Рішення

від 21.01.2015 по справі 910/27625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27625/14 21.01.15 За позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави - Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі - Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв'язок»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустінвест»

про стягнення 4303,81 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від державного органу - без участі;

від позивача - без участі;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Тимко В.В. (посвідчення № 025581).

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави - Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі - Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв'язок» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустінвест» (далі - Відповідач) про стягнення 4303,81 грн. заборгованості та санкцій за Договором оренди №958 від 22.05.2013. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Позивач та Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України подали клопотання, у якому позов заступника прокурора підтримують та простять справу слухати за відсутності їх повноважних представників. Окрім того Позивачем були подані документи на виконання вимог ухвали суду.

Відзиву на позов Відповідач не подав. У судове засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такої неявки покладаються на Відповідача.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2013 між Позивачем, як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем, було укладено Договір № 958 оренди, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 6,00 кв.м., які знаходяться у власності Орендаря, за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3.

Строк дії Договору та оренди приміщення встановлено з 22.05.2013 до 30.04.2014.

Фактично приміщення було передано в оренду за актом від 22.05.2013 та повернуто 30.04.2014.

Орендна плата за базовий місяць оренди (травень 2013 року) становить 396 грн. (з ПДВ), та Орендар сплачує орендну плату з урахуванням індексації. Зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в рахунок плати за останній місяць оренди в розмірі 396 грн. При припиненні Договору здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного завдатку.

Орендодавець до 25-го числа кожного місяця виставляє Орендарю рахунок-фактуру, згідно якого останній здійснює авансовий платіж за оренду до 5-го числа наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, крім випадків дефляції. Орендар зобов'язаний самостійно забрати рахунок-фактуру в бухгалтерії Орендодавця.

Рахунок-фактура на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсація земельного податку виставляються Орендодавцем, згідно якого Орендар перераховує Орендодавцю кошти до 15-го числа наступного розрахункового місяця, та цей рахунок Орендар також зобов'язаний самостійно забрати в бухгалтерії Орендодавця.

Відшкодування вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат тощо проводиться на підставі фактичних витрат пропорційно орендованої площі до загальної.

Позивач заявляє до стягнення заборгованість в розмірі 2399,54 грн., що виникла в зв'язку з неповністю сплаченими орендними платежами за період оренди з листопада 2013 року по квітень 2014 року включно, а також заборгованість в розмірі 882,46 грн., що виникла в зв'язку з неповністю оплаченими комунальними послугами за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року включно, разом 3282 грн.

Доказів погашення 3282 грн. заборгованості матеріали справи не містять.

Судом вищевказана сума заборгованості перевірена, та визнана обґрунтованою і арифметично правильною.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та/або якості наданих Позивачем Відповідачу передбачених умовами Договору послуг у вищевказані періоди, а відтак, згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 3282 грн. з орендної плати та за комунальні послуги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- 15% річних на підставі п. 8.3 Договору та ст. 625 ЦК України за весь період прострочення;

- пені відповідно до п. 8.2 Договору, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

- штрафів у розмірі 10% та 0,1% на підставі пунктів 8.4 та 8.5 Договору та статей 546, 549 ЦК України.

Перевіривши додані до позову розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення, 284,89 грн. пені, 345,42 грн. 15% річних, 239,95 грн. 10% штрафу та 151,55 грн. 0,1% штрафу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо порушення інтересів держави в межах даного спору, що стали підставою для подання даного позову заступником прокурора, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Закон не обмежує право прокурора на подання позову в інтересах держави в особі того її органу, що перебуває поза територією, на яку поширюються повноваження даного прокурора, та право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, якій передані 100% корпоративних прав Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв'язок», тому порушення економічних інтересів держави в даному випадку вбачається у недоотриманні прибутку підприємством, 100 % якого належить державі.

Отже, з огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у заступника прокурора права на звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір (1827 грн.), від сплати якого заступник прокурора звільнений, стягується з Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустінвест» (м. Київ, вул. Солом'янська, 3, кв. 42; ідентифікаційний код 38513366) на користь Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв'язок» (м. Київ, вул. Солом'янська, 3; ідентифікаційний код 01168185) 3282 (три тисячі двісті вісімдесят дві) грн. заборгованості, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 89 коп. пені, 345 (триста сорок п'ять) грн. 42 коп. 15% річних, 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 95 коп. 10% штрафу, 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 55 коп. 0,1% штрафу.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустінвест» (м. Київ, вул. Солом'янська, 3, кв. 42; ідентифікаційний код 38513366) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.01.2015

Суддя Сташків Р.Б.