Рішення

від 20.01.2015 по справі 910/24966/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24966/14 20.01.15 За позовом Приватного акціонерного товариства «ДПД Україна»

до Приватного підприємства «Медіа Консалтинг Технології»

про стягнення 6 242,85 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Піскунова Л.М. - за дов.;

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за надані послуги в сумі 5 700 грн., пені в сумі 273,29 грн., 3% річних в розмірі 34,15 грн. та інфляційні втрати в сумі 235,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Приватним підприємством «Медіа Консалтинг Технології» умов договору про надання послуг з доставки відправлень №08-01/11 від 25.01.2011р. (надалі - Договір) в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.

18.12.2014р. до Позивач звернувся з заявою, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України якою збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з Відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «ДПД Україна» заборгованість за надані послуги в сумі 5 700 грн., пеню в сумі 366,97 грн., 3% річних в розмірі 45,86 грн. та інфляційні втрати в сумі 235,41 грн.

Судом заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 6 348, 24 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

На призначені судові засідання 18.12.2014р. та 20.01.2015р. представник Відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Відповідача на теперішній час є: 03057, м. Київ, Солом'янський район, вул. Металістів, буд. 11-А, кв. 43.

На вказану адресу судом, у відповідності до ст.87 ГПК України було скеровано ухвали суду від 14.11.2014р. та від 18.12.2014р. з метою повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду справи.

Проте, Приватне підприємство «Медіа Консалтинг Технології» отримавши ухвалу суду від 14.11.2014р. ще 28.11.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103031718280, наданими йому правами не скористалось, власної правової позиції по суті спору не представило.

Таким чином, враховуючи що Відповідача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасником судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2011р. між Приватним акціонерним товариством «ДПД Україна» (Виконавець) та Приватним підприємством «Медіа Консалтинг Технології» (Клієнт) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого за цим договором Виконавець зобов'язався надати послуги з організації та забезпечення доставки відправлень Клієнта до пункту призначення за адресою, що вказана у вантажній квитанції/РПП, та у відповідності до умов доставки Виконавця (далі - Умови доставки), викладених у додатку №1, що є його невід'ємною частиною даного договору, та чинного законодавства України, а Клієнт зобов'язався сплатити за доставку відправлень встановлену плату у відповідності з тарифами Виконавця, та додатково 0,4% комісійних від розміру оголошеної вартості вантажу.

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний організувати та забезпечити доставку відправлення у відповідності до умов доставки та чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.2 Договору обов'язок по оплаті послуг Виконавця покладено на Клієнта. У випадку, якщо, за бажанням Клієнта, оплату послуг Виконавця буде здійснювати Вантажоодержувач, Клієнт зобов'язаний виконати всі умови, передбачені п.5.8 цього договору та самостійно нести відповідальність за всі наслідки, з цим пов'язані.

Договір набуває чинності з моменту підписання представниками сторін і скріплення печатками, і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного й належного їх виконання (п.11.1 Договору).

У п.11.2 Договору передбачено, що дія цього договору продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати даний договір за місяць до кінцевої дати його дії.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

25.01.2011р. між сторонами підписано додаток №1 до Договору, яким контрагенти погодили умови доставки.

Додатком №2 від 25.01.2011р. до договору Позивач та Відповідач визначили тарифи на доставку відправлень.

На виконання умов укладеного між сторонами правочину Виконавець надав послуги Клієнту на суму 6 386,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: рахунком-фактурою №10547 від 14.12.2012р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №19 від 14.12.2012р., податковою накладною, а також калькуляцією до акту.

Згідно з п.5.3 Договору оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку-фактури, та/або в готівковій формі в порядку визначеному законодавством України.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що Клієнт зобов'язаний здійснювати сплату послуг впродовж 5 банківських днів з дати виставлення рахунків-фактур та актів виконаних робіт.

Так, у п.5.5 визначено, що разом з рахунком Клієнту надається два примірники акту виконаних робіт та податкова накладна.

