Постанова

від 22.01.2015 по справі 911/1766/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р. Справа№ 911/1766/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Мартюк А.І.

Суліма В.В.

за участю представників:

від позивача: представник - Буличов Г.О. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи-1: представники - Нагинайло В.В., Серт О.В. - за довіреностями,

від третьої особи-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

на рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2014 р.

у справі № 911/1766/14 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Приватного підприємства "Граніт-Трейд", с. Горенка, Києво-Святошинського р-ну Київської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1", с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп", м. Київ,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем", м. Київ

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 р. Приватне підприємство "Граніт-Трейд" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1" про визнання недійсним з моменту укладення Договору оренди №20/2 від 20.01.2012 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1" та Приватним підприємством "Граніт-Трейд".

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі №911/1766/14 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, оскільки судом не забезпечено вжиття належних дій, спрямованих на забезпечення правильного з'ясування всіх обставин та розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. залучено до участі у справі № 911/1766/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. залучено до участі у справі № 911/1766/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем".

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники третьої особи-1 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили оскаржуване рішення скасувати.

Відповідач та третя особа-2 явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників відповідача та третьої особи-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи-1, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2012 р. між ТОВ «Технополіс-1» (орендодавець) та ПП «Граніт-Трейд» (орендар) укладений Договір оренди №20/2 (договір)

За умовами Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, загальною площею 4 637,7 кв.м, що розташоване на другому поверсі у будівлі загальною площею 10 220,8 кв.м, яка знаходиться у м. Києві по вул. Велика Окружна, 4 (майно).

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що вступ орендаря у строкове платне користування майном відбувається у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Договір діє з моменту підписання і до 20.01.2014 року (п. 10.1. договору).

Відповідно до пункту 10.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За актом приймання-передачі майна від 20.01.2012 р., орендодавець передав, а орендар прийняв майно, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 4 637,7 кв.м, що розташоване на другому поверсі у будівлі загальною площею 10 220,8 кв.м, яка знаходиться у м. Києві по вул. Велика Окружна 4, у задовільному стані.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір оренди №20/2 від 20.01.2012 р. та акт прийому-передачі від 20.01.2012 р. підписано від імені відповідача неповноважною особою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що протоколом №299 загальних зборів учасників ТОВ «Технополіс-1» від 03.08.2010 р. прийнято рішення про передачу частини повноважень Загальних зборів Учасників до компетенції Генерального директора щодо підписання без узгодження з Загальними Зборами Учасників договорів продажу товарів (аудіо, відео, комп'ютерної та побутової техніки, торгового обладнання), передачі в оренду та суборенду торгового обладнання, приміщень та будівель, автомобілів, що знаходяться у власності у ТОВ «Технополіс-1» або у користуванні у відповідності до норм чинного законодавства України з правом визначення ціни та умов договорів на свій власний розсуд; позивачем не доведено суду обґрунтованість позовних вимог та не надано належних доказів, що підтверджують недостатній обсяг цивільної дієздатності особи, що уклала спірний договір, а зазначені у позові обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, таким, що зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального права.

Так, протоколом №299 загальних зборів учасників ТОВ «Технополіс-1» від 03.08.2010 р. було прийнято рішення про передачу частини повноважень Загальних зборів Учасників до компетенції Генерального директора щодо підписання без узгодження з Загальними Зборами Учасників, зокрема, договорів щодо передачі в оренду та суборенду торгового обладнання, приміщень та будівель, автомобілів, що знаходяться у власності у ТОВ «Технополіс-1» або у користуванні у відповідності до норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, обов'язковою умовою для передачі майна в оренду є наявність у орендодавця права власності на майно або наявність іншого речового права, яке дозволяє передавати майно в оренду іншим особам.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що власником нежитлового приміщення, загальною площею 4 637,7 кв.м, що розташоване на другому поверсі у будівлі загальною площею 10 220,8 кв.м, яка знаходиться у м. Києві по вул. Велика Окружна, 4, є ТОВ «Боедем», що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у справі №5011-66/1632-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2014 р.

Даним рішенням за ТОВ «Боедем» визнано право власності на нежитлову будівлю (літ. 1А), загальною площею 10 134,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4, зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ТОВ «Боедем» право власності на нежитлову будівлю (літ. 1А), загальною площею 10 134,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4, зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» виключити запис (номер запису: 162-з в книзі: д.5з-201) про реєстрацію за Ферта Холдінг ЛТД (FertaHoldingLtd) права власності на нежитлову будівлю (літ. 1А), загальною площею 10 134,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у справі №5011-66/1632-2012 встановлені, зокрема, наступні обставини:

- 04.09.1996 р. між Державним науково-виробничим підприємством «Електронмаш» (продавцем) та Українсько-Німецьким спільним підприємством «Боедем» (покупцем) був укладений Договір купівлі-продажу №2285 нежилого приміщення загальною площею 10 220,8 кв.м за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4;

- ТОВ «Боедем» є правонаступником Українсько-Німецького спільного підприємства «Боедем»;

- внаслідок проведеної ТОВ «Боедем» реконструкції належного йому на праві власності нежитлового приміщення, утворився об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля (літера «1А») загальною площею 10 134,40 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4;

- ТОВ «Боедем» у встановленому законом порядку набуло право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України та п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

В оспорюваному договорі ТОВ «Технополіс-1» зазначає, що є власником предмету оренди на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2011 р. у справі №6/519.

