Рішення

від 23.01.2015 по справі 904/9262/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.15р. Справа № 904/9262/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМАГІСТРАЛЬ", м. Миколаїв

до Приватного підприємства "МЕТАЛОГЕНІЯ", м. Дніпропетровськ

про стягнення боргу в розмірі 3150грн.00коп. та господарських санкцій в розмірі 937грн.92коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль" звернулось до Приватного підприємства "Металогенія" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 3150грн.00коп., пені в розмірі 230грн.17коп., 3% річних в розмірі 91грн.39коп. та суми інфляційної складової в розмірі 616грн.36коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору №03-8/12 від 03.08.2012р., він перерахував на рахунок відповідача передплату в розмірі 4200грн.00коп. Відповідач в свою чергу, поставив позивачу товар лише на 1050грн.00коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 3150грн.00коп. Крім того, позивач на підставі положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та статті 625 Цивільного кодексу України, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та суму інфляційної складової.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2014р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначався в судових засіданнях на 24.12.2014р. та 21.01.2014р.

24.12.2014р. на адресу суду надійшло клопотання позивача, в якому позивач просить розглядати справу за наявними матеріалами без участі його представника.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2014р., 24.12.2014р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який наявний в матеріалах справи.

Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу Приватного підприємства "Металогенія", повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "адресат не розшукано".

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 21.01.2015р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 21.01.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.,

03.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль" (далі - отримувач) та Приватним підприємством "Металогенія" (далі - постачальник) підписаний договір №03-8/12 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується поставляти, а отримувач оплачувати та отримувати шлак доменний кількість, ціна, строки та умови поставок, якого вказані в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка шлаку здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС - правилами тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2000р.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки за товар, що поставляється здійснюються на умовах 100% авансового платежу заявленої партії шлаку грошовими коштами на поточний рахунок постачальника після виставлення платіжної вимоги - доручення на передплату чи іншими видами розрахунків, передбаченими діючим законодавством. Платіжна вимога - доручення на передплачу чинне протягом 10 банківських днів з дати виставлення її фінансовим відділом постачальника.

03.08.2012р. між сторонами підписана специфікація №1 до договору поставки, відповідно до якої сторони узгодили поставку товару на суму в розмірі 420000грн.00коп. В специфікації №1 від 03.08.2012р. сторони узгодили, що товар має бути поставлений протягом 2012р. Зазначена специфікація підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу грошові кошти на суму 4200грн.00коп., що підтверджується випискою з рахунку та платіжним дорученням №1059 від 18.09.2012р., які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з видаткової накладної №РН-003 від 27.09.2012р., відповідач поставив позивачу продукцію на суму в розмірі 1050грн.00коп.

Інформація щодо виконання відповідачем будь яких інших поставок товару після 27.09.2012р., згідно з договором №03-8/12 від 03.08.2012р., в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, станом на 01.01.2013р. залишок суми попередньої оплати, на яку не був поставлений товар, становить 3150грн.00коп.

Відповідно до положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України як що внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З метою повернення зазначених грошових кошів позивач направив на адресу відповідача лист - претензію №0112-13/9 від 01.12.2013р., в якому просить повернути грошові кошти в сумі 3150грн.00коп. протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Претензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль" залишилась без задоволення відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3150грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Позивач на підставі статей 193, 231 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.12.2013р. по 01.06.2014р. в розмірі 230грн.17коп.

В задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається положеннями договору не визначено розмір та базу нарахування пені, у зв'язку з чим суму пені не може бути стягнуто з відповідача.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 616грн.36коп. за період з 01.12.2013р. по 18.11.2014р. та 3% річних в розмірі 91грн.39коп. за період з 01.12.2013р. по 18.11.2014р.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми інфляційних витрат в розмірі 616грн.36коп. та 3% річних в розмірі 91грн.39коп. задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль" до Приватного підприємства "Металогенія" про стягнення суми боргу в розмірі 3150грн.00коп., пені в розмірі 230грн.17коп., 3% річних в розмірі 91грн.39коп. та суми інфляційної складової в розмірі 616грн.36коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Металогенія" (код ЄДРПОУ: 33325148; Місцезнаходження: 49026, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 53., кв. 216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль" (код ЄДРПОУ: 32884416; Місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, буд. 7) суму боргу в розмірі 3150грн.00коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1407грн.70коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 21.01.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 26.01.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова