Постанова

від 23.01.2015 по справі 922/3718/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа № 922/3718/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Романенко Т.М. (довіреність № 08-11/4688/2-14 від 24.12.2014р.),

відповідача - Подольської Т.В. (довіреність № 20/01 від 20.01.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4110 Х\1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року у справі № 922/3718/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Спільного підприємства "Фрегат" ТОВ, м. Харків

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Спільного підприємства "Фрегат" ТОВ про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованого 24 травня 2006 року за № 440667100066 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди в редакції, яка викладена у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року у справі № 922/3718/14 (суддя Денисюк Т.С.) позовні вимоги залишені без задоволення.

Харківська міська рада з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у спірних правовідносинах; надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського процесуального кодексу України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору. Вважає невірним висновок суду про те, що застосуванням Управлінням Держкомзему в м. Харкові коефіцієнта функціонального використання 2,5, який встановлений для земельних ділянок комерційного використання, не відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 658 від 20.01.2015р.), в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем не доведено проведення обстеження земельної ділянки, не надано доказів віднесення спірної земельної ділянки до відповідної категорії земель за функціональним використанням. Крім того, позивач не мав права визначати у Додатковій угоді до договору оренди землі нормативну грошову оцінку землі на підставі Витягу №783 від 30.10.2013р., в якому застосовано інше функціональне використання земельної ділянки, ніж те, що визначено у договорі оренди землі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, а саме - наявності обов'язку відповідача щодо укладення спірної додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі та недоведеність відповідності пропонованої Додаткової угоди нормам діючого законодавства в сфері земельних відносин.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Згідно статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів справи, 24.05.2006 р. між Харківською міською радою (Орендодавець) та Спільним підприємством «Фрегат» ТОВ (Орендар) був укладений договір оренди землі, зареєстрований 24.05.2006 р. за №440667100066 у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відповідно до п.1 якого Орендодавець на підставі рішення ХХІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 28.04.2004 р. за №54/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 130 (а. с. 16-19).

Згідно розділу договору "Об'єкт оренди" в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,3272 га, в т.ч. під забудовою 0,0356 га, інших угідь 0,2916 га; на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-2", яка належать Орендареві на праві приватної власності, а також інші об'єкти інфраструктури.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки №818/06 від 16.02.2006 р. становить 4 689 472 грн. (п.5 Договору оренди).

Факт приймання-передачі об'єкту оренди підтверджується актом від 24.05.2006 р. (а. с. 20).

Пунктом 9 Договору визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою та порядок внесення її орендарем на рахунок відділення Державного казначейства у Харківській області. Так, розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 2006 рік - 6311,25 грн.; 2007 рік - 7425,00 грн.

Відповідно до п.1.1 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 р.», базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова складає 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (а.с. 23-24).

Пунктом 2 Рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 р. № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 р." та була введена в дію з 01.03.2008р.

В пунктах 2,3 рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" зазначено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 р.

Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Згідно витягу №783 від 30.10.2013 р. (№3811/08) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 9 610 257,00 грн. (а.с. 29).

Пунктом 5 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Харківська міська рада рішенням №960/12 від 29.12.2012 р. затвердила Порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові.

Відповідно до п. 36 Договору оренди землі, зареєстрованого 24.05.2006 р. за №440667100066 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направив на адресу відповідача проект Додаткової угоди до Договору оренди разом із листом - пропозицією за вих. № 5531/0/225-13 від 17.12.2013 р. (а.с. 30), проте, відповідач звернення позивача проігнорував, додаткову угоду не підписав, що змусило позивача звернутись до Господарського суду Харківської області з позовом про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеної додаткової угоди до Договору у редакції, запропонованої позивачем в позовній заяві.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або оренду плату (стаття 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

В статті 13 Закону України "Про оцінку земель" зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі статтею 15 цього Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).

За змістом статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно п. 2.1., п. 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. за №1269/13, Департамент земельних відносин на підставі п. 4 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. за №1209/13, здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.

В пункті 36 Договору оренди та в статті 30 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З приписів частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

За умовами Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

До того ж, як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

А тому, посилання суду першої інстанції та представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що відсутні належні докази отримання відповідачем листа-пропозиції та проекту Додаткової угоди є необґрунтованими.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 р. у справі №28/5005/640/2012, від 20.08.2013 р. у справі №5009/3430/12, яка відповідно до приписів статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Колегія суддів зазначає, що рішення Харківської міської ради на момент розгляду справи в судовому порядку не скасовані, є чинними; в матеріалах справи наявні витяг з технічної документації за №783 (а.с.29), розрахунок розміру орендної плати №249/14 (а.с. 28); пропозиція (а.с.30) щодо змін умов договору здійснена позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо внесення змін до п.п. 2, 5, абзацу 2 п.9 договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер якої, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №6310136900:02:003:0003 (а.с. 26), які стосуються кадастрового номеру земельної ділянки, розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати, а саме:

- доповнити пункт 2 Договору оренди земельної ділянки від 24.05.2006 р. наступним змістом: «Кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:02:003:0003»;

- п. 5 викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №783 від 30.10.2013 р. становить 9610257 грн. (дев'ять мільйонів шістсот десять тисяч двісті п'ятдесят сім);

- абзац другий п. 9 викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 249/14 від 30.10.2013р. на рік становить 4,8 % від її нормативної грошової оцінки і складає 461292,34 грн. (чотириста шістдесят одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні 34 копійки), або в місяць - 38441,03 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста сорок одна гривня 03 копійки)".

Колегія суддів зазначає, що наведена у позові додаткова угода містить положення щодо зміни інших пунктів договору оренди землі, які не стосуються розміру орендної плати.

Такі інші вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки вони частково дублюються з укладеними умовами Договору, та частково зводяться до покладення на відповідача додаткових обов'язків, не передбачених умовами спірного договору.

Так, преамбула до запропонованої позивачем Додаткової угоди містить посилання на наявність домовленості між відповідачем та Харківською міською радою в особі її голови. Разом з тим, про відсутність таких домовленостей свідчить безпосереднє звернення позивача до суду, а тому наявний між сторонами спір з приводу зазначеного вище. У зв'язку із чим, дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач повинен був в межах підстав позову обґрунтувати необхідність внесення змін до пунктів договору, які не стосуються зміни нормативної грошової оцінки землі.

Запропонована позивачем редакція абзацу першого п. 9 - міститься у самому Договорі, а тому підстави доповнювати цей абзац зазначеного пункту відсутні.

Відсутні в позовній заяві також обґрунтування позовних вимог щодо зміни п.13,14 та п. 28 Договору.

Про незаконність цих вимог позивача свідчить те, що в даному разі позивач просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, при цьому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами, оскільки згідно частини другій статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).

В данному ж випадку позивач, пропонуючи умови договору, котрих немає у типовому договорі оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів №220 від 30.03.2004 р. «Про затвердження Типового договору оренди землі», насправі просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановлені частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України.

Такі висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 01.10.2014 р. у справі №922/1209/14.

Щодо висновку суду першої інстанції про неправомірність позивача застосування Управлінням Держкомзему в місті Харкові коефіцієнта функціонального використання 2,5, який встановлений для земельних ділянок комерційного використання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Такої категорії земель за основним цільовим призначенням, як землі комерційного використання, немає.

В той же час, землі комерційного використання є категорією земель за функцією використання. Таку класифікацію земель передбачено виключно додатком 1 "коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".

У вказаному додатку здійснено класифікацію земель саме за функцією використання з метою визначення коефіцієнту функціонального використання (Кф), який застосовується при наданні даних та оформленні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Земельна ділянка відповідача відноситься за основним цільовим використанням до категорії землі житлової та громадської забудови, а за функціональним використанням до земель комерційного використання.

Суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку, ототожнивши різні терміни земельного законодавства, а Управління Держземагенство у м. Харкові, в свою чергу, цілком правомірно використав коефіцієнт цільового використання 2,5 для земель комерційного використання у витязі від 30.10.2013 р. №783 з технічної документації про нормативну грошову оцінки земельної ділянки.

Крім того, згідно додатку 2 до розділу 4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів було затверджено «Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки», в якому визначено різницю термінів «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою» та «Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь», зокрема, земельні ділянки під забудовою - це земельні ділянки несільськогосподарського призначення, а не під будівлями та спорудами.

Формула розрахунку для земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) та земель несільськогосподарського призначення (під забудовою) різні; при формуванні Витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від її використання, дані вносяться в той або інший блок розрахунку.

Враховуючи викладене, Управлінням Держземагенства вірно визначено нормативну грошову оцінку усієї земельної ділянки як під забудовою.

А тому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини справи та не вірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року у справі № 922/3718/14 - скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміні рішення.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 листопада 2014 року у справі №922/3718/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до пунктів 2, 5 та абзацу 2 п.9 договору оренди землі, зареєстрованого 24.05.2006 р. №440667100066.

Пункт 2 доповнити словами «Кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:02:003:0003».

Пункт 5 викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №783 від 30.10.2013 р. становить 9610257 грн. (дев'ять мільйонів шістсот десять тисяч двісті п'ятдесят сім)».

Абзац 2 пункту 9 викласти в наступній редакції: «Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 249/14 від 30.10.2013 р. на рік становить 4,8 % від її нормативної грошової оцінки і складає 461292,34 грн. (чотириста шістдесят одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні 34 копійки), або в місяць - 38441,03 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста сорок одна гривня 03 копійки)».

Стягнути зі Спільного підприємства «Фрегат» Товариство з обмеженою відповідальністю (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 36, ідентифікаційний код 30656850) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір в розмірі 1218,00 грн. за подання позову та 609,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 23.01.2015р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.