Рішення

від 20.01.2015 по справі 910/27001/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27001/14 20.01.15

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва"

до приватного акціонерного товариства "Іва"

про стягнення 122 816,91 грн.

Представники сторін:

від позивача: Богомаз А.К. - представник за довіреністю № 1 від 05.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства Печерського району м. Києва "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва" до приватного акціонерного товариства "Іва" про стягнення 122 816,91 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.04.2010 року відповідно до розпорядження Печерської районної у місті Києві ради від 29.04.2010 року № 115-р між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної в м. Києві ради» та Акціонерним товариством закритого типу «Іва» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Іва») було укладено договір оренди нерухомого майна № 1205/606 (договір 1) яким надано у користування приміщення загальною площею 382,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Предславинська,12 для розміщення майстерні по ремонту побутової техніки терміном дії до 28.04.2013 року.

Також між сторонами було укладено договір № 1206/606-к (договір 2) платного користування, яким надано місця спільного користування за вищевказаною адресою загальною площею 9.9 кв. м, терміном дії до 28.04.2013 року.

29.04.2010 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі вказаних приміщень відповідачеві.

01.03.2012 року додатковою угодою про внесення змін до договору Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної в м. Києві ради» визначено отримувачем коштів за користування приміщенням.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 року № 405/6621 «Про питання діяльності комунальних підприємств, установ та організацій, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передаються до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації». Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної в м. Києві ради» змінило назву на комунальне підприємство Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» і є його правонаступником.

Позивач направив відповідачеві заяву-попередження від 05.04.2013 року за вих. № 105/01-1050/В-04 про закінчення терміну дії договорів та пропозицією укласти новий договір.

28.04.2013 року закінчився термін дії договорів, однак на даний час відповідачем об'єкт позивачу не повернуто та акт прийому-передачі не підписано. Позивач нарахував відповідачеві плату за користування приміщеннями по договору 1 у сумі 119 720,67 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року та по договору 2 у сумі 3 096,24 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача плати за користування приміщеннями на загальну суму 122 816,91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.12.2014 року.

18.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31257402.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2014 року розгляд справи відкладено на 20.01.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31268056.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Предславинська,12, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.12.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.04.2010 року відповідно до розпорядження Печерської районної у місті Києві ради від 29.04.2010 року № 115-р (договір 1) між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної в м. Києві ради» та Акціонерним товариством закритого типу «Іва» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Іва») було укладено договір оренди нерухомого майна № 1205/606 (договір 2) яким надано у користування приміщення загальною площею 382,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Предславинська,12 для розміщення майстерні по ремонту побутової техніки.

Також між сторонами було укладено договір № 1206/606-к (договір 2) платного користування, яким надано місця спільного користування за вищевказаною адресою загальною площею 9.9 кв. м.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

29.04.2010 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі вказаних приміщень відповідачеві.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору 1 цей договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і дії до 28.04.2013 року.

Згідно з п. 6.1. договору 2 термін дії договору з 29.04.2010 року по 28.04.2013 року.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

01.03.2012 року додатковою угодою про внесення змін до договору Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної в м. Києві ради» визначено отримувачем коштів за користування приміщенням.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 року № 405/6621 «Про питання діяльності комунальних підприємств, установ та організацій, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передаються до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації». Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної в м. Києві ради» змінило назву на комунальне підприємство Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» і є його правонаступником.

Відповідно до п. 3.4.10 договору 1 орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату та інші платежі по цьому договору і додатках до нього. У тому числі комунальні платежі та здійснювати платежі в рахунок компенсації витрат по утриманню будинку та прибудинкової території експлуатуючим організаціям, що сплачуються за окремими договорами. Комунальні платежі сплачуються експлуатуючим організаціям у випадах, визначених в п. 4.11. цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору 1 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району м. Києва, що затверджена рішенням Печерської районної у місті Києві ради від 12.06.2003 року № 105, зі змінами та доповненнями до неї, внесеними рішенням районної ради від 19.10.2006 року № 14.

Відповідно до п. 4.2. договору 1 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований в поточному році.

П. 4.5 договору 1 передбачено, що платежі за поточний місяць, що передбачені п. 4.1. цього договору, вносяться орендарем на рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.13. договору 1 орендар сплачує орендну плату та інші платежі, що визначені цим договором, до дня фактичної передачі орендодавцю об'єкту оренди по акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.4.10. договору 2 користувач зобов'язується щомісячно вносити плату за користування об'єктом.

П 3.1. договору 2 визначено розрахунки плати по договору .

Відповідно до п. 3.2. договору 2 1 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований в поточному році.

П. 3.4. договору 2 передбачено, що плата за користування об'єктом на поточний місяць, що визначена в ч. 3.1. договору вноситься користувачем на рахунок КП «Дирекція» до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.8 договору 2 користувач вносить плату, що визначена цим договором, до дня фактичної передачі об'єкту користування по акту прийому-передачі.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач направив відповідачеві заяву-попередження від 05.04.2013 року за вих. № 105/01-1050/В-04 про закінчення терміну дії договорів та пропозицією укласти новий договір.

28.04.2013 року закінчився термін дії договорів, однак на даний час відповідачем об'єкт позивачу не повернуто та акт прийому-передачі не підписано.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо передачі приміщень оренди однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів за фактичне користування орендованими приміщеннями не здійснює та не передає орендоване майно позивачеві.

У зв'язку з викладеним вище позивач нарахував відповідачеві плату за користування приміщеннями по договору 1 у сумі 119 720,67 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року та по договору 2 у сумі 3 096,24 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за період за користування приміщеннями в загальному розмірі 122 816,91 грн., в тому числі по договору 1 у сумі 119 720,67 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року та по договору 2 у сумі 3 096,24 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Іва» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, код ЄДРПОУ 20046903) на користь Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (01010, м. Київ, провулок Січневий, 9, код ЄДРПОУ 35692211) заборгованість у розмірі 122 816 (сто двадцять дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 91 коп. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 456 (дві тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 34 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.01.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий