Постанова

від 28.04.2014 по справі 804/4202/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 804/4202/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представників позивача Задорожної Л.Ф., Іщенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.11.2013 року № 0001282211 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32583,75 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вказане рішення, яке прийнято відповідачем та залишено без змін рішенням Міністерством доходів і зборів України, є протиправними, адже суперечать вимогам ст. 56 Податкового кодексу України. Так, проведеною відповідачем камеральною перевіркою позивача не враховано, що податкове повідомлення - рішення від 11.09.2013 року № 0000632211, яким підприємству знижено розмір від'ємного значення з ПДВ за грудень 2012 року на суму 26067,00 грн., оскаржено позивачем в судовому порядку та є неузгодженим. За таких обставин, підприємством правомірно не було відображено в декларації з ПДВ за вересень 2013 року суми зменшеного розміру від'ємного значення, а висновки відповідача щодо заниження сум податкових зобов'язань за спірний період, не грунтуються на нормах діючого податкового законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Відповідач - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 38). Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, просив у задоволенні позову відмовити виходячи із наданих до суду заперечень. З наданих до суду заперечень свідчить, що сума від'ємного значення в розмірі 26067,00 грн. за період - грудень 2012 року, зменшена на підставі податкового повідомлення - рішення від 11.09.2013 року № 0000632211, є неузгодженою у зв'язку із оскарженням позивачем вказаного рішення. За таких обставин, позивач повинен був неузгоджену суму від'ємного значення відобразити в декларації з ПДВ за вересень 2013 року в рядку 21.3 декларації із знаком «-26067,00 грн.». Оскільки, позивачем були допущені порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, контролюючим органом правомірно було зроблено висновок про заниження сум податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 26067,00 грн. та донараховані відповідні суми оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 18.11.2013 року № 0001282211.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що 15.10.2013 року позивачем до відповідача подана декларація з податку на додану вартість за вересень 2013р., за даними якої: ряд. 18 «позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-ряд. 17) складає 22500 грн.»; ряд. 25 «сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) складає 22500 грн.»; ряд.25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету 22500 грн.» (а.с. 15-16).

31.10.2013 року завідувачем сектору камеральних перевірок управління податкового аудиту Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Юрчуком Ю.В. проведено камеральну перевірку поданої податкової звітності з ПДВ, в ході якої встановлено порушення п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України та п.4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, а саме, ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» неправомірно не відображено в ряд. 21.3 податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року суму зменшеного залишку від'ємного значення (26067,00 грн.) на підставі податкового повідомлення - рішення від 11.09.2013 року №0000632211, оскільки вказана сума є неузгодженою та повинна бути відображена в декларації в ряд. 21.3 із знаком «-». Вказані порушення, на думку відповідача, свідчать про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, заявлених у податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року на суму 26067,00 грн. Результати перевірки оформлені актом від 31.10.13 №23/22.11-06/32634005 (а.с. 8-11), з посиланням на який ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.13 р. №0001282211 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32583,75 грн. в т.ч. за основним платежем у розмірі - 26067,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6516,75 грн. (а.с. 13).

На означене рішення позивачем подана скарга до Міністерства доходів і зборів України від 31.01.2014 р., за результатами розгляду якої контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення від 19.02.2014 р. № 3/72/6/99-99-10-01-15, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 18.11.13 р. №0001282211 без змін (а.с.19).

Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 18.11.13 р. №0001282211 протиправним, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що єдиною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32583,75 грн., визначеному в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, явилось невідображення платником податку в декларації з ПДВ за вересень 2013 року в ряд. 21.3 декларації суми зменшення залишку від'много значення із знаком «- 26067 грн.» на підставі податкового повідомлення - рішення від 11.09.2013 року №0000632211, що на думку відповідача є порушенням п.п. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, п. 46.5 ст. 46 Податкового Кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. «б» п. 200.4 ст. 204 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимоги до оформлення результатів перевірок визначені ст. 86 Податкового Кодексу України, згідно з п. 86.1 якої, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України, у тому числі у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що позивач скористався правом, передбаченим ст. 56 ПК України, звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.09.2013 р. № 0000632211, яким ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 р. у розмірі 26067,00 грн., винесене на підставі висновків акту перевірки № 118/22.01-32634005 від 02.09.2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/1310/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано в тому числі і податкове повідомлення-рішення від 11.09.2013 р. № 0000632211 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 26067,00 грн. Зазначена постанова суду на момент розгляду справи не набрала законної сили, у зв'язку з її оскарженням відповідачем в апеляційному порядку.

Отже, визначена податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2013 р. №0000632211 сума грошового зобов'язання по декларації за грудень 2012 року, на яку в подальшому відповідачем було зменшено розмір залишку від'ємного значення суми ПДВ по декларації за вересень 2013 року, на момент подання позивачем декларації за вересень 2013 року та винесення відповідачем оскаржуваного по даній справі податкового повідомлення-рішення від 18.11.13 р. №0001282211, була неузгодженою.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що у платника податків при складанні податкової звітності з ПДВ за вересень 2013 року були відсутні правові підстави враховувати висновки попереднього акту перевірки від 02.09.2013 року як такі, що не є узгодженими, та, відповідно, відображати неузгоджене зменшення залишку від'ємного значення попереднього періоду по результатам попередньої перевірки податкового органу у рядку 21.3 декларації.

Суд також зазначає, що не погоджується із доводами відповідача щодо порушень позивачем положень п.п. 4.6.7 п. 4.6 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 (зі змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки відповідно до роз'яснень ДПС України щодо застосування підпункту 4.6.7 пункту 4 розділу ІV Порядку № 1492, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене «Без змін», а скарга - «Без задоволення», то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх дій чи прийнятих рішень.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 18.11.2013 р. № 0001282211 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32583,75 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі - 26067,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями в розмірі - 6516,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32634005, 50024, м.Кривий Ріг, вул. Лозуватська, буд. 60) судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева