Рішення

від 20.01.2015 по справі 917/2326/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.01.2015р. Справа № 917/2326/14

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комсомольське", вул.Молодіжна, 10, с. Китченківка, Краснокутський район, Харківська область, 62043

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", пров. Шкільний, буд.4, кім. 24, м. Полтава

2. Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база № 88", вул. Першотравнева, 9а, смт.Артемівка, Чутівський район, Полтавська область, 38813

про визнання недійсним договору поставки та зобов'язати відповідачів повернути зерно кукурудзи його власнику

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Озеров В.Л. - директор

від відповідача 1: в третє не з'явився

від відповідача 2: Шеремета О.М. дов. № 358 від 03.12.2014 року

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання недійсним договору поставки № 012724 від 08.10.2014 року зерна кукурудзи в кількості 176 603 кг на суму 314 353 грн. 34 коп. та зобов'язати відповідачів повернути зерно кукурудзи його власнику

Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Крім того, відповідно до ч.2 зазначеної норми суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України, позивачем обгрунтовано об'єднано в одній позовній заяві позовні вимоги пов'язані між собою поданими доказами та підставою виникнення, тому вони підлягають розгляду в одній справі за нормами ГПК України.

03.13.2014 року за вхід. № 16087 канцелярії суду директор філії ''Хлібна база № 88'' О.М. Одарюк подав відзив на позовну заяву з додатками, а саме світлокопії: витягу з ЄДРПОУ за № 19591567 станом на 12.11.2014; договору № 94/14-хб складського зберігання зерна від 03.10.2013 року; товарно - транспортних накладних № 0003517 та № 0003521 від 09.10.2014р.; № 0038102, № 0038103, №0003507, № 0038194, № 0038109 від 10.10.2014р.; реєстрів товарно-транспортних накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобового зразку № ХБ -00001183 від 09.10.2014р.,№ ХБ -00001226 від 10.10.2014р., № ХБ -00001239, № ХБ -000012300,№ ХБ -000012301 від 11.10.2014р.; складських квитанцій на зерно № 1481 від 09.10.2014р., № 1543 від 10.10.2014р., №1558,№1624, № 1626 від 11.10.2014р.; листа ТОВ "ТРИСТАРС" на переоформлення від 10.10.2014р.; довіреності № 00039 від 10.10.2014р., наказу № ХБ 00000212 від 10.10.2014р.. Суд відзив з додатками о прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи - т.1, а.с. 47-81.

Директор ПСП ''Комсомольське'' Озеров В.М. 09.12.2014 р. за вхід. № 16353 канцелярії суду подав клопотання про залучення до матеріалів справи світлокопії річної форми № 29-сх ''Підсумки збору врожаю сільгоспкультур, плодів та винограду на 1 грудня 2014 року'', витягу з ЄДРПОУ № 197191763 станом на 05.12.2014р., форми № 4-сг річна ''посівні плоші cільгоспкультур під урожай 2014 року'', розшифровки по ПСП ''Комсомольське'' форма № 92; розшифровки стягуваної суми, довідки ОДПІ. Суд клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи-т.1,а.с. 82-96.

18.12.2014 року за вхід.№ 17003 канцелярії суду попередній власник ТОВ ''ТРИСТАРС'' Половина А.С. подав суду пояснення з додатками, а саме: електронний витяг про юридичну особу та світлокопію договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "ТРИСТАРС", код ЄДРПОУ 37440004, вул. Калініна, буд. 50/12, кв.33, м. Полтава. Суд їх прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи-т.1,а.с.110-115.

15.01.2015 року за вхід. № 429 канцелярії суду Директор ПСП '' Комсомольське '' Озеров В.М. подав заяву про залучення до матеріалів справи додаткових матеріалів, а саме світлокопій: договору складського зберігання № 123/14-хб від 28.10.2014р.; додаткової угоди №1 до договору складського зберігання № 123/14-хб від 28.10.2014р.; рахунок № ХБ 00000234 від 21.10.2014р.; квитанції до прибуткового касового ордера № 949 від 31.10.2014р.. Суд заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи - т.1,а.с. 121-127.

20.01.2015 р. за вхід. № 585 канцелярії суду перший заступник-начальник СВ Краснокутського РВ ГУ МВС України в Харківській області капітан міліції О.С. Субочева подала відповідь на судовий запит ( вих..№ 01-13/1380 від 16.12.2014 р.) та світлокопії документів із матеріалів кримінального провадження № 12014220360000553 від 19 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України. Суд відповідь на судовий запит з додатками прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи -т.2,а.с. 1-87.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що договір поставки від імені першого відповідача було укладено не уповноваженою особою та шляхом обману і шахрайських дій, що б заволодіти зерном кукурудзи ПСП ''Комсомольське'' та використати його для свого збагачення, а не розрахунками з постачальником.

