Рішення

від 20.01.2015 по справі 914/4286/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 р. справа № 914/4286/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Асат» в особі Львівської філії, м. Львів

до відповідача: приватного підприємства «Престиж Україна», Львівська область м. Стрий

про стягнення: 36 623,91 грн.

Суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача : Турчин І.Я. - директор

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Асат» до приватного підприємства «Престиж Україна» про стягнення 31 625,00 грн. основного боргу, 1 078,72 грн. пені, 759,00 грн. інфляційних втрат та 124,77 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 16.12.2014 р.

16.12.2014р. розгляд справи було відкладено на 20.01.2015р.

В судовому засіданні 20.01.2015р. представник позивача підтримав заявлені раніше позовні вимоги. Крім того, представником було подано на розгляд суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній здійснив перерахунок інфляційних втрат, пені та річних нарахованих при поданні позовної заяви станом на час розгляду спору - 19.01.2015р.

Відтак, з урахуванням вказаної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 36 623,91 грн. заборгованості з яких - 31 625,00 грн. основного боргу, 2 364,51 грн. пені, 262,53 грн. 3% річних та 2 371,87 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд, в порядку ч.6 ст. 22 ГПК України перевіривши, що подана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і законні інтереси, дійшов висновку її задоволити та розглядати позовні вимоги з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач в жодне судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконував, про причини неявки суду не повідомляв.

Виходячи з того, що відповідач жодного разу не забезпечив явку свого уповноваженого представника, вимог ухвал суду не виконав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом з'ясовано:

30.04.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Асат" (позивачем) та приватним підприємством «Престиж Україна» (відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу №ЛФ-47, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених у договорі товар шляхом перерахування 100% вартості після отримання товару.

Відповідно до п.6.2 договору, датою передачі товару вважається дата підписання представником покупця або перевізника товарних накладних.

Разом з тим, сторони погодили, що перехід права власності та всіх ризиків на товар здійснюється в момент його передачі покупцю (п.6.3).

За твердженням позивача, у період з 30.04.2014р. по 13.08.2014р. відповідачу було передано товару на загальну вартість 32 625,00 грн., про що свідчать рахунок-фактура №ЛВ0516 від 02.06.2014р., видаткова накладна №ЛВ0941 від 27.06.2014р. та накладна від 13.08.2014р.

В свою чергу, як зазначає позивач, ПП «Престиж Україна» здійснило лише часткову оплату за отриманий товар в сумі 1000,00 грн., що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача за 05.06.2014р. (а.с.29). Неоплаченим залишився товар на суму 31 625,00 грн.

Листом №20 від 26.09.2014р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 31 625,00 грн. заборгованості за договором протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги.

Станом на день подання позовної заяви, у передбачений вимогою термін, відповідач сплату заборгованості не здійснив.

З огляду на вищенаведені обставини, ТОВ «Асат» звернулося до господарського суду Львівської області з вимогою про стягнення з ПП «Престиж Україна» 31 625,00 грн. основного боргу з урахуванням 2 364,51 грн. пені, 262,53 грн. 3% річних та 2 371,87 грн. інфляційних втрат - в судовому порядку.

В той же час, в ході розгляду даної справи, сторонами було надано господарському суду підписаний останніми акт звірки взаєморозрахунків за позовними вимогами станом на 29.09.2014р. Вказаним актом звірки сторонами було погоджено основний борг відповідача перед позивачем в сумі 31 625,00 грн.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю. При цьому, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, сторони уклали договір купівлі-продажу №ЛФ-47 від 30.04.2014р., який є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та підтверджується поданими доказами (а.с.26-28), позивач передав відповідачу товар на загальну суму 32 625,00 грн., проте відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, сплативши лише 1000,00 грн. (виписка із банківського рахунку позивача за 05.06.2014р. (а.с. 29).

Відтак, кошти в сумі 31 625,00 грн. залишилися неоплаченими. Доказів сплати решти заборгованості відповідач суду не подав. Натомість, сторони, актом звірки взаєморозрахунків погодили вказану вище суму заборгованості відповідача перед позивачем. Акт підписаний представниками двох сторін та засвідчений печатками підприємств. (а.с. 63)

З огляду на вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 31 625,00 грн. є підставною та обгрунтованою, а тому підлягає до задоволення повністю.

В силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.3. договору, за прострочення зобов'язання по оплаті передбачені п.3.2 і п.3.3. покупець (відповідач) сплачує пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми яка підлягає оплаті за кожен день прострочення.

На підставі вищенаведених норм та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.01.2015р., позивач здійснив нарахування відповідачу 2 364,51 грн. пені, 262,53 грн. 3% річних та 2 371,87 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд, перевіривши правильність розрахунку вказаних сум дійшов висновку, що такі підлягають до задоволення повністю. При цьому, суд виходить з наступних мотивів:

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом №20 від 26.09.2014р. (а.с. 30 ) пред'явив відповідачу вимогу про оплату суми боргу, яка була одержана останнім 03.10.2014р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №7900039847457 (а.с.33). Відтак, крайній термін для сплати відповідачем заборгованості, враховуючи семиденний строк, передбачений ст. 530 ЦК України, припав на 10.10.2014р.

З огляду на те, що відповідач заборгованості у передбачений строк не погасив, позивач нарахував відповідачу за період прострочення оплати заборгованості (з 11.10.2014р. до 19.01.2015р.) 2 364,51 грн. пені, 2371,87 грн. 3% річних та 262,53 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд, перевіривши підставність нарахування зазначених вище сум дійшов висновку, що такі нараховано правильно та підлягають до задоволення.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення боргу повністю, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 ,33,34,44,49,75,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ» в особі Львівської філії задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ПРЕСТИЖ УКРАЇНА» (82400, Львівська область м. Стрий, вул. Л України, 35А, код ЄДРПОУ 33860476) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ» (код ЄДРПОУ 14326366) в особі Львівської філії товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149-Б, код ЄДРПОУ ВП 26454572) 31 625,00 грн. основного боргу, 2 364,51 грн. пені, 262,53 грн. 3% річних, 2 371,87 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 20.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.01.2015р.

Суддя Юркевич М. В.