Рішення

від 15.01.2015 по справі 910/25116/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25116/14 15.01.15 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІТ-ЛЮКС"

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення міста

Києва "Київміськсвітло"

про стягнення 11 012,11 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гроб С.А. за довіреністю № 12-0501/2014 від 12.05.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІТ-ЛЮКС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення міста Києва "Київміськсвітло" про стягнення 12 704,18 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.12.2014 р.

24.11.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі та заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 11 012,11 грн. індексу інфляції.

27.11.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі.

01.12.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 02.12.2014 р. представник позивача підтримав подану заяву про зменшення розміру позовних вимог та подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 02.12.2014 р. продовжено строк вирішення спору у справі, прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи відкладено на 15.01.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" (надалі - позивач, Продавець) та Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення міста Києва "Київміськсвітло" (надалі - відповідач, Покупець) укладено Договір № 04/07-1 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - Договір).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення міста Києва "Київміськсвітло" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 99 974,76 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. по справі № 910/3117/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 р., позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення міста Києва "Київміськсвітло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" заборгованість в сумі 99 974,76 грн. за Договором № 04/07-1 від 04.07.2012 р.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 35 цього ж Кодексу встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. встановлено наявність заборгованості відповідача за Договором № 04/07-1 від 04.07.2012 р.

При цьому, як зазначає позивач, станом на час подання позовної заяви заборгованість за Договором відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим просить суд стягнути з останнього 11 227,10 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив його арифметичну вірність та правильність визначених позивачем періодів нарахування вказаних сум.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких доказів на спростування тверджень позивача не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення міста Києва "Київміськсвітло" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40; код ЄДРПОУ 03360905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 93-А; код ЄДРПОУ 32591365) 11 012 (одинадцять тисяч дванадцять) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 1 442 (одну тисячу чотириста сорок дві) грн. 91 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.01.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна