Ухвала

від 22.01.2015 по справі 826/11978/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11978/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокстайл» про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсним установчих документів, скасування державної реєстрації установчих документів і припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нокстайл» про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсним установчих документів, скасування державної реєстрації установчих документів і припинення юридичної особи. Свої позовні вимоги мотивував фактом проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Нокстайл» з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме, на підставі неправдивих відомостей про особу засновника підприємства - ОСОБА_2, наслідком чого є фіктивність фінансово-господарської діяльності цього підприємства. Так, в ході здійснення працівниками оперативного управління ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві заходів по відпрацюванню ризикових платників податків, в т.ч. підприємства ТОВ «Нокстайл», було встановлено, що дане підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням (м.Київ, вул.Вітряні Гори, буд.21/7) та отримані письмові пояснення від громадянина ОСОБА_2, в яких останній повідомив, що до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Нокстайл» не причетний. Також ОСОБА_2 пояснив, що на даний час являється безробітним, та займатися підприємницькою діяльністю ніколи не планував. Приблизно в березні 2014 року ОСОБА_2 втратив паспорт громадянина України та довідку про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, що були видані на його ім'я. Просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Нокстайл» через порушення закону, допущені при його реєстрації, які не можна усунути; визнати недійсними установчі документи ТОВ «Нокстайл» з моменту реєстрації; скасувати державну реєстрацію установчих документів цього Товариства; припинити юридичну особу ТОВ «Нокстайл».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 вересня 2014 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наявних в матеріалах справи ТОВ «Нокстайл» (ідентифікаційний код 38951854) 25 жовтня 2013 року було зареєстроване Головним управлінням юстиції у м.Києві як юридична особа (номер запису в 1 071 102 0000 031320).

Наразі відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві як платник податків, що не заперечується представником позивача.

Згідно довідки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про встановлення місцезнаходження платника податків від 11.08.2014 року №543/07 станом на 11 серпня 2014 року підприємство ТОВ «Нокстайл» за місцезнаходженням (м.Київ, вул.Вітряні Гори, 21/7) не виявлено. Як наслідок, контролюючим органом до відповідного органу державної реєстрації було направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням по формі №18-ОПП від 11.08.2014р.№ 4521/9/26-56-18-04-20.

При цьому позивач не надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Нокстайл» з відомостями про внесення державним реєстратором запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Також позивач не надав усних чи письмових відомостей про останню подану ТОВ «Нокстайл» до податкової інспекції податкову звітність та про відсутність у цього підприємства суми податкової заборгованості перед бюджетами станом на день звернення ДПІ із цим позовом до суду.

Крім того, на виконання вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.07.2013 року №245/ДСК щодо відпрацювання ряду суб'єктів господарської діяльності як ризикових підприємств з ознаками «податкова яма», позивачем в результаті опитування співробітником ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві засновника і директора ТОВ «Нокстайл» ОСОБА_2 були відібрані пояснення щодо непричетності вказаної фізичної особи до державної реєстрації та фінансово-господарської діяльності такого підприємства. Додатково ОСОБА_2 повідомив, що в період з березня по серпень 20 14 року у нього вкрали паспорт серії НОМЕР_1 та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. У зв'язку з чим він у березні 2014 року звернувся із заявою до органу внутрішніх справ (копії заяви та відповіді щодо її розгляду додаються до пояснень).

Однак відповідачем копія згаданої вище заяви ОСОБА_2 по факту викрадення у нього паспорту громадянина України і довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру суду надана не була.

Копії установчих документів юридичної особи ТОВ «Нокстайл» (статут) та документів про призначення ОСОБА_2 на посаду директора цього підприємства відповідач до суду також не подав.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Статтями 2 та 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №755-IV), встановлено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 5 названого Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону №755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, відповідно до ч.2 ст.38 Закону №755-IV, є: - визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; - провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; - невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; - неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; - визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; - неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; - нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; - неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 12 статті 92 основного закону України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Одночасно, Конституція України не передбачає право центральних органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Зокрема, у пп.20.1.37 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

У відповідності до положень п.67.2. ст.67 ПК України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Також, згідно із п.11.10 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за №1562/20300, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Статтею 551 Господарського кодексу України визначено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Відповідно до ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відтак, з урахуванням наведеного, податковий орган має право звернутися до суду з визначеними вище у Податковому кодексу України вимогами.

З наявних матеріалів справи вбачається, що як на підставу своїх вимог про припинення юридичної особи ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві посилається на проведення реєстрації ТОВ «Нокстайл» в державних органах на фізичну особу (ОСОБА_2), яка в дійсності не мала наміру створювати підприємство, проводити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження з порушенням діючого законодавства України.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому позивачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про порушення кримінального провадження за фактом фіктивного створення юридичної особи - ТОВ «Нокстайл» (тобто, процесуальних документів про порушення кримінального провадження та стан його розслідування на моменту розгляду справи у суді), притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення певним фізичним особам, що були причетні до створення та реєстрації в державних органах цього підприємства, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Що ж до посилань відповідача на факт ймовірної реєстрації юридичної особи ТОВ «Нокстайл» в державних органах реєстрації на підставі викрадених у ОСОБА_2 документів (паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру), то наявними матеріалами справи дані фактичні обставини не підтверджуються.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 січня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 22 січня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.