Однак, колегія суддів зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. у справі №6/519, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р., було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду України від 22.04.2011 р. за нововиявленими обставинами на підставі заяви ТОВ «Боедем». Скасовуючи постанову від 22.04.2011 р., апеляційний суд дійшов висновку, що поліпшення спірного майна мало місце внаслідок неправомірних дій ТОВ «Технополіс-1» та ДП «Терра-Трейд», а тому останні не набули право власності на майно.

Таким чином, ні на дату укладення спірного договору оренди, ні в подальшому ТОВ «Технополіс-1» не було ані власником приміщення, яке виступає предметом договору оренди, ані особою, якій належали майнові права на таке приміщення.

Крім цього, ТОВ «Технополіс-1» саме орендувало спірне приміщення на підставі договору оренди №03-12/07-1 від 03.12.2007 р., укладеного з ТОВ «Боедем».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 р. у справі №910/3430/13 за позовом ТОВ «Боедем» до ТОВ «Технополіс-1» останнього було виселено з орендованого ним приміщення, у зв'язку з припиненням дії договору оренди № 03-12/07-1 від 03.12.2007 р.

У даному рішенні господарським судом були встановлені, зокрема, наступні обставини:

- 03.12.2007 р. між ТОВ "Боедем" та ТОВ "Технополіс-1" був укладений договір оренди нежитлового приміщення №03-12/07-1, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в орендне користування частину нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева (ул. БольшаяОкружная), 4, загальною площею 4610,4 кв.м, що складається з приміщення, що розташоване на 1 поверсі загальною площею 25,6 кв.м та приміщення, що розташоване на 2 поверсі загальною площею 4584,8 кв.м.;

- відповідно до пункту 3.1 Договору договір набуває чинності з 16 грудня 2007 року та діє до 30 листопада 2010 року;

- листом від 22.10.2010 р. №191 ТОВ «Боедем»повідомив ТОВ «Технополіс-1» про розірвання в односторонньому порядку з 22.10.2010 р. договору оренди № 03-12/07-1 від 03.12.2007 р. на підставі п. 9.2. договору, у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за вересень-жовтень місяці 2010 р.;

- Договір оренди припинив свою дію з 30.11.2010 р.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 р. у справі №910/3430/13 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надання ТОВ «Боедем» як власником нежитлового приміщення будь-яких повноважень ТОВ «Технополіс-1» на укладення договорів оренди такого приміщення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Технополіс-1» необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення оскаржуваного договору оренди, такий договір суперечить вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним згідно положень ст.ст. 203, 215, 319-321, 761 ЦК України.

Відтак, підтвердились доводи апеляційної скарги, що ТОВ «Технополіс-1» не було власником приміщення, яке ним було передано в оренду ПП «Граніт-Трейд» на підставі оскаржуваного договору, а тому не мало повноважень на передачу такого приміщення в оренду.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

За приписом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Отже, апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним Договору оренди №20/2 від 20.01.2012 р., укладеного між ТОВ «Технополіс-1» та ПП «Граніт-Трейд» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів позивача про те, що задоволення позовних вимог з підстав викладених в апеляційний скарзі буде мати наслідком зміну підстав позову колегія суддів зазначає, що позовні вимоги були заявлені з підстав відсутності у відповідача повноважень на розпорядження майном, яке є предметом спірного договору.

Як встановлено вище, ТОВ «Технополіс-1» не було власником приміщення, яке ним було передано в оренду ПП «Граніт-Трейд» на підставі оскаржуваного договору, а тому не мало повноважень на передачу такого приміщення в оренду.

Отже, задоволення позовних вимог за наведених обставин не змінює підстав позову.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем та третьою особою-1 судові витрати.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. у справі № 911/1766/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Приватного підприємства "Граніт-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1" про визнання договору недійсним задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним з моменту укладення Договір оренди №20/2 від 20.01.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, ідентифікаційний код 32498133) та Приватним підприємством "Граніт-Трейд" (08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Садова, 20, ідентифікаційний код 34295193).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, ідентифікаційний код 32498133) на користь Приватного підприємства "Граніт-Трейд" (08105, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Садова, 20, ідентифікаційний код 34295193) сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс 1" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, ідентифікаційний код 32498133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 114, офіс 1, ідентифікаційний код 36058846) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 609 (шістсот дев'ять) та судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу в розмірі 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

8. Матеріали справи № 911/1766/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Мартюк

В.В. Сулім