Як слідує з матеріалів справи, 11.07.2014р. Приватне акціонерного товариство «ДПД Україна» направило на адресу Приватного підприємства «Медіа Консалтинг Технології» лист-вимогу №11/07-14, якою вимагало, зокрема, провести повну оплату вартості наданих Виконавцем послуг.

Між тим, до вказаної вимоги Позивачем було долучено, серед іншого, рахунок-фактуру №10547 від 14.12.2012р. та 2 екземпляри акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №19 від 14.12.2012р.

З представлених суду документів слідує, що вказана вимога була направлена на адресу Позивача 12.07.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №0179 від 12.07.2014р. та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до п.5.6 Договору Клієнт зобов'язаний розглянути акт виконаних робіт, підписати його і повернути Виконавцеві один примірник або надати вмотивовані зауваження. При відсутності письмово викладених та надісланих на поштову адресу Виконавця зауважень в п'ятиденний строк з моменту відправки/передачі акту Клієнта, акт виконаних робіт вважається погодженим та підписаним Клієнтом, а послуги прийнятими, відповідно до умов цього договору. Датою відправки/передачі акту виконаних робіт сторони домовились вважати дату відмітки про прийняття від представника Виконавця представником кур'єрської служби доставки, та/або безпосередньо представником Клієнта, та/або дату поштового штампу на документи, що свідчить про відправлення листа через будь-яке поштове відділення.

Таким чином, враховуючи визначений сторонами в Договорі строк оплати вартості наданих послуг, їх фактичне надання Відповідачу, за висновками суду, строк оплати останніх настав.

Проте, як встановлено судом, Відповідач свої зобов'язання за вказаним правочином виконав не у повному обсязі сплативши на рахунок Приватного підприємства «Медіа Консалтинг Технології» грошові кошти в сумі 686,48 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку №26006010321201 від 20.08.2013р. та від 16.01.2014р.

Таким чином, за Відповідачем рахується непогашена заборгованість по наданим послугам за Договором в сумі 5 700 грн.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже вказувалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі представлені Позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДПД Україна» до Приватного підприємства «Медіа Консалтинг Технології» про стягнення вартості наданих послуг в сумі 5 700 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Так, за умовами укладеного між сторонами Договору, у випадку прострочення Клієнтом строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором, Клієнт сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу, за кожний день заборгованості.

Як встановлено судом, Позивач керуючись п.6.10 Договору нарахував Відповідачу пеню за прострочку сплати вартості наданих послуг у сумі 366,97 грн. за період з 21.07.2014р. до 29.10.2014р.

Після проведення судом розрахунку суми неустойки, господарський суд дійшов висновку, що наданий Приватним акціонерним товариством «ДПД Україна» розрахунок неустойки є арифметично вірним, а тому з Відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату вартості наданих послуг у сумі 366,97 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем були також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 45,86 грн. (за період з 21.07.2014р. по 29.10.2014р.) та інфляційні втрати в сумі 235,41 грн. (за період з липня 2014 року по вересень 2014 року включно).

Провівши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, наданий Позивачем розрахунок матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації (плати) за користування Відповідачем грошовими коштами, належними до сплати Позивачу є арифметично вірним, а тому з Відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 45,86 грн. та інфляційні втрати в сумі 235,41 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, враховуючи, що Позичальником не був належними доказами спростований факт порушення взятих на себе за Договором та додатковими угодами до нього обов'язок щодо сплати наданих Позивачем послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДПД Україна» до Приватного підприємства «Медіа Консалтинг Технології»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Медіа Консалтинг Технології» (03057, м. Київ, вул. Металістів, б.11-А, кв. 43, ідентифікаційний код 31984475) на користь Приватного акціонерного товариства «ДПД Україна» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, б.5, ідентифікаційний номер 35325422) заборгованість за надані послуги в сумі 5 700 (п'ять тисяч сімсот) грн., пеню в сумі 366 (триста шістдесят шість) грн. 97 коп., 3% річних в розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 86 коп. та інфляційні втрати в сумі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 41 коп., а також судовий збір в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.01.2015р.

Суддя І.І. Борисенко