Рішення

від 22.01.2015 по справі 917/2521/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015 р. Справа №917/2521/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Дочірнього підприємства "Комунальник" Закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона № 64", вул. Пушкіна, 53, м. Полтава, Полтавська область,36000

про стягнення грошових коштів в сумі 11 609,48 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко А.С. дов. №14-100 від 18.04.2014 року

від відповідача: Дігтярь Л.А. ордер ПТ на надання правової допомоги №060689ивід 23.12.2014 року

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 25.12.2014 року на підставі статті 77 ГПК України.

В судовому засіданні 22.01.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив про дату виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 11 609,48 гривень боргу за договором купівлі-продажу природного газу №13/3089-ТЕ-24 від 28.12.2012 року, з яких: 5 249,45 грн. пеня, 1 246,36 грн. 3% річних, 5 113,66 грн. інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2014 року виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.12.2014 року озвучила суду письмове клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені до 3 000,00 грн.

Представник позивача проти зменшення пені заперечував.

В судовому засіданні 22.01.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2015 року озвучила суду письмове клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував, посилаючись на те, що пунктом 9.3. договору купівлі-продажу природного газу №13/3089-ТЕ-24 від 28.12.2012 року сторони встановили строк позовної давності, щодо стягнення пені тривалістю 5 років.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив :

28 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, компанія, позивач) та Дочірнім підприємством "Комунальник" Закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона № 64" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3089-ТЕ-24 (арк. с. 14-19).

Відповідно до п. 1.1 договору у 2013 році продавець зобов'язався передати покупцю природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах, визначених договором.

Пунктом 3.3. даного договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

В пункті 6.1. договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивачем протягом січня - грудня 2013 року було передано відповідачу природний газ в обсязі 324,711 тис. куб. м. на загальну суму 449 745,52 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 29.03.2013 року, від 28.02.2013 року, від 31.03.2013 року, від 31.04.2013 року, від 30.05.2013 року, від 31.06.2013 року, від 30.07.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року , від 31.10.2013 року, від 30.11.2013 року та від 31.12.2013 року (арк. с. 20-31).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором, щодо своєчасного проведення розрахунку за отриманий прийнятий природний газ виконав невчасно. В зв'язку з чим позивачем на підставі пункту 7.2. договору та ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5 249,45 грн., 3% річних в сумі 1246,36 грн., інфляційні в сумі 5113,66 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що актами прийому-передачі природного газу від 29.03.2013 року, від 28.02.2013 року, від 31.03.2013 року, від 31.04.2013 року, від 30.05.2013 року, від 31.06.2013 року, від 30.07.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року , від 31.10.2013 року, від 30.11.2013 року та від 31.12.2013 року (арк. с. 20-31) підписаних сторонами, підтверджується факт передачі позивачем відповідачу природного газу на загальну суму 449 745,52 грн.

Отже, відповідач, підписавши договір купівлі-продажу природного газу №13/3089-ТЕ-24 від 28.12.2012 року, акти прийому-передачі природного газу, взяв на себе зобов'язання з оплати переданого природного газу в строки визначені умовами договору.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 7.2. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов п.6.1. договору, він зобов'язується сплатити, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 5 249,45 грн. та 3% річних в сумі 1 246,36 грн., за періоди: з 14.02.2013 року по 15.02.2013 року ( за зобов'язаннями за січень 2013 року), з 14.03.2013 року по 28.03.2013 року ( за зобов'язаннями за лютий 2013 року), з 14.04.2013 року по 11.06.2013 року (за зобов'язаннями за березень 2013 року), з 14.05.2013 року по 05.09.2013 року (за зобов'язаннями за квітень 2013 року), з 14.06.2013 року по 19.09.2013 року (за зобов'язаннями за травень 2013 року), з 14.07.2013 року по 27.09.2013 року (за зобов'язаннями за червень 2013 року), з 14.08.2013 року по 24.10.2013 року (за зобов'язаннями за липень 2013 року), з 14.09.2013 року по 05.11.2013 року (за зобов'язаннями за серпень 2013 року), з 14.10.2013 року по 11.11.2013 року (за зобов'язаннями за вересень 2013 року), з 14.11.2013 року по 11.12.2013 року (за зобов'язаннями за жовтень 2013 року), з 14.12.2013 року по 13.01.2014 року (за зобов'язаннями за листопад 2013 року), з 14.01.2014 року по 16.10.2014 року (за зобов'язаннями за грудень 2013 року) та інфляційні в сумі 5 113,66 грн. за періоди: 09.2013 року - 10.2013 року,11.2013 року ( за зобов'язаннями за серпень 2013 року), 10.2014 року,11.2014 року ( за зобов'язаннями за вересень 2013 року), 11.2013 року, 12.2013 року ( за зобов'язаннями за жовтень 2013 року), 12.2013 року, 01.2014 року ( за зобов'язаннями за листопад 2013 року),01.2014 року, 02.2014 року - 08.2014 року, 09.2014 року, 10.2014 року, 11.2014 року ( за зобов'язаннями за грудень2013 року) (розрахунок, арк. с. 9-13).

Представник відповідача озвучила суду письмове клопотання про застосування строку позовної давності, щодо нарахування пені.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання виходячи з наступного.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як вбачається з пункту 9.3. договору купівлі-продажу природного газу №13/3089-ТЕ-24 від 28.12.2012 року сторони встановили строк позовної давності, щодо стягнення пені тривалістю 5 років.

Відповідно до статті 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Отже, з вище викладеного вбачається, що позивач звернувся про стягнення пені в межах строку позовної давності.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що дані розрахунки є обґрунтованими і правомірними, тому вимоги щодо стягнення пені в сумі 5 249,45 грн., 3% річних в сумі 1246,36 грн., інфляційних в сумі 5113,66 грн. підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.12.2014 року озвучила суду письмове клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені до 3 000,00 грн.

Позивач проти зменшення пені заперечував.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про зменшення розміру пені до 3000,00 грн. відповідач посилався на те, що він є організацією з комплексного обслуговування об'єктів (функції ЖЕД), відсутність його вини у виникненні боргу оскільки даний борг виник виключно з підстав несплати мешканцями комунальних послуг та на свій скрутний фінансовий стан.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За змістом приписів пункту 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що важкий фінансовий стан відповідача не є винятковими випадками у розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України та підставою для зменшенні пені, яка підлягає до стягненню.

Крім того, судом враховано, що нараховані штрафні санкції (пеня) не є надмірно великими.

З огляду на вищевикладене суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Комунальник" Закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона № 64" (вул. Пушкіна, 53, м. Полтава, Полтавська область,36000, ідентифікаційний код 33804504) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 20077720) - 5 249,45 гривень пені, 5 113,66 гривень інфляційних , 1 246,36 гривень 3% річних, 1827,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.01.2015 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією