Рішення

від 22.01.2015 по справі 903/1211/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2015 р. Справа № 903/1211/14

за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації

до відповідача: Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині

про стягнення 4 979,80 грн.

Суддя Кравчук В.О.

при секретарі судового засідання Міськіву Т.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Лікунов Т.Ю., довіреність №98-3026 вих. 14, від 12.05.2014р.

від позивача: Оришко В.О., довіреність №2340/17/2-14 від 17.11.2014р .

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України прокурору та відповідачу роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

В судовому засіданні 21.01.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач - прокурор м. Луцька в інтересах держави в особі департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині - 4 979,80 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ і міст області від 01.12.2010р. за №45 , з них: 4 681,02 грн. основного боргу, 158,35грн. - пені, 140,43грн. - 3% річних та судових витрати по справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.12.2014р. порушено провадження у справі та зобов'язано сторін та прокурора надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 17.12.2014р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити .

Відповідач вимог ухвали суду від 03.12.2014р. не виконав, в судове засідання 17.12.2014р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, так як ухвала суду від 03.12.2014р. повернулась до господарського суду Волинської області 09.12.2014р. з відміткою "За зазначеною адресою не проживає"(а.с. 45 - 47).

Розгляд справи відкладався на 21.01.2015р.

В судовому засіданні 21.01.2015р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити .

Відповідач повторно вимог ухвали суду від 17.12.2014р. не виконав, в судове засідання 21.01.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, водночас, про час та місце був вчасно повідомлений, що свідчить відмітка про отримання рекомендованого повідомлення особисто - 26.12.2014р. №4301032880457 (а.с. 56).

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору вже відкладався, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

01.12.2010р. між головним управлінням агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (Орендодавцем, відповідно до розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 29.10.2012р. - департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації ) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників Волині (Орендар) укладено договір №45 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ і міст області.

Відповідно до умов Договору та на підставі акту прийому - передачі основних засобів від 01.12.2010р. орендодавець передав в тимчасове платне володіння та користування кабінет №69 площею 15 кв. м., який розташований за адресою м.Луцьк, пр. Перемоги, 14 (а.с.13).

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначена станом на 01.12.2010р. та становить - 177,75 грн., підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.4 Договору орендар сплачує орендну плату щомісячно до 5 -ого числа наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Згідно з п. 3.5. Договору крім орендної плати, орендар сплачує витрати орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від результатів господарської діяльності. Орендна плата вноситься в грошовій формі до останнього числа розрахункового місяця у відповідності з отриманими рахунками.

За період з грудня 2011р. - листопад 2012р. у орендаря перед орендодавцем виникла заборгованість по орендній платі, відшкодуванні витрат балансоутримувачу на утримання нерухомого майна, що склала: 4 681,02 грн. та підтверджується виставленими рахунками:№5 від 31.01.2012р., №36 від 29.02.2012р., №68 від 30.03.2012р., №99 від 30.04.2012р., №129 від 31.05.2012р., №159 від 29.06.2012р., 3189 від 31.07.2012р., №218 від 31.08.2012р., №248 від 28.09.2012р., №279, від 31.10.2012р. та №310 від 30.11.2012р. (а.с.16-26).

Згідно п. 3.3. Договору, при несвоєчасному внесенні орендної плати, перерахованої несвоєчасно або не в повному обсязі стягується на користь орендодавця за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Згідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за несвоєчасне внесення орендної плати склала - 4 979,80 грн., з них: 4 681,02 грн. - основний борг, 158,35 грн. - пені та 140,43 грн. - 3% річних.

Листами - претензіями від 27.06.2013р. за №5-17/1784 та від 26.11.2013р. за №5-17/3186 департамент агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації повідомляло відповідача про існування боргу по сплаті орендної плати за договором №1127 від 15.01.2014р. , а також про наслідки несплати вказаного боргу (а.с.42-43).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер. Укладений договір індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна №45 від 01.12.2010р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, беручи до уваги фактичні обставини справи, зокрема, той факт, що відповідач без належних на те підстав своєчасно не сплачував орендну плату, в результаті чого виникла заборгованість та не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення шкоди суд дійшов до висновку, що вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, заборгованість в сумі 4979,80 грн. не погашена, то сплату судового збору в сумі 1 827,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 , господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині (Волинська обл., Ковельський район, с. Мирин код ЄДРПОУ 25091676) на користь Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (м. Луцьк, пр. Перемоги, 14 код ЄДРПОУ 00730282) 4 979,80 грн. , з них: 4 681,02 грн. основного боргу, 158,35грн. - пені та 140,43грн. - 3% річних .

3 . Стягнути з Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині (Волинська обл., Ковельський район, с. Мирин код ЄДРПОУ 25091676) судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. , отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача МФО 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністраці до Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині про стягнення 4 979,80 грн .

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

22.01.2015

Суддя В. О. Кравчук