cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2015 р. Справа № 914/3823/14
За позовом: Садівничого товариство "Гудок", с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Головного управління Держземагентства у Львівській області, м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: Відділ Дежземагенства у м. Львові, м. Львів
про: визнання права постійного користування землею,
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: Грицак Б.П. - керівник, Медвідь В.О. - представник (довіреність від 13.01.2015 р.);
від відповідача: Кіндратів С.І. - представник (довіреність від 13.01.2015 р.);
від третьої особи : не з'явився.
від третьої особи : Антоняк Б.Ю. - зав.юрид.відділу (довіреність від 22.12.2014 р.).
В судовому засіданні 15.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору :
позов заявлено Садівничим товариством "Гудок" (с.Скнилів Львівська область) до Львівської міської ради (м.Львів) про визнання права постійного користування землею.
Ухвалою суду від 29.10.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 13.11.14р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судовому засіданні.
В судове засідання 13.11.2014 року позивач участь повноважних представників забезпечив. Представники позивача позовні вимоги підтримали.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву (вх. №48809/14 від 12.11.2014 року).
Судом відкладено розгляд справи на 27.11.2014 року.
27.11.2014 року через відділ обліку та документального забезпечення суду поступило клопотання (вх. №51532/14 від 27.11.2014 року), в якому позивач просить виправити, допущену ним при поданні позовної заяви, технічну описку при зазначенні найменування позивача: замінити назву Садівничо - городній кооператив власників "Гудок" на Садівниче товариство "Гудок". Беручи до уваги те, що згідно відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, назва юридичної особи з ідентифікаційним кодом 38718530: Садівниче товариство "Гудок", клопотання позивача задоволено. Ухвалою від 27.11.2014 року виправлено описку в ухвалах суду у даній справі від 29.10.2014 р. та від 13.11.2014 р., допущену при зазначенні назви позивача, а саме: замінити назву Садівничо - городній кооператив власників "Гудок" на Садівниче товариство "Гудок".
Позивач участь повноважних представників в судове засідання 27.11.2014 року забезпечив. Представники позивача позовні вимоги підтримали.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив.
Судом відкладено розгляд справи на 11.12.2014 року та залучено Головне управління Держземагентства у Львівській області (79058, м.Львів, вул. Чорновола,4) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В судове засідання 11.12.2014 року сторони участь повноважних представників забезпечили.
Позивач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав пояснення по суті спору (вх..№ 53896/14 від 11.12.2014 року) та клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів (вх. №5891/14 від 11.12.2014 року).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не прибула, через відділ обліку та документального забезпечення суду подала клопотання (вх. №5779/14 від 11.12.2014 року), в якому просить замінити третю особу Головне управління Держземагентства у Львівській області на Відділ Держземагентства у м.Львові.
Ухвалою від 11.12.2014 року судом відкладено розгляд справи на 15.01.2015 року, продовжено строк рогляду спору на 15 днів та залучено Відділ Дежземагентства у м.Львові (79000, м.Львів, вул. Донецька,3) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2.
В судове засідання 15.01.2015 року позивач явку повноважних представників забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про визнання права постійного користування землею (вх..№ 1110/15 від 15.01.2015 року, відповідно до якої позивач просить суд визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою в межах Скнилівськогої сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 3,5413 га згідно державного атку на право постійного користування землею серія ІІ - ЛВ № 002297 від 26.06.1996 року.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, позов заперечив.
Третя особа 2 участь повноважного представника в судове засідання забезпечила. Представник третьої особи 2 в судовому засіданні надав пояснення по предмету спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Садівниче товариство "Гудок" створено працівниками Львівського відділення залізниці, а також інших підприємств залізничного транспорту на добровільних засадах для організації колективного саду на земельних ділянках, наданих у постійне користування відділенню залізної дороги рішеннями Львівського облвиконкому за №№295,283, 655, 384 від 15.04.1967 р., 05.12.1971 р., 11.04.1979 р., 29.07.1986 р. загальною площею 25,66 га за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, урочище Скнилів, згідно п.1 статуту Садівничого товариства "Гудок" від 29.05.1987 р.
За рішенням Скнилівської сільської ради народних депутатів №4 від 11.01.1996 р. громадянам товариства садівників "Гудок" виділено земельну ділянку загальною площею 27,1 га для ведення колективного садівництва та городництва, на базі якої створено садівничо - городній кооператив власників "Гудок", який є добровільним об'єднанням землевласників та землекористувачів для вирішення фінансово - господарських проблем, благоустрою, вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, агрономічного обслуговування. Земельна ділянка для ведення колективного садівництва та городництва складається із земель загального користування в кількості 3,5413 га, що перебувають у колективній власності кооперативу та із земель в кількості 23,5587 га, що перебувають у приватній власності членів кооперативу. На землі загального користування кооперативу виданий державний акт на право власності на землю №7 від 26.06.1996 р. Скнилівською сільською радою народних депутатів, згідно п.п. 1,2 статуту Садівничого кооперативу власників "Гудок" від 01.09.1997 р.
Враховуючи те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель територіальної громади міста Львова, що унеможливлює видачу витягу про реєстрацію ділянки реєстратором відділу Держземагентства, на думку позивача, є порушенням відповідачем його права постійного користування вказаною земельною ділянкою.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу
України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну
реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними
змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами,
установами і організаціями після закінчення строку оформлення
права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст. 12-1 Земельного кодексу УРСР, Сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території, зокрема, надають відповідно до статті 16 цього Кодексу земельні ділянки в користування із земель, які не входять до землекористування колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств.
Згідно положень ст.ст. 22 та 23 Земельного кодексу УРСР право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Як встановлено судом, на землі загального користування кооперативу виданий державний акт на право власності на землю №7 від 26.06.1996 р. Скнилівською сільською радою народних депутатів.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, є визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, щодо визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва. Зазначений спосіб захисту за загальним правилом не пов'язаний з безпосереднім порушенням права особи. Проте цей позов також може поєднуватися з іншими позовами, наприклад, щодо вимог про захист права власності з віндикаційним, негаторним позовом або з позовом про виключення майна з опису або звільнення з-під арешту.
За ч.2 ст.152 Земельного кодексу України , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання права.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем оспорюється чи не визнається право позивача постійного користування спірною земельною ділянкою. Розташування спірної земельної ділянки на території міста Львова не може вважатись невизнанням чи оспоренням відповідачем права позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, керуючись 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повне рішення складено 20.01.2015 р.
Суддя Король М.Р.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2015 |
Оприлюднено | 27.01.2015 |
Номер документу | 42406801 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Король М.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні