Рішення

від 22.01.2015 по справі 140/3206/14-ц

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/3206/14-ц

№ 2/140/55/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2015 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Ференець М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Немирів

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

04.12.2014 року в Немирівський районний суд з позовом звернулася ОСОБА_1 про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку. В своїй позовній заяві вона вказала, що вона придбала у відповідачки 1/100 частину комплексу будівель і споруд, а саме: приміщення № 10 нежитлової будівлі літера «Б», загальною площею 21,7 кв.м., та земельну ділянку для ведення комерційної діяльності площею 0,0027 га., що є частиною земельної ділянки площею 0,2222 га., яка належить відповідачці, та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, про що укладено договір купівлі-продажу від 12.06.2008 року.

Право власності на частину комплексу будівель та споруд зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1 Комунальним підприємством «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», про що видано витяг від 04.12.2009 року, за № 24680728.

В даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність зареєструвати за собою право власності на земельну ділянку, 08.07.2014 року вона звернувлася до державного реєстратора реєстраційного Відділу Держземагенства у Немирівському районі Вінницької області з приводу внесення відомостей до Державного земельного кадастру, однак цього ж дня одержла Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв'язку з тим, що поділ земельної ділянки, власником якої була продавець ОСОБА_2 не був проведений до укладення договорів купівлі-продажу, не були приведенні у відповідність до законодавства правовстановлюючі документи на відчужуване майно, в зв'язку з чим не є можливим встановити власника земельної ділянки площею 0,0027 га., а тому формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру Поземельної книги на земельну ділянку, щодо якої розроблена документація із землеустрою, не може бути здійснене, а технічна документація підлягає поверненню.

В зв'язку з тим, що державний акт виданий на ім'я ОСОБА_2 не був приведений у відповідність до законодавства діючого на час укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки, а саме земельна ділянка, яка відсуджувалась не була вилучена із державного акта попереднього власника позивач позбавлений можливості розпорядитися своєю власністю, що є порушенням його прав.

Просить визнати частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ВН № 154000 виданий Немирівською міською радою 26.12.2003 року на ім'я ОСОБА_2 стосовно відчужуваної на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2008 року земельної ділянки площею 0,0027 га., укладений між нею та ОСОБА_2 Визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0027 га. у межах згідно з планом, що була частиною земельною ділянки площею 0,2222 га. та позначена на земельно - кадастровому плані - ділянка 31, з якої 0,0025 га. під капітальною двохповерховою будівлею та 0.0002 га. під проїздами, площадками, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву в якій просить розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення, просить справу розглянути в її відсутність.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, так як він відповідає вимогам закону, визнаний відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні доведено, що позивач 12.06.2008 року придбала у відповідачки земельну ділянку для ведення комерційної діяльності, що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,0027 га. у межах згідно з планом, що є частиною земельної ділянки площею 0,2222 га. та позначена на земельно-кадастровому плані-ділянка 31, з них 0,0027 га. під капітальною двохповерховою будівлею та 0,0002 га. під проїздами, площадками, кадастровий номер земельної ділянки, частка якої відчужена 0523010100:01:001:0005 ( а. с. 9 ), та 12.06.2008 року відповідно до договору купівлі продажу позивачка придбала у відповідачки 1/100 частку комплексу будівель і споруд, а саме приміщення № 10 нежитлової будівлі літ. «Б» загальною площею 21,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 10 ).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на 1/100 частку комплексу будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ( а. с. 11 ).

Відповідно до рішення від 08.07.2014 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у Немирівському районі позивачці відмовлено внести відомості до Державного земельного кадастру з тієї підстави, що поділ земельної ділянки, власником якої була продавець ОСОБА_2 не був проведений до укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, не були приведені у відповідність правовстановлюючі документи на відчужуване майно, в зв'язку з чим не є можливим встановити власника земельної ділянки площею 0,0027 га.,а тому формування за допомогою програмного забезпечення Держземкадастру поземельної книги на земельну ділянку, щодо якої розроблена і землеустрою, не може бути здійснено, а технічна документація підлягає поверненню. Рекомендовано доопрацювати технічну документацію та вирішити питання стосовно належності права власності на земельну ділянку ( а. с. 23 ).

Отже позивач позбавлений можливості державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки дане право не визнається в зв'язку з несвоєчасним оформленням відчужувачем поділу земельної ділянки і в зв'язку зі змінами в законодавстві таке право втрачене.

Дані правовідносини регулюються: ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку на якій вони розміщені. Без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Як встановлено в судовому засіданні позивач правомірно і у встановленому законом порядку придбав зазначену земельну ділянку, однак в зв'язку з тим, що державний акт відчужувачем земельної ділянки не був приведений у відповідність до законодавства діючого на той час, а саме земельна ділянка, яка відчужувалась не була вилучена із державного акта попереднього власника позивач позбавлений можливості розпорядитись своєю власністю, що є порушенням її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті захист прав на земельну ділянку може здійснюватись з застосуванням передбачених законом способів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 328, 377, 392 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 5, 10, 11, 61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ВН № 154000 виданий Немирівською міською радою 26.12.2003 року на ім'я ОСОБА_2, стосовно відчужуваної на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2008 року земельної ділянки площею 0,0027 га., у межах згідно з планом, що є частиною земельної ділянки площею 0,2222 га. та позначена на земельно-кадастровому плані-ділянка 31, яка знаходиться в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0027 га. у межах згідно з планом, що була частиною земельною ділянки площею 0,2222 га. та позначена на земельно - кадастровому плані - ділянка 31, з якої 0,0025 га. під капітальною двохповерховою будівлею та 0,0002 га. під проїздами, площадками, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: