Ухвала

від 22.01.2015 по справі 826/9592/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9592/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобал Імпорт" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання недійсними та скасувати податкову вимогу та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання недійсними та скасувати податкову вимогу та рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що податкова вимога №989-25 та рішення №5708/10126-52-25-33 винесені відповідачем протиправно, з порушенням норм Податкового кодексу України, а отже є такими, що підлягають скасуванню. Просив суд визнати недійсним та скасувати: - податкову вимогу від 29.05.2014 року №989-25 ДПІ у Деснянському р-н ГУ Міндоходів у м.Києві та рішення про опис майна у податкову заставу від 23.06.2014 року №5708/10126-52-25-33; зобов'язати відповідача звільнити з податкової застави майно позивача у відповідному державному реєстрі; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати пропорційно задоволених вимог. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №989-25 від 29.05.2014 року, винесену Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №5708/10126-52-25-33 від 23.06.2014 року, що винесене Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» зареєстровано Деснянською районною у м.Києві державною адміністрацією 28.08.2005 р. (свідоцтво про державну реєстрацію №10661020000002320). Взято на податковий облік у ДПІ у Деснянському р-н ГУ Міндоходів у м.Києві за №7921 від 26.08.2005 р.

Так, у період з 11.10.2013 р. по 17.10.2013 р. на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №93 від 11.10.2013 р. (надалі-Наказ №93) та повідомлення №79/22-05 від 11.10.2013 р. (надалі-Повідомлення №79/22-05), відповідно до пп.75.1.2 п.751. ст.75, ст.79, п.82.2 ст.82 ПК України, ДПІ у Деснянському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Донбас Інвест ВН».

За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено акт перевірки від 21.10.2013 р. №308/22-05/337-39210 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» (код ЄДРПОУ 33739210) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Донбас Інвест ВН» (код ЄДРПОУ 35204840)» (надалі-Акт №308), в якому було зафіксовано про встановлені під час проведення перевірки порушення позивача, зокрема: - п.198.1 п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201, пп.201.10 ст.201, п.201.6 ст.201 ПК України в результаті чого, ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» завищено податковий кредит у сумі 522 714,16 грн., в тому числі в січні 2012 р. в сумі 223 145,05 грн., в лютому 2012 р. в сумі 299 569,11 грн.; - п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201, пп.201.10 ст.201, п.201.6 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 522 714,16 грн., в тому числі в січні 2012 р. в сумі 223 145,05 грн., в лютому 2012 р. в сумі 299 569,11 грн.

На підставі Акту №308, ДПІ у Деснянському р-н ГУ Міндоходів у м.Києві було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013 р. форми «Р» №0003922205, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» по податку на додану вартість на загальну суму 784 071,00 грн. (з яких: 522 714,00 - за основним платежем та 261 357,00 - за штрафними санкціями).

В той же час, 02.07.2014 р. на адресу позивача надійшла Податкова вимога №989-25 та Рішення №5708/10/26-52-25-33.

Так, в Податковій вимозі №989-25 зазначалося про те, що станом на 28.05.2014 р. загальна сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями по податку на додану вартість становить 851 270,20 грн. Водночас з Податковою вимогою №989-25 позивачу було надіслано Рішення №5708/10/26-52-25-33 про опис майна у податкову заставу, в якому відповідачем було повідомлено про здійснення опису майна.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Водночас, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В той же час, відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, п.59.3 ст.59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, як вбачається з аналізу вищезазначених норм законодавства, контролюючий орган має право виносити податкові вимоги, виключно за умови наявності узгодженого податкового зобов'язання, при цьому така податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2013 р. на підставі Акту №308 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003922205, яким ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 784 071,00 грн. (з яких: 522 714,00 - за основним платежем та 261 357,00 - за штрафними санкціями).

В той же час, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що не заперечується сторонами, вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013 р. №0003922205 ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» було оскаржено до Головного управління Міндоходів у м.Києві та Міністерства доходів і зборів України, проте рішеннями останніх скарги ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, 21.03.2014 р. ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» було подано до Окружного адміністративного суду м.Києва адміністративний позов щодо визнання протиправним та скасування винесеного ДПІ у Деснянському р-н ГУ Міндоходів у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 06.11.2013 р. №0003922205, проте, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/3615/14 від 21.03.2014 р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.

Розглянувши апеляційну скаргу позивача, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду №826/3615/14 від 24.04.2014 р. апеляційну скаргу ТОВ «Глобал Імпорт» було задоволено частково.

Вважаючи рішення апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» було подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

В той же час, 15.05.2014 р. на адресу позивача надійшла ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2014 р. №826/3615/14 про продовження процесуальних строків, відповідно до якої ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» було продовжено процесуальний строк задля належного виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва №826/3615/14 від 21.03.2014 р. про залишення позовної заяви без руху.

Однак, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» оскаржило його до Київського апеляційного адміністративного суду, проте ухвалою від 02.06.2014 р. судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» було відмовлено.

В той же час, зважаючи на те, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2014 р. залишилась в силі, а також те позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху №826/3615/14 від 21.03.2014 р., 19.06.2014 р. Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу №826/3615/14 про повернення позовної заяви позивачу.

Однак, знову ж таки не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014 р. про повернення позовної заяви, вважаючи її протиправною позивачем було оскаржено її до суду апеляційної інстанції.

Отже, враховуючи вищевикладене, необхідно звернути увагу, що право відповідача на винесення та направлення податкової вимоги безпосередньо пов'язане з закінченням десятиденного строку з моменту винесення податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірки позивача. В той же час, у разі якщо платник податків розпочинає процедуру оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, право на винесення податкової вимоги не виникає.

Більше того, у відповідності до п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, оскільки на момент винесення відповідачем оскаржуваної Податкової вимоги №989-25 (25.09.2014 р.) ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014 р. законної сили не набрала, суд приходить до висновку, що податкова вимога була винесена відповідачем до моменту узгодження податкового зобов'язання та як наслідок погоджується з доводами позивача щодо протиправності винесеної ДПІ у Деснянському р-н ГУ Міндоходів у м.Києві Податкової вимоги №989-25.

Відповідно до п.88.1ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

В той же час, відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, виходячи зі змісту вказаних вище норм ПК України право податкової застави виникає виключено з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки станом на день винесення Рішенням про опис майна у податкову заставу №5708/10/26-52-25-33, податковий борг позивача не був узгоджений, зважаючи на триваючу процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення №0003922205 від 06.11.2013 р., зазначене рішення було прийнято з порушенням пп.89.1.2. п.89.1 ст.89 ПК України, як наслідок суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності винесеного відповідачем Рішенням про опис майна у податкову заставу №5708/10/26-52-25-33.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити з податкової застави майно позивача, має місце зазначити таке.

Після скасування Рішення №5708/10/26-52-25-33, майно що перебуває у податковій заставі автоматично звільняється.

Більше того, необхідно звернути увагу, що доказів наявності майна позивача у податковій заставі, ТОВ «ТК «Глобал Імпорт» до суду не надано, як і не надано доказів, на рахунок того, що після скасування оскаржуваного Рішення №5708/10/26-52-25-33 таке майно не буде звільнено відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у цій частині позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 січня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 22 січня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.