Представник першого відповідача в третє в судове засідання не з'явився, поважності причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник другого відповідача підтверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", код ЄДРПОУ 37440004, пров. Шкільний, буд.4, кім. 24, м. Полтава дійсно поставляло на ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база № 88" згідно укладеному з ним договору складського зберігання зерна № 94/14-хб від 03 жовтня 2014 року як поклажодавець.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до приписів статті 75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки доказів поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті, суд, встановив наступне :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Комсомольське", займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насінням олійних культур.

Після зібрання зерна кукурудзи врожаю 2014 року з засіяних орендованих площ (див. витяг з ЄДРПОУ № 197191763 станом на 05.12.2014р., річної форми № 29-сх ''Підсумки збору врожаю сільгоспкультур, плодів та винограду на 1 грудня 2014 року'', форми № 4-сг річна'' посівні площі сільгоспкультур під урожай 2014 року'', розшифровки по ПСП ''Комсомольське'' форма № 92 - т.1, а.с. 82-96) позивач на пропозицію покупця ТОВ ''Тристарс'' уклав 08 жовтня 2014 року договір поставки № 012724 відповідно до умов якого постачальник ПСП ''Комсомольське'' зобов'язалось поставити товар / зерно кукурудзи в заліковій вазі 150 тонн +/- 20%/ якість якого має відповідати ДСТУ 4525:2006 '' Кукурудза.Технічні умови ''. А покупець ТОВ ''Тристарс '' зобов'язався здійснити оплату 100% вартості зерна кукурудзи 150 тонн+/- 20%/ по ціні 1780 грн. за одну тонну, в т.ч. ПДВ - 296,67 грн., що разом складає 267 000 грн. на розрахун- ковий рахунок постачальника ПСП ''Комсомольське' ' протягом 3-х банківських днів з дня отримання документів на продукцію, а також рахунку - фактури.

Відповідно до пункту 6.1 договору передача товару по кількості та якості відбувається на зерновому складі. Право власності на товар у покупця виникає з моменту його передачі постачальником.

Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується передачею покупцеві оригіналів належним чином складених складських документів (складських квитанцій, простих чи подвійних складських свідоцтв) на товар в повному обсязі, виданими на ім'я покупця зерновим складом та належним чином оформлені (складські документи повинні бути підписані всіма посадовими особами, що передбачені бланком складського документу, складська квитанція повинна бути виписана в строк відповідно до п.6.1, складські документи мають бути занесені в основний державний реєстр складських документів). Постачальник зобов'язаний передати покупцеві також картки аналізу товару, що видані лабораторією зернового складу із зазначенням ваги товару, назви покупця та ПІБ посадових осіб зернового складу, які підписали сертифікати. Картки аналізу товару обов'язково повинні бути вказані в складському документі.

Пунктами 5.1 - 5.3 договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дня отримання документів, вказаних в п.6.2 цього договору, а також рахунки-фактури на товар із зазначенням точної суми ПДВ.

Постачальник зобов'язується, протягом 2 (двох) робочих днів з дня здійснення відвантаження кожної партії товару, надати покупцю оригінали видаткових та податкових накладних на товар на повну суму його вартості.

Обов'язки покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з банківського рахунку покупця при здійсненні оплати вартості товару відповідно до реквізитів, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до реєстру здачі зерна кукурудзи урожаю 2014 року філії "Хлібної бази № 88'' ДП ''Полтавський КХП '' в період з 09.10.2014р. - 10.10.2014р. ТОВ ''Тристарс'' автомобілями марки: DAF д.н. ВІ 4676 ВМ прич. ВІ 0055 ХО - водій Горбатій В.М. по ТТ накладних № 0003521 від 09.10.2014р.-вал/т/ 35420: залік/т/ 33420; від 10.10.2014р. 0038102 - вал/т/ 38040: залік/т/ 33757; від 10.10.2014р. 0038102 - вал/т/ 38030: залік/т/ 34280; КаМАЗ ВІ9491АС прич АХ3756ХХ - водій Кукуланов В. по ТТ накладній №0003507 від 10.10.2014р. - вал/т/ 29600: залік/т/ 26511; КаМАЗ АХ1964АН прич ВЕ8692ХУ- водій Ляшенко В.О. по ТТ накладній №0038104 від 10.10.2014р. - вал/т/ 24890: залік/т/ 21754;MAN ВІ4088ВО прич. ВІ1010 ХО - водій Соленко В.В. по ТТ накладній №0038109 від 10.10.2014р. - вал/т/ 30690: залік/т/ 26881.

Таким чином, покупець /ТОВ ''Тристарс''/ отримав від постачальника всього 196940/176603 тонн зерна кукурудзи урожаю 2014 року та здав його по договору № 94/14-хб складського зберігання зберігання від 03.10.2014 року на зерновий склад філії ''Хлібної бази № 88'' ДП ''Полтавський КХП'', як поклажодавець в особі директора Михайлова О.О. на зберігання до 30 травня 2015 року /п. 6.1 договору /.

Згідно умов договору № 94/14-хб складського зберігання від 03.10.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", (код ЄДРПОУ 37440004, пров. Шкільний, буд.4, кім. 24, м. Полтава) як поклажодавець за власний рахунок, поставляв на зерновий склад зерно сільгоспкультур, що вказані у договорі, а зерновий склад ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі філії "Хлібна база № 88" зобов'язався надати послугу пов'язану з його діяльністю, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідності з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зурно на протязі терміну дії цього договору. Пунктів 2.1-2.3.10 та 2.4.1-2.4.7 сторони визначили права та обов'язки сторін. В яких передбачено, що поклажодавець має право переоформити право власності на зерно відповідно до законодавства та самостійно вирішує всі питання стосовно реалізації власного зерна. Зерновий склад не має права втручатися у відносини поклажодавця з покупцями при відчуженні зерна та виконує свої зобов'язання згідно з цим договором. Поклажодавець має право в будь-який час, у передбаченому договором порядку, до закінчення строку зберігання, переоформити здане зерно на інше підприємство або одержати його ( за винятком періоду зупинення елеватора і проведення ремонтних робіт з 20 травня по 01 липня) попередньо розрахувавшись із зерновим складом за зберігання і надані послуги - т.1,а.с. 56-58.

Таким чином, згідно наведеного ТОВ "ТРИСТАРС" не розрахувавшись з постачальником ПСП ''Комсомольське" згідно умов договору поставки №012724 від 08 жовтня 2014 року за іншим договором № 94/14-хб складського зберігання від 03.10.2014 року почав переоформлювати зерно позивача на іншого власника.

Так, за заявою від 10.10.2014 року ТОВ "ТРИСТАРС" просить директора філії '' Хлібна база № 88 ДП ''Полтавський КХП'' Одарюк О.М. переоформити (зерно кукурудзи 3 класу в кількості 200 тонн ) на ТОВ Спецпромприлад, код ЄДРПОУ 33517997 / м. Дніпропетровськ, вул.. Кам'янська,буд.36,кв.301 через Михайлова О.О. згідно доручення № 00039 від 10.10.2014 р.

Згідно наказу № ХБ - 00000212 від 10.10.2014 року до 15.10.2014року переоформлено зерно кукурудзи 3 класу в кількості 100 762 кг на іншого власника /т.1,а.с. 79-81/ а складська квитанція № 1481 від 09.10.2014р. в кількості 71230 кг погашена 14.10.2014 року.

Враховуючи сумнівну поведінку фірми замовника, 15.10.2014р. директор ПСП "Комсомольське" Озеров В.М. особисто виїхав до м. Полтава на юридичну адресу ТОВ "ТРИСТАРС", а саме : м. Полтава, пров. Шкільний 4, для з'ясування причин нездійснення оплати, однак за вказаною адресою вищевказаної фірми не виявилося, а в зазначеному приміщенні фактично знаходиться прокуратура Київського і Ленінського району м. Полтава.

Перебуваючи в м. Полтаві директор ПСП "Комсомольське" Озеров В.М. в телефонному режимі від представника ТОВ "ТРИСТАРС" дізнався, що офіс товариства фактично знаходиться за адресою : м. Полтава, вул. Фрунзе 126, однак і за цією адресою даного адресата позивач не знайшов.

Директор товариства з обмеженою відповідальністю ''ТРИСТАРС'' Михайлов О.О. на зв'язок не виходить. У представника товариства з яким спілкувався позивач, в наявності знаходяться вже підписані бланки договорів, які скріплені печаткою ТОВ «ТРИСТАРС» за №1, тому він не впевнений, що договір підписаний саме директором ТОВ «ТРИСТАРС».

Крім того ПСП "Комсомольське" не може знайти офіс, де перебуває ТОВ "ТРИСТАРС, оскільки представником підприємства надаються різні адреси, по яких товариство не знаходиться,

Викладене свідчить про те, що ТОВ "ТРИСТАРС" вже при укладанні договору поставки не мало намір розраховуватись за товар, а здійснило обман ПСП "Комсомольське" і за умовами договору № 94/14-хб складського зберігання від 03.10.2014 року як поклажодавець розпорядитись зерном кукурудзи позивача шахрайським способом з метою свого збагачення.

На дату подання позову ( 10.11.2014 вхід. № 2613/14 канцелярії суду) кошти за поставлене зерно на рахунок ПСП "Комсомольське" від покупця так і не надійшли.

Тому директор ПСП «Комсомольське» Озеров В.М. змушений був 18.10.2014 року звернувся до Краснокутського РВ ГУ МВСУ в Харківській області з заявою про те, що посадові особи ТОВ «ТРИСТАРС» шляхом обману заволоділи його майном, чим спричинили останньому матеріальну шкоду. Дана заява внесена в ЄРДР: 19.10.2014 року. за правовою кваліфікацією (КК ст. 190,ч.1) - т.2,а.с.3.

Краснокутським РВ ГУ МВСУ в Харківської області за даним фактом було відкрито кримінальне провадження за номером 12014220360000553 від 19.10.2014 р. передбаченого ст. 356 КК України за фактом неправомірних дій посадових осіб ТОВ ''Тристарс'', код ЄДРПОУ 37440004 які заволоділи майном ПСП ''Комсомольське'' - зерна кукурудзи в кількості 176 тонн 603 кг. на суму 314 353 грн. та винесено постанову слідчого СВ Краснокутського РВ ГУ МВС України в Харківській області л-нта міліції О.В. Ніколайчук про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 24.10.2014 р. насіння кукурудзи вагою 224,734 кг. - т.1,а.с.31.

У філії ''Хлібної бази № 88 '' ДП ''Полтавський КХП'' здійсненна виїмка первинних бухгалтерських документів які стосуються реєстрації здачі зерна кукурудзи урожаю 2014 року ПСП «Комсомольське» на зерновий склад філії ''Хлібної бази № 88'' ДП ''Полтавський КХП'' поклажодавцем ТОВ ''Тристарс'' в період з 09.10.2014р. - 10.10.2014р.- див.т.1,а.с.16-33; 56-96;- т.2,а.с.1-45; 46-86.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що Договір поставки № 012724 від 08.10.2014р. був укладений підприємством ПСП "Комсомольське" внаслідок обману з боку представників ТОВ "ТРИСТАРС".

Відповідно до приписів статей 6-7, 11-12,13-14, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є саме договори.

Згідно ч.2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. До кола таких заінтересованих осіб належать тільки ПСП "Комсомольське"та ТОВ "ТРИСТАРС".

Відповідно до статті 1 ЦК України встановлено відносини які регулюються цивільним законодавством є особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Нікчемність умови господарського зобов'язання визначено статтею 207 ГК України. Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції ( спеціальної правосуд'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його у умов; вимагають від одержувача товару ( послуги) непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов'язання, визнано судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявністю наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а в одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ст. 208 ГК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (покупцем) вимог, які встановлені частини 1-3,5 статті 203 ЦК України при укладені правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статями 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку

Згідно до приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статями 33- 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом /стаття 43 ГПК України/.

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 ''Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази та доведено і підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог та обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України судовий збір у розмірі 3654,00 грн. покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", код ЄДРПОУ37440004 у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій першого відповідача.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення 23.01.2015 року, яким позов задовольнив повністю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5 - 4-7, 21, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 42,43, 44, 49,69,75,77, 81 1 , 82, 82 1 , 83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Визнати недійсним Договір поставки кукурудзи № 012724 від 08.10.2014 p., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", код ЄДРПОУ 37440004, та Приватним сільськогосподарським підприємство "Комсомольське", код 33319443 з дати його укладення.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС", код ЄДРПОУ37440004, повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Комсомольське", код 33319443 зерно кукурудзи яка зберігається за реєстрами ТТН № ХБ-00001183 від 09.10.2014р„ ТТН № ХБ-00001226 від 10.10.2014р., ТТН № ХБ-00001239 від 11.10.2014р., ТТН № ХБ-00001300 від 11.10.2014р., ТТН № ХБ-00001301 від 11 10.2014р. на підприємстві Філія ''Хлібна база № 88'' ДП "Полтавський КХП" у кількості 176603 кг. на суму 314353,34 грн..

3.Зобов'язати ДП "Полтавський КХП" в особі Філії "Хлібна база № 88" ДП "Полтавський КХП" (Полтавська область, Чутівський район, смт. Артеміака, код ЄДРПОУ 36066129) здійснити перереєстрацію власника кукурудзи, яка зберігається за реєстрами ТТН № ХБ-00001183 від 09.10.2014р., ТТН № ХБ-00001226 від 10.10.2014р., ТТН № ХБ-00001239 від 11.10.2014р., ТТН № ХБ-00001300 від 11.10.2014р., ТТН № ХБ-00001301 від 11 10.2014р. з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС, код ЄДРПОУ 37440004 на Приватне сільськогосподарське підприємство „Комсомольське'', код ЄДРПОУ 33319443 у кількості 176603 кг. на суму 314353,34 грн..

4.Витрати по справі судового збору у розмірі 3654,00 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИСТАРС, код ЄДРПОУ 37440004 (36003, м. Полтава, провулок Шкільний, буд.№4, кім.24, фактична адреса 36000,м. Полтава, вул. Фрунзе,126)

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 26.01.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.