Рішення

від 15.01.2015 по справі 908/5026/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 908/5026/14

За позовом Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 30) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (69015, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Світ» (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 34-А, кв. 41)

про зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Луцик Т.В. - представник за довіреністю № 01/02-17/02653 від 02.09.13.

Від відповідача: не з'явився

Від прокуратури: Лєскіна І.С., прокурор прокуратури Запорізької області (посвідчення № 205 від 08.10.10.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 18.11.14. звернувся Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Світ» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Світ» повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку загальною площею 1,4208 га, вартістю 6881502,72 грн., кадастровий номер 2310100000:06:005:0064, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди земельної ділянки та неповерненням спірної земельної ділянки Запорізькій міській раді, Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовом про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.14. порушено провадження у справі № 908/5026/14, справі присвоєно номер провадження 19/142/14, судове засідання призначено на 04.12.14. о 12-30.

Представник прокуратури в судовому засіданні 04.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задовольнити повністю.

Від позивача через канцелярію господарського суду 03.12.14. надійшло письмове обґрунтування позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд задовольнити позовні вимоги Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.14. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.14. розгляд справи № 908/5026/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18.12.14. о 10-30.

Представник прокуратури в судовому засіданні 18.12.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.14. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.14. повторно не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.14. розгляд справи № 908/5026/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.01.15. о 10-30.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 15.01.15. від Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що сторонами не було укладено додаткової угоди до Договору щодо поновлення строку оренди землі, а продовження користування земельною ділянкою не є підставою для поновлення Договору.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 15.01.15. підтримали позовні вимоги, просили суд позов Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання втретє 15.01.15. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5026/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Прокурор зазначає та з матеріалів справи вбачається, що рішенням сьомої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 29/120 від 27.12.06. Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Світ» надано в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,4208 га, кадастровий номер 2310100000:06:005:0064, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів.

На виконання зазначеного вище рішення, 21.03.07. між Запорізькою міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Світ» (далі - Орендар) укладено Договір оренди землі № 00277, який був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.04.07. № 040726100277 (далі - Договір).

Пунктом 1 Договору сторонами передбачено, що Орендодавець, відповідно до рішення сьомої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 29/120 від 27.12.06. надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку: для розташування торговельного майданчику по реалізації автозапчастин, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,14208 га (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 19 Договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до Договору.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 26.04.07. за Договором, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що Орендодавець передав земельну ділянку, кадастровий номер: 2310100000.06.005.0064, загальною площею 0,14208 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 31, а Орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

Пунктом 8 Договору погоджено, що Договір укладається на п'ять років.

Дія Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 33 Договору).

Як зазначає Прокурор, в зв'язку з реєстрацією Договору 26.04.07., відповідно до п. 33 Договору, він припинив свою дію 26.04.12.

Статтею 20 Договору передбачено, що після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Приписами ст. 30 Договору передбачено, що після закінчення строку Договору оренди землі, Орендар зобов'язаний договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному стані.

Прокурор вказує на те, що відповідно до листа Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради № 4902/02-03 від 30.10.14. вбачається, що рішення Запорізької міської ради про поновлення Договору не приймалось, додаткова угода про поновлення Договору оренди землі не укладалась.

Прокурор посилається на те, що відповідачем не виконано умови Договору оренди землі щодо підписання акту прийому-передачі земельної ділянки після припинення дії Договору та не повернуто спірну земельну ділянку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Прокурор вказує на те, що порушення відповідачем умов Договору оренди землі щодо неповернення земельної ділянки після припинення дії Договору оренди землі є підставою для зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку за актом прийому-передачі.

Оцінюючи подані прокуратурою та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди та умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 Договору передбачено, що Договір укладається на п'ять років.

Дія Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 33 Договору).

Як встановлено вище, Договір укладається на п'ять років з моменту реєстрації, а отже, до 26.04.12.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду земельної ділянки» (в редакції станом на 26.04.12.) встановлено, що в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.11., зазначено, що до вирішення спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.11).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак, господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

З усних пояснень представника позивача вбачається, що на даний час відповідач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату за її користування. Також позивач підтвердив у судовому засіданні 15.01.15. той факт, що Запорізькою міською радою не надсилались відповідачу будь-які листи повідомлення у строк, передбачений ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», про заперечення з боку позивача у поновленні Договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не надіслав позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі, а позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди та сплачувати оренду плату, суд дійшов висновку, що Договір оренди земельної ділянки у відповідності до норм ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 26.04.12.) був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення інтересів держави в особі позивача у справі, як органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Прокурором Хортицького району м. Запоріжжя належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Світ» законних та охоронюваних інтересів Запорізької міської ради.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється сума судового збору в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позову немайнового характеру справляється сума судового збору в сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.13. зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За таких обставин, вимога про повернення земельної ділянки є майновою вимогою, яка має обчислюватись з вартості оцінки спірної земельної ділянки.

Згідно витягу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області № 9-8-0,5-168/2-14 від 24.02.14., нормативно - грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 6881502,72 грн., в зв'язку з чим з позивача в дохід Державного бюджету України стягується сума судового збору в розмірі 73080,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради відмовити повністю.

2. Стягнути з Запорізької міської ради (69015, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 02140892) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31215206783007) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.01.15.

Суддя І.В. Давиденко

Згідно з оригіналом. Помічник судді О.О.Хрипко