. 59).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано рахунок-фактуру (т.1, а.с. 60), видаткову накладну (т.1, а.с. 61), платіжне доручення (т.1, а.с. 63), виписку з банку (т.1, а.с .64).

Тобто, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ПП «Артсіті» виписано позивачу податкові накладні за грудень 2011 року на загальну суму ПДВ - 4798,80 грн. (т.1, а.с. 62).

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Глобал-Торг» (постачальник) укладено договір постачання № 8 від 23.03.2012 на матеріали, згідно розрахунків (т.1, а.с. 99).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано рахунки-фактури (т.1, а.с. 100, 104, 105, 111, 119), видаткові накладні (т.1, а.с.108, 112, 120), платіжні доручення (т.1, а.с. 102, 107. 110, 114, 115, 117, 122), виписки з банку (т.1, а.с .103, 116, 118).

Тобто, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ПП «Глобал-Торг» виписано позивачу податкові накладні за березень 2012 року на загальну суму ПДВ - 4654 грн. (т.1, а.с. 101), за червень 2012 року на загальну суму ПДВ - 5018 грн. (т.1, а.с. 106), за вересень 2012 року на загальну суму ПДВ - 6224 грн. (т.1, а.с. 109, 113), за грудень 2012 року на загальну суму ПДВ - 2944,39 грн. (т.1, а.с. 121).

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Інтеко-Трейд» (постачальник) укладено договір постачання № 26 від 03.03.2013 на матеріали, згідно розрахунків (т.1, а.с. 133).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано рахунки-фактури (т.1, а.с.134, 138, 142, 146, 150, 154), видаткові накладні (т.1, а.с.135, 319, 143, 147, 151, 155), платіжні доручення (т.1, а.с.137, 141, 145, 149, 153, 157).

Тобто, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ПП «Інтеко-Трейд» виписано позивачу податкові накладні за березень 2013 року на загальну суму ПДВ - 8580 грн. (т.1, а.с. 136, 140), за червень 2013 року на загальну суму ПДВ - 15707,40 грн. (т.1, а.с. 144, 148, 152, 156).

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Віста-Торг» (постачальник) укладено договір постачання № 18 від 04.06.2013 на матеріали, згідно розрахунків (т.1, а.с. 158).

На підтвердження отримання та оплати товару позивачем надано рахунки-фактури (т.1, а.с.159, 163), видаткові накладні (т.1, а.с.160, 164, 168), платіжні доручення (т.1, а.с. 162, 166-167), виписки з банку (т.1, а.с. 170 ).

Тобто, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ПП «Віста-Торг» виписано позивачу податкові накладні за червень 2013 року на загальну суму ПДВ - 9419 грн. (т.1, а.с. 161, 165, 169)

Також позивачем надано документальні підтвердження використання вищевказаних матеріалів (т.1, а.с .197-250, т.2, а.с. 1-19,21, 144-149)

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 138.2., п. 138.4, п. 138.8 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну 84393 грн., в т.ч. основного платежу - 68618 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15775 грн. є необґрунтованим.

Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість всього 62484 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (ряд. 19 Декларації» на загальну суму 9290 грн., та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (ряд. 24 Декларації) на загальну суму 3958 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ПП «Артсіті», ПП «Глобал-Торг», ПП «Інтеко-Трейд» та ПП «Віста-Торг» щодо купівлі товару 78105 грн. щодо купівлі позивачем товару за загальну суму ПДВ 78105 грн.

ПП «Артсіті», ПП «Глобал-Торг», ПП «Інтеко-Трейд» та ПП «Віста-Торг» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 78105 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення від 03.11.2014 № 001872202, № 0001892202, № 0001882202 дійшов висновку, що вони прийняті з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 343,58 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 03.11.2014 № 001872202, яким приватному підприємству "Рівень Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 84393 грн., в т.ч. основного платежу - 68618 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15775 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 03.11.2014 № 0001882202, яким приватному підприємству "Рівень Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78105 грн., в т.ч. основного платежу у сумі 62484 грн., та штрафної (фінансової) санкції у сумі 15621 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 03.11.2014 № 0001892202, яким приватному підприємству "Рівень Сервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 9290 грн.

Присудити приватному підприємству "Рівень Сервіс" (код ЄДРПОУ 30049066) судові витрати з Державного бюджету України у розмірі 343,58 грн. (триста сорок три грн. 58 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 17.01.2015р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду В.С. Мирошниченко