Постанова

від 22.01.2015 по справі 803/2736/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 803/2736/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (УПФУ в Любешівському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна (СВК ім. Мічуріна) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 1 963 грн. 79 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому заборгованість СВК ім. Мічуріна за вказаним платежем за грудень 2014 року становить 1 963 грн. 79 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте позивач подав до суду клопотання № 245/09 від 09 січня 2015 року в якому просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, поштове відправлення з ухвалами про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістки про виклик до суду, надіслане на адресу відповідача, повернулось до суду з довідкою відділення поштового зв'язку про відмову адресата від його одержання (а.с. 24-30), тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Від відповідача заперечень проти позову або заяви про визнання позову не надійшло, про причини неприбуття представника до суду відповідач не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності також не заявив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому, позивачем було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 30 березня 2000 року СВК ім. Мічуріна зареєстрований як юридична особа що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30 грудня 2014 року № 19862160 (а.с. 20), взятий на облік в УПФУ в Любешівському районі як платник страхових внесків та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в Любешівському районі проведено та направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за грудень 2014 року (а.с. 17, зворот).

Пільгові пенсії було призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 - особам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відповідними довідками виданими СВК ім. Мічуріна (а.с. 12 зворот, 16 зворот).

Пільгові пенсії цим особам було призначено на підставі подань про призначення пенсії від 05 вересня 2001 року № 2, від 05 листопада 1998 року № 7 (а.с. 10 зворот-11, 14) протоколами від 26 листопада 1998 року № 118038, від 07 вересня 2001 року № 128829 (а.с. 9, 13).

Як слідує із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивачем понесені витрати на виплату і доставку пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2 пільгових пенсій в сумі 1 963 грн. 79 коп.; відповідач зобов'язаний був відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку вказаних пільгових пенсій, проте таке відшкодування не провів, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно із карткою особового рахунку за СВК ім. Мічуріна рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 1 963 грн. 79 коп. (а. с. 5).

Згідно із пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, оскільки відповідач, який зобов'язаний як платник страхових внесків відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в зв'язку з чим виникла заборгованість, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна (44220, Волинська область, Любешівський район, село Ветли, ідентифікаційний код юридичної особи 03737557) на користь управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (44200, Волинська область, смт. Любешів, вул. Червоної Армії, 8, ідентифікаційний код 20125620) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 1 963 грн. 79 коп. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят три гривні сімдесят дев'ять копійок) за грудень